На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

30. "Про інтелектуальне життя вихованця" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")


Василь Сухомлинський

СТО ПОРАД УЧИТЕЛЕВІ

 

30.  ПРО ІНТЕЛЕКТУАЛЬНЕ ЖИТТЯ ВИХОВАНЦЯ

 

Це питання пов’язане з усім, що діється в школі. Якщо вчителі думають тільки про те, як би примусити учнів сидіти якомога більше над підручниками, як би відвернути їхню увагу від усього іншого,— неминуче перевантаження. Незавидна доля школяра, який ні про що інше не думає, крім уроку, підручника, домашнього завдання, оцінки. Не допускайте, щоб вашого вихованця заполонило школярство. Крім звичного кола шкільних справ, уявлень, інтересів, у нього має бути багате, багатогранне інтелектуальне життя. Мова йде про читання учня, особливо у підлітковому віці.

Якщо вас призначили класним керівником чи, як кажуть, вихователем V класу, поставте перед собою як одне з головних завдань формування цієї духовної потреби. Складіть список книжок, що їх вихованці ваші мають прочитати за роки навчання в середній школі. Добивайтеся, щоб ці книжки були в класній бібліотечці.

Я не уявляю собі повноцінного, всебічного розвитку підлітка, юнака, дівчини без того, щоб вони не мали своїх улюблених книжок, своїх улюблених письменників. Виховуючи людину, проектуючи її особистість, я завжди прагнув того, щоб уже в початковій школі в кожного мого вихованця була своя маленька бібліотечка. У середніх і старших класах це вже солідна бібліотека, в якій налічується сто — сто п’ятдесят книжок. Як музикант не може жити без того, щоб не брати до рук свого улюбленого інструмента, так мисляча людина не може жити без перечитування улюблених книжок.

Ввести кожного учня у світ книжок, виховати любов до книжки, зробити книжку провідною зіркою в інтелектуальному житті — це залежить від учителя, від того, яке місце в його власному духовному житті займає книжка. Читання стане духовною потребою вашого вихованця за умови, якщо він відчує, що ваша думка повсякчас збагачується, якщо переконається в тому, що сьогодні ви не повторюєте те, що говорили вчора.

Застій, збіднення інтелектуального життя вчителя, зародження в нього такої риси, яку можна назвати неповагою до думки,— все це виразно відбивається на педагогічній діяльності. Я знаю вчителя, якому «остогиділо все», йому не хочеться, як він каже, постійно повторювати одне й те саме. Вихованці відчувають у його словах застиглу, закостенілу думку. За неповагу до думки вони платять неповагою до вчителя. Але найбільш небезпечне те, що, як і вихователеві, їм не хочеться думати.

Інтелектуальне життя особистості не можна уявляти як вузький, замкнутий маленький світ. Збагачуючи інтелектуальне життя колективу, людина повсякчас користується і його духовними багатствами. Ми прагнемо в своїй школі того, щоб було багато колективів, в яких вирувало б розумове життя. Це передусім науково-предметні гуртки: науково-математичний, науково-технічний, науково-хімічний, науково-біологічний, науково-етнографічний, науково-літературний, філософський. Може, в слові науковий є деякі перебільшення, але все-таки воно відбиває істину: підлітки, юнаки й дівчата стають на стежку наукового мислення. До цих гуртків ні в якому разі не можна ставитися як до придатка предмета або засобу запобігання неуспішності, це — вогнище інтелектуального життя. У гуртках панує дух допитливості, цікавості. На заняттях науково-предметних гуртків учні, звичайно, розповідають про те, що вони читають (доповіді, повідомлення), але тут є одна риса, яка надає думці справді творчого характеру: істинами, закономірностями, про які розповідають своїм товаришам підлітки, юнаки й дівчата, вони дорожать, ставляться до них, як до свого багатства, здобутого особистими зусиллями; з цими багатствами до того ж пов’язуються думки про працю і творчість, про майбутнє.

На заняттях і вечорах науково-предметних гуртків бувають слабовстигаючі хлопчики й дівчатка, для яких перевантаження — особливо грізна небезпека. Атмосфера багатих інтелектуальних інтересів спонукає їх до читання, а читання для них — найважливіший рятівний засіб для успішного навчання. 

За матеріалами: В.О. Сухомлинський. Вибрані твори в п'яти томах. Том другий. Сто порад учителеві. Видавництво "Радянська школа", 1976, стор. 490 - 492.

 

Більше порад від Василя Сухомлинського:

Василь Сухомлинський, "Сто порад учителеві" 

Книга "Сто порад учителеві" написана російською мовою протягом 1965 - 1967 років. Уривки з роботи друкувалися російською мовою в журналі “Народное образование” (1969, №5,6,9) й українською мовою в ряді номерів газети “Радянська освіта” у 1971 та 1972 роках. У повному об’ємі вперше опублікована українською мовою у 1976 році в другому томі п’ятитомного видання вибраних творів педагога.


Останні коментарі до сторінки
«30. "Про інтелектуальне життя вихованця" (з книги Василя Сухомлинського "Сто порад учителеві")»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар