Публікації за тегом: Народ

"Ой на тому селезеню
Жупан куций,
І сам селезень
Чорноусий.
Гиля-гиля, селезню."

("Гиля-гиля, селезню" - запис в альбомі Тараса Шевченка)

Читайте українські народні казки: "Батьківський заповіт", "Пригоди м'яча", "Дідова дочка й бабина дочка", "Красний Іванко і закляте місто", "Розумниця", "Розум та щастя", "Про правду і кривду", "Мудра дівчина", "Про Жар-Птицю та Вовка", "Кирило Кожум'яка", "Яйце-райце", "Про бідного парубка й царівну", "Лисиця і козел у ямі", "Ох". А також — народні казки зі збірки Івана Рудченка «Народныя Южнорусскія Сказки» 1869 року.

 

 

Український  народ  має  давню  історію,  він  витворив оригінальну й неповторну культуру, відому всьому світові.  А найголовнішою  його  ознакою,  що  дає  йому право називатися нацією, є мова — його найбільшап духовна цінність, його суть, основа його буття. Це — найдорожчий  скарб,  переданий  українцям  сотнями  й сотнями  попередніх  поколінь,  виплеканий  у  давньому переказі, у народній пісні, у влучній приказці.

 

 

"В суботу рано вибігла Михайлиха за поріг хати і заговорила до себе дзвінким голосом: "Ба, не знав, де бахур подівси? Десь воно ландає, десь воно нишпорить по дворі, як курка. Ану, ци би ти єго вдержєла у хаті? Зчесала бих бахура, та й нема". За хвилю пішла до стодоли подивитися, чи коло Михайла нема бахура. . ." (Василь Стефаник)

 

 

Уся проза письменника складає невелику книжку, але ця книжка створює цілий світ — самобутній, неповторний і магічний. Читайте оповідання Василя Стефаника: "Мамин синок", "Давня мелодія", Камінний хрест".

Веснянки та гаївки з бібліотеки Української греко-католицької парафії Святого Миколая (м.Нюрнберг, Німеччина). До збірки веснянок і гаївок увійшли: "Голубка", "Огірочки", "А вже весна", "Шум", "Жучок", "Царівна", "Загадав си дідо восени женити", "Подоляночка", "Грушечка", "Ой у Львові на горбочку", "Чижик", "Копав копав криниченьку", "Вербовая дощечка", "Коструб", "Пустіте нас", "Вінець", "Хтіла мене мати".

Веснянка "Подоляночка". Дитячий танець-гра "Гиля-гиля, селезню". Народна веснянка з альбому Тараса Шевченка. Українські веснянки та гаївки (збірка). "Веснянка" Леоніда Глібова. "Як ми співали веснянки та гаївки на Великдень" Софії Майданської. Великодні веснянки та гаївки. Гаївки на Великдень. 

 

Добірка оповідань Івана Франка для дітей: "Малий Мирон", "Грицева шкільна наука", "Schönschreiben (каліграфія)", "Schönschreiben (каліграфія)", "Олівець", "Мій злочин".

"Виріс, як кіт навсидячки.
Аж у п'ятах похололо.
Аж шкура на ньому горить.
Багатий, як пес на блохи.
Багато, хоч греблею гати.
Бачив, як свої вуха.
Бачив, як свою потилицю.
Вирядилась, як свиня в наритники.
Вискочив, як Кузьма з маку."

(з народної творчості)

"Зачепилася за пень — простояла цілий день.
«Нехай»— поганий чоловік.
Одне «зараз» краще трьох «потім».
У ледачого хазяїна і чоботи з ніг украдуть."

(з народного фольклору)

"Гречана каша сама себе хвалить
Хвалилася сова своїми дітьми.
Нема краще понад мене та понад попову свиню.
Роздайся, море,— жаба лізе!
Роздайся, море,— тріска пливе!
Не один пес Гривко.
Не задавайтесь на крупу, бо в решеті дірка."

(зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")

"Беруть завидки на чужі пожитки
Заліз кіт на сало та й кричить: «Мало!»
Що на людях видно, то й собі жадно.
Залізо іржа з'їдає, а заздрий від заздрощів погибає.
Заздрий від чужого щастя сохне.
Заздрість здоров'я їсть."

(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")

Здоров'я — один із найбільших подарунків людині від Природи, і кожен з віком розуміє це краще і краще.  Люди здавна це усвідомлювали, тому подібні думки можна знайти серед перлин народної мудрості, які створювалися попередніми поколіннями українців.

 

 

 

 

"Чия відвага, того й перевага
Смілого й куля не бере.
Смілому море по коліна.
Або добути, або дома не бути..."

(З народної мудрості)

"Без діла слабіє сила.
Бджола мала, а й та працює.
​Діло майстра величає.
Ранній пізньому не кланяється.
Хто в роботі, той у турботі.
Для нашого Федота не страшна робота.
Треба нахилитися, щоб з криниці води напитися.
Без труда нема плода."

(Зі збірки "Народ скаже — як зав'яже")

"Ластівки низько літають — дощ обіцяють.

Чайка сіда в воду — чекай доброї погоди.

Де багато пташок, там нема комашок."

 

"Сонце в мішок не зловиш.

Так тепло, як циганові під ятером.

Зима біла, та не їсть снігу, а все — сіно."

Чимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Більчук Олена, Бондаренко Валентина, Бондаренко Ксенія, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Винник Тетяна, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Волиняк Петро, Воронько Платон, Гайнер Кляра, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Грегуль Наталія, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Давидова Оксана, Даль Володимир, Деленко Марія, Дєточкіна Ася, Дем'янюк Марія, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дорош Людмила, Дяченки Марина та Сергій, Дячук Валентина, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Забіяка Юлія, Зубер Ольга, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Кибалка Людмила, Коломієць Аліса, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Костецький Анатолій, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Курило Інна, Кротюк Оксана, Лапушена Ольга, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Лісова Олеся, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мельник Василь, Мельник Софія, Мирний Панас, Мирослава Галина, Міхаліцина Катерина, Мовчун Леся, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Паламарчук Інна, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Римар Галина, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Солтис-Смирнова Марія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Ушинський Костянтин, Франко Іван, Хандожинська Юлія, Храплива-Щур Леся, Черемшина Марко, Чубач Ганна, Чумарна Марія, Чухліб Василь, Швиденко Ольга, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій, Інга Квітка, Ірина Мацкова, Аделя Григорук, Людмила Дорош, Євген Дмитренко та інші українські автори.

 

Вірші Марії Пригари про козаків: "Козацька дума", "Побратими", Ой повійте, вітри низовії, "Козаки", "Прадід".

 

 

 

 

 

 

 

У цьому підрозділі можна знайти як окремі твори Марії Пригари, так і тематичні добірки віршів поетеси: про дітей, про школу, про дівчат, про ліс, про звірят та птахів, про війну, про Дніпро та природу, про козаків-запорожців.