Василь Сухомлинський
СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ
48. ЯКІ ПЛАНИ ПИСАТИ ВЧИТЕЛЕВІ
Це питання буває дуже гострим — учителів інколи завантажують непотрібною писаниною. Але трапляється й так, що в запалі критики «бюрократичної писанини» окремі педагоги приходять до висновку: не треба писати ніяких планів...
І те й інше неправильне. Писати треба все те, що допомагає роботі.
Для вчителя початкових класів дуже важливо скласти перспективний плай на кілька років. Що входить у такий план? Покажу це на досвіді своєї роботи.
1. Список художніх творів, що їх діти мають прочитати за роки навчання в початковій школі.
2. Музичні твори, що їх діти прослухуватимуть у школі (бажано, щоб у школі була музична кімната).
3. Твори живопису, за якими будуть проведені бесіди.
4. Тексти — уривки з художніх творів, що їх треба вивчити напам’ять.
5. Орфографічний мінімум — тобто словник орфограм, нависання яких у початковій школі повинно твердо, назавжди зберегтися в пам’яті.
6. Список науково-популярних книжок і брошур, читання яких сприятиме розширенню кругозору школярів. Окремо треба виділити книжки й брошури, призначені для важких дітей — дітей з уповільненою розумовою діяльністю.
7. Тематика уроків мислення — подорожей до джерел мислення і рідної мови.
8. Тематика творів, що їх діти напишуть за роки навчання в початкових класах.
9. Приблизний перелік наочних посібників, що їх мають виготовити учитель і діти.
10. Екскурсії, які будуть проведені в початковій школі.
Такий самий перспективний план я раджу складати і викладачам предметів у середніх і старших класах. Ураховується, звичайно, специфіка предмета.
Наприклад, викладач біології включає в перспективний план систему спостережень у природі з метою формування в учнів потрібних уявлень. Вчитель географії складає термінологію, обов’язкову для запам’ятовування. Учитель фізики передбачає в своєму плані спостереження знарядь праці в промисловості й сільському господарстві.
Перспективний план — це дуже важливий орієнтир, за яким учитель щороку, читаючи й продумуючи програму, немов перевіряє сам себе — що вже зроблено і що потрібно зробити.
За виконанням перспективного плану можна судити про якість знань та умінь учнів.
Кожному вчителеві треба також складати тематичний або поурочний план. Тематичний план складається за програмою на кілька уроків, виділених на дану тему. Допустиме тематичне плануванпя тільки на невелику тему (2 - 5 уроків). У тематичному плані записується, що і як вивчатиметься на уроці. Тут треба застерегти від надто довгого письмового викладу (лекції, розповіді). Знання, що їх учитель дає учням, мають бути у нього голові, докладні записи не потрібні. Тематичний план — це дидактичне передбачення й обгрунтування, а не розгорнутий конспект. У план треба записувати те, що становить творчу обробку матеріалу, наприклад, запитання, на які діти відповідатимуть під час перевірки домашніх завдань, види самостійної роботи під час вивчення нового матеріалу. Тексти завдань і вправ, як правило, в план не включаються (в учителя вони звичайно виписані на спеціальпих картках або в зошитах).
У зошиті, де пишуться тематичні плани, треба відвести чисте місце (поле) для того, щоб на випадок непередбачених відхилень від наміченого внести відповідні зміни.
Деякі вчителі віддають перевагу поурочному плану перед тематичним. Тему вони продумують, роблять попередні помітки, але планують тільки на один урок. Та завжди головне — орієнтуватися на перспективний план, не забувати про кінцеву мету, час від часу продумувати програму й пояснювальну записку до неї, зіставляти її з перспективним планом.
Педагог, що працює класним керівником, складає план виховної роботи. Про цей план мова йтиме далі — в порадах, присвячених питанням виховання.
* Текст адаптовано
За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 526 - 528.
Більше порад від Василя Сухомлинського:
Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві"
Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.