Публікації за тегом: Авіація

12 квітня ми відзначаємо Всесвітній день авіації та космонавтики. Із нашою землею була пов’язана доля таких видатних першопрохідців космосу, як Микола Кибальчич, Юрій Кондратюк, Сергій Корольов, Валентин Глушко, Михайло Янгель та багатьох інших. Серед усіх радянських космонавтів — 20 були вихідцями з України. Україна є однією з кількох держав світу, які володіють повним космічним циклом: від виробництва космічної техніки до її запуску.

 

12 січня - день народження основоположника практичної космонавтики, відомого українського вченого у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктора Сергія Корольова. Цей легендарний житомирянин є прикладом того, що при бажанні можна «дотягнутися до зірок». Вченому довелось пройти ув’язнення у ГУЛАГУ та захворіти тифом, який зробив його інвалідом на все життя, але попри це Корольов не відмовлявся від амбіційних мрій, які здавались на той час нереальними.

«With the call sign Karaya.
An ‘elf’ military pilot.
Shot down five Iranian drones.
Over Vinnytsia and ejected.
With the call sign Karaya.
He is already waiting for.
A new aircraft.
A little more — and he returns to the ranks...»

(Kurama)

 

"When there was a burial.
Of our pilots.
Two blue aircraft made a circle.
Above the city.
Five people were killed.
And another 25 were injured.
When missiles struck the central city.
Of Kropyvnytskyi..."

(Kurama)

 

"The best way to come back alive.
Is to stay low.
Hugging the ground.
And skimming the treetops.
Too low and you can be shot down.
By machine gun fire.
Too high and you can be detected.
By enemy air defence systems."

(Kurama)

 

““A launch has been detected.
Manoeuvre!”
The order of the ‘elves’ ground team.
Is clear.
An ‘orcs’ Su-35 fighter jet has fired.
A missile at his aircraft.
He knows he has to abort.
The mission in order to survive...”

(Kurama)

 

"Колись ми думали -
            Героі лиш в кіно -
То десь далеко і давно бувало…
… в хустині чорній жінка
дивиться в вікно…
… у небо… яке з милим роз’єднало…
І це не фільм, не сон, а зараз…
тут-у нас, сьогодні й вчора…
…в нашій Україні…"

(Алла Хоровко-Доманська)

 

Архип Михайлович Люлька, уродженець села Саварка Київської губернії, вчений, конструктор авіаційних двигунів, академік, керівник ОКБ імені А. М. Люльки.

Цікаву інформацію про авіацію, космос та космонавтику та новинки з астрономії знайдете у цьому розділі "Малої Сторінки".

 

 

 

Видавництво «Ранок» спрямувало понад 1,3 млн грн на благодійність з продажів манґи «Привид Києва». Усі кошти пішли на допомогу родинам загиблих пілотів та допомогу ЗСУ. Манґа «Привид Києва» – це переклад українською твору японського автора Мацуди Джюко. Він надихнувся подвигом героїчних українських льотчиків-оборонців неба. Харківське видавництво «Ранок» зв’язалося з японським автором та домовилося про випуск манґи в Україні. Загалом було надруковано 10 000 примірників українською мовою та ще 2 000 примірників англійською. Захоплива історія манґи, її унікальність відразу зацікавила читачів. Відтак видавництво «Ранок» оголосило, що 10 грн від загальної вартості примірника (ціна якого 149 грн) перераховуватимуть на благодійність.

 

Академік,  беззмінний  керівник  відділу  рідинних  і  електричних  двигунів  і ракет  Валентин  Глушко  був  Головним  конструктором  потужних  ракетних двигунів,  які  використовувалися  на  всіх  радянських  ракетах-носіях,  що літали  до  останнього  часу  в  космосі.  Він  створив  школу  ракетного двигунобудування. Вчений, конструктор, творець ракетно-космічних систем Валентин  Петрович  Глушко  є  уособленням  великого  генія  людини,  яка реалізувала  фантастичні  мрії  багатьох  землян  про  завоювання  далеких просторів Всесвіту.

 

Земля Українська є батьківщиною багатьох визначних учених і культурних діячів, що зробили неоціненний внесок до розвитку світової науки й культури. В останні роки стараннями окремих дослідників і подвижників поступово почали зникати білі плями в нашій культурі і науці. Повертаються незаслужено забуті й штучно вилучені імена вчених і творців української культури. Але вже так повелося, що про українських письменників, діячів культури ми знаємо набагато більше, ніж про вчених-природодослідників і винахідників. За деякими підрахунками більше кількох сотень українців наприкінці ХІХ та у першій половині ХХ століття працювали за кордоном і користувалися неабияким авторитетом у науковому світі. Серед них було чимало таких, чиїми відкриттями пишається весь світ...

"Біля свіжої глибокої вирви стояла геть порожня Пластикова Пляшка. Поряд від сильного вибуху задимілась і впала височенна багатоповерхівка!.. "Ух!!! Як трусонуло!!! Добре, що тваринок і людей нема, вивезли сміливці!" — подумала Пластикова Плящина. І тут поряд з нею після гарячої повторної хвилі щось дзенькнуло. Оглянулася — побачила поплавлену Скляну Пляшечку! Та ледь охолола, помітила Пластикову посестру й мовила. — Чуєш, що коять, бездушні? — Так, рідненька! Бачу і чую!! Тобі як? — Терпіти можна, жива. — Живи!!! Нам про це усьому плящиному роду розповідати!.." (Галина Римар)

 

Приходьте на міжнародний молодіжний форум «Космос і Майбутнє» у Києві з 3 по 5 жовтня! Долучайтеся до творення космічного майбутнього України! 3 дні - 3 локації. Спікери з 12 країн. Космохакатон. Вхід – вільний. Космос – це мрія всього людства, а також історія і майбутнє України. Організатори: УМАКО «Сузір’я», UkraineIS – «Україна Є», Центр «Лілея» та «Українсько-норвезький міст». 

 

Про те, як усе відбувалося, читайте у матеріалі, наданому співорганізатором Форуму "Космос та майбутнє" Сергієм Вакаріним:

Перший у світі Космохакатон пройшов у Києві в рамках Форуму «Космос і майбутнє»

 

 

У Києві відбувся Форум «Космос і майбутнє» для обговорення викликів космічної ери, найсміливіших інноваційних ідей, технологій, освіти майбутнього. Форум організували представники громадських організацій УМАКО «Сузір’я», UkraineIS – «Україна Є», Центр розвитку творчості «Лілея» та ТОВ «Українсько-норвезький міст». На Форумі відбулася найширша дискусія за останні роки як щодо космічного майбутнього України, так і подальшого глобального розвитку нашої цивілізації. В рамках Форуму відбувся Космохакатон - перший у світі космічний «анти-хакатон», де команди працюють над проектами майбутнього не тільки під час заходу, але й після його завершення. Космохакатон – це принципово нова модель творчої  командної роботи над глобальними проблемами людства та викликами майбутнього.

Українські винахідники з проектом літака-"стрибунця" для дослідження полярних шапок Марса Mars Hopper стали переможцями конкурсу NASA у номінації "Вибір аудиторії". Гарантованим наслідком перемоги в конкурсі стане те, що авторів розробки запросять до Космічного центру імені Кеннеді в США, де вони зможуть побачити черговий космічний запуск. На жаль, NASA не гарантує, що проект-переможець обов'язково буде втілений в життя. Mars Hopper – це прототип безпілотного автоматизованого літака, який живитиметься сухим льодом. Так називають заморожений вуглекислий газ, яким узимку щедро покриті полюси Марса.

У попередній статті ми розповіли про вручення символу Києва, що побував у космосі, та інші події, де брали участь старшокласники. А які ж авіакосмічні події приготували на День авіації та космонавтики у молодших класах Школа №36 імені С.П. Корольова? За доброю традицією, у цей день першокласників приймають у юні космонавти – думаю, сині краватки УМАКО “Сузір’я” вже знайомі усім. Дерево знань на стіні у класі Олени Грищук надихає!

Українські ветерани космодрому Байконур неймовірні! Вони вміють приємно здивувати. Цей День космонавтики ювілейний – цього року виконується 50 років польоту на Місяць. І ветерани подарували космічній Школа №36 ім. С.П. Корольова символ Києва – геральдичний каштан, – який побував у космосі! Його колись взяв із собою в політ наш земляк, космонавт Павло Попович. Ми почули розповідь ветеранів про нього, а потім Анатолій Ковальов та Анатолій Афанасьєв розповіли про випробування ракетно-космічної техніки – це завжди захоплює! Почесною гостею конференції на честь Дня космонавтики була також редактор книги Леоніда Каденюка «Місія – космос» Галина Руденко. Вона розповіла про цікаві моменти з біографії космонавта.

Український проект марсоходу Mars Hopper увійшов до топ-3 всесвітнього хакатону NASA SpaceApps Challenge. Кожен бажаючий може віддати свій голос за цей стартап з Києва до 21 травня на сайті: https://2016.spaceappschallenge.orgr.