"In early March, a local ecologist.
Had been trying to find.
A place to bury his father.
Who had been killed in the fighting.
He found to his disgust that.
The mortuaries were full.
He went to the local authorities to ask.
Where he could bury his father..."(Kurama)
“‘Mordor’’s anthem.
Booms through loudspeakers.
And the tricolour flag.
Is unfurled.
But look a little closer.
And it's clear that.
None of the children's lips.
Are moving...”(Kurama)
"In the police station, the Lord's Prayer was scratched.
On the wall of one of the cramped cells.
Alongside markings to indicate.
How many days had passed.
“Not only did he kill our children.
But he killed us, their mothers.
These days I’m a dead woman. And I want to address.
All mothers of the world: rebel against that assassin.”..."(Kurama)
«On Tuesday.
A hospital maternity ward was shelled.
No-one was hurt but.
It has further escalated fear among people.
Kherson is a city haunted by.
Relentless and indiscriminate attacks.
The city was liberated.
On 11 November...»(Kurama)
"Over a hundred people live.
In the village of Velyki Prohody.
The inscription on the gate says.
“People live here”..."(Kurama)
"All that time we were praying."
Numerous ‘orcs’ checkpoints.
Passing through the horror.
"We thought those were our last minutes.
It was extremely scary.
But we were lucky."(Kurama)
"Pokrovsk in eastern Ukraine.
Is the birthplace of one of.
The world's favourite carols.
The Carol of the Bells.
But there are few.
Signs of Christmas.
In the city.
This year..."(Kurama)
"In the treatment room.
Of a cramped makeshift field unit.
— the first point of treatment.
For injured soldiers.
“This is the most dangerous.
Of all front lines.”
Says the head of a medical unit for.
The ‘elves’ army's 25th Brigade.
“The ‘orcs’ Federation.
Is pushing very hard.
We have not been able.
To stabilise the front.”"(Kurama)
«‘Elves’ forces continue.
To leverage.
Western-provided weapons.
To conduct strikes.
Using more complex.
strike packages.
Against military objects.
In ‘Mordor’’s deep rear.
— some coming.
In high and fast.
Others coming.
In low and slow »
(Kurama)
"Вони зупинились біля лісу. Поки водій заправляв автобус, Устя споглядала навколишній простір через вікно, зненацька за якусь мить вискочила надвір. І все через дерева, які потрапили в її поле зору. Покручені, з наростами на тілі. До них годі було доступитись, а їй кортіло їх обійняти, і таки зробила це, тільки подумки. Стоячи неподалік від буса, чуйно придивлялась до кожного гінкого дерева, напружено вслухалась у приємний шепіт розгойданого вітерцем листя, і так перейнялась, що мало не виповіла вголос думку, що мигцем пронеслась у голові. І чому вона раніше не зауважувала, що будь-який ґандж — це повідомлення, прохання про допомогу, попередження, застереження?! Що це, як не виразний крик: ''Зверніть на мене увагу''?! Подумала: ''Кожен організм шукає розв'язання, коли виникло питання, — усміхнулась створеній мимовільно римі, — Ми, люди, такі''. Устя намагалась роздивитись і запам'ятати кожне дерево, яке вабило її до себе. І чим довше вона придивлялась, тим переконливішим для неї ставав її власний висновок, що відхилення від загальноприйнятої норми тягнуть на себе увагу. ''Нарости — це сигнал SOS для дерев'', — продовжувала розмірковувати Устя. Їй здавалось, що вона відчуває те саме, що дерева, коли заглиблюються в простір і всередину себе. Устя вдихала повітря на повні груди, а тоді на трохи завмирала..." (Галина Мирослава)
««Ти їдеш в Україну? Божевільний!» «Допомогти Україні? Так, це дуже шляхетно, це благодійна справа, але от я, наприклад, допомагаю Україні онлайн», – казали йому друзі незадовго до ділової поїздки. Та сеньйор Енріко не уявляв собі, як це – допомогти онлайн… Енріко Альбанезі – доктор філософії в галузі права, доцент кафедри конституційного права юридичного факультету Генуезького університету (Італія), молодший науковий співробітник Інституту перспективних юридичних досліджень (IALS) Лондонського університету (Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії). У травні цього року професор Альбанезі прибув до України. Головна мета його відрядження – простягнути руку нашій країні, українському народу – в межах свого внеску як академіка, показавши, що ми не самотні в такий важкий час. І що дуже важливо, зробити внесок у складний процес європейської інтеграції, через який зараз проходить Україна, поділитися своїми знаннями в галузі конституційного права. І як найкращий спосіб це зробити, Енріко обрав живий зв’язок — а саме особисто приїхати до нас, щоб зустрітися з українськими колегами, провести обмін досвідом, підтримати їх, також прочитати лекції для студентів...» (Катерина Колесник)
"Любіть свою країну
Прекрасну і єдину.
Любіть її в негоду
І в будь-яку погоду.
Любіть її природу,
Степи, лани, поля.
Любіть усе навколо,
Бо це ваша земля."(Тетяна Прокоф’єва)
"...Ми боремось за мир у нашім краї,
Ми боремось за щастя й майбуття.
Як тяжко не було б на серці,
Та віру нашу не зламать.
І зовсім скоро радість повернеться,
І буде Україна наша розквітать."(Тетяна Прокоф’єва)
