46. "Поради вчителеві, який працює у великій школі" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")


Василь Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ


46.  ПОРАДИ ВЧИТЕЛЕВІ, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ У ВЕЛИКІЙ ШКОЛІ


Учителеві школи, де колектив складається з кількох десятків педагогів, незрівнянно легше вдосконалювати свою майстерність, ніж у маленькій школі. У великому колективі завжди є досвідчені педагоги. Але запозичення педагогічного досвіду —- дуже складна справа, це — творчість. 

Ви закінчили вуз, у вас — диплом учителя, скажімо, початкових класів. Крім вас, у школі, куди ви одержали призначення, працює шістнадцять учителів початкових класів. Про одних із них говорять на засіданнях педагогічної ради як про справжніх майстрів, інших ніде не згадують, деяким час від часу вказують на недоліки. Вам, новачкові на педагогічній ниві, є чого повчитися майже в кожного педагога, який попрацював у школі хоча б кілька років. Але, запозичуючи досвід, треба економити час. Важко було б добратися до джерел майстерності, якби ви почали відвідувати уроки в усіх педагогів по черзі.

Я б радив спершу проглянути зошити всіх колег по роботі в початкових класах. Побачите гарне, чітке, грамотне письмо переважної більшості дітей — це вже прямий орієнтир: у даному класі можна повчитися багато чого. Учнівські зошити — дзеркало всієї виховної роботи. Підіть на урок до цього вчителя. Не тільки на урок письма. Зошити — це результат усього педагогічного процесу. Письмо залежить і від того, як діти читають, що і скільки вони читають.
Зрозуміти якийсь один бік педагогічного досвіду не можна без глибокого розуміння всього, що робить учитель, і того, як сприймають його дії діти. Відвідавши перший урок досвідченого педагога, спочатку лише з тим, щоб зрозуміти, як він зумів навчити дітей добре писати, ви побачите багато такого, що, здавалося б, не пов’язане безпосередньо з об’єктом ваших спостережень. Не розгубіться в складних залежностях явищ. Осягнути досвід — це передусім зрозуміти, що від чого залежить. Інакше иі осмислити, ні запозичити чужий досвід неможливо. Адже запозичення найкращого досвіду — це не механічне перенесення окремих методів і способів у свою роботу, а перенесення ідеї. Щоб навчатися в кращих майстрів, треба в чомусь переконатися.

Ось ви побачили, що у вашого колеги, чиї зошити привернули до себе вашу увагу, учні прекрасно читають: швидко схоплюють очима слова й частини речень, читаючи, думають, а звідси і яскраве емоційно-інтонаційне забарвлення читання. Ви уважно придивляєтеся до методики читання, але нічого несподіваного й нового для себе не знаходите. Відвідуєте ще один урок, потім — ще й ще. Зіставляєте все із своїми уроками. Ви робите все так само, але результат далеко не такий самий. Шукайте, наполегливо шукайте, від чого ж залежить добрий результат. 

Віт розпитуєте учнів, прагнете пізнати життя сім’ї,—  ось поступово перед вами відкривається залежність прекрасного читання учнів від безлічі речей: і від інтелектуального життя сім’ї, і від того, які казки слухали малята в дитинстві, і від системи позакласного читання, і від того, як турбується вчитель про співвідношення знань і практичних умінь. Ви приходите до висновку: немас в педагогічній справі одного результату, який залежав би тільки від чогось одного: роби ось так — і вийде обов’язково ось що. Кожний результат залежить від десятка, від сотні даних, інколи, здавалося б, дуже віддалених, безпосередньо не пов’язаних з предметом вивчення, спостереження, дослідження.
Осмислювання досвіду вчителя-майстра допомагає вам бачити, що від чого залежить у вашій власній практиці.
Удосконалення педагогічної майстерності — це передусім самоосвіта, особисті ваші зусилля, спрямовані на підвищення власної культури праці і в першу чергу культури мислення. Без індивідуальної думки, без допитливого погляду на власну працю неможлива ніяка методична робота.
Чим більше ви вивчаєте й спостерігаєте досвід своїх старших колег, тим необхідніші вам самоспостереження, самоаналіз, самовдосконалення, самовиховання. На основі самоспостереження, самоаналізу у вас народжуватимуться власні педагогічні ідеї. Вивчаючи, наприклад, зв’язки між тим, що робиться, і тим, що внаслідок цього виходить, ви робите висновок: від зерна, посадженого в добре оброблений грунт сьогодні, далеко не завжди можна чекати паростків уже завтра. Те, що робиться сьогодні, в багатьох випадках можна оцінити через кілька років. До одна з дуже важливих закономірностей педагогічної праці. Вона змушує завжди думати про перспективу.


За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Сто порад учителеві. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 522 - 524.

 

Більше порад від Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві" 

Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.


Останні коментарі до сторінки
«46. "Поради вчителеві, який працює у великій школі" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka