Публікації за тегом: Народ

Притча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі — це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше — душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.

 

Читайте вірші, присвячені Святу Різдва Христового, від знаних українських авторів: Марійки Підгірянки, Зоряни Живки, Івана Франка, Василя Слапчука, Богдана Лепкого, Марії Хоросницької, Вікторії Шупортяки, Ніни Куфко, Ганни Чубач, Йосипа Струцюка, Костянтини Малицької (Віри Лебедової), Марії Хоросницької, Миколи Вінградовського, Лесі Храпливої-Щур, Володимира Самійленка, Олесі Мамчич, Оксани Кротюк, Малковича Івана, Тетяни Строкач, Юлії Хандожинської, Уляни Кравченко, Марії Людкевич, Любові Проць, Любові Сердунич, Лідії Повх, Олекси Кобця, Св. Андрія Пінчука, Богдана Стельмаха, Дмитра Павличка, Оксани Крушельницької, Мар'яни Савки, Сергія Губерначука, Ірини Мацкової, Івана Коваленка, Юлії Забіяки, Аліси Коломієць, Наталії Римар, Анастасії Шкоп, Олени Харитонової, Наталі Орішко.

 

"І коваль, і швець, і кравець, і на дуду грець.
Доброму коневі — не довгі версти.
У вмілого руки не болять.
В умілого і долото рибу ловить.
Коваль клепле, доки тепле"

(Зі збірки "Народ скаже, як зав'яже" та збірки М. Номиса)

Різні варіанти дитячої веснянки: танець-гра Подоляночка.

 

 

Прислів’я та приказки про маму — це українська народна мудрість про найголовніших у нашому житті жінок, що нас виростили, навчали, піклувалися про нас, що віддали нам усю свою материнську любов, духовні надбання і душевну велич.

У цьому розділі збираємо інформацію про іграшки для дітей - від українських народних до сучасних технічних і розвиваючих.

 

 

 

До різдвяних та новорічних свят роблять іграшки, що називаються «бички». З ними діти ходять під старий Новий рік, на Василя. З вербових патичок вирізають фігурки: молодий і молода, старости, батьки, бички, вівці, господарське знаряддя, хатки, навіть бджоли.

Матеріали в цьому розділі: Святвечір. Різдвяні коляди. Щедрівки та колядки для дітей. Різдвяний вертеп. Тексти народних новорічних привітань в різних місцевостях України. Що ж таке "Коляда"? (історичне та літературне дослідження). Віншування з бичками. Новорічна коляда. Традиції святкування Нового року.

 

Вірші Тараса Шевченка, Костянтини Малицької, Йосипа Струцюка, Марії Пригари, Яни Яковенко, Марії Хоросницької та інших українських авторів про козаків та козацтво.

Вірші Максима Рильського, Сидора Воробкевича, Миколи Чернявського, Амвросія Метлинського (Могили), Панаса Мирного, Любові Забашти, Володимира Самійленка, Олега Головка, Семена Данилова, Євгена Гуцала, Янки Купали про рідну мову.

 

 

 

 

 

 

У книзі “Мова - народ” зібрано документи і висловлювання видатних людей про мову (понад 250 авторів та документів). Упорядник збірки, учитель і правозахисник Олекса Тихий (1927-1984), член-засновник Української Гельсінкської групи, закінчив роботу над рукописом у 1976 році, але невдовзі після того був засуджений за “антирадянську діяльність”.

Вірші "Про козаків", "Козацька мирилка", "Козацька розминка", "Гей, козаче – козаченько".

 

 

 

 

 

 

Упродовж своєї історії український народ створив цілу систему соціалізації молоді, виховання в неї високих духовних і громадянських якостей. В українському селі і містечку усталилися свої цікаві традиційні зібрання молоді під назвами — вулиці, музики, вечорниці, вечірки, досвітки, грища, попряхи, оденки та інші. Одним з найулюбленіших зібрань молоді були вечорниці.

 

Традиції українського народного виховання сформовані та відшліфовані через безперервне застосування протягом багатьох віків. Це ціла педагогічна система поглядів, ідеалів та засобів батьківсько-материнського, а також суспільного впливу на дітей та молодь.

 

 

Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями. З далекої давнини збереглися в українського народу ці купальські звичаї.

 

 

 

Українські народні купальські пісні: "Ой, на Івана, ой, на Купала", "Ой на городі купайлиця", "Купало", "Заплету віночок, заплету шовковий", "Наша Маринка-купалочка*", "Кругом Мариноньки ходили дівоньки", "На Івана Купала купався Йван", "Під самого Купала...", "Наше Купайло з верби, з верби", "Ой, наші хлопці-недбайливці", "Ой місяченьку, наш братику", "Ой, на Івана на Купала", "Купайло, Купайло", "У вишневому садочку".

 

Збірка купальських (собіткових) пісень: "На Купала", "Чом ти, барвінку", "Стій, дубе...", "Заплету віночок...", "Коло Мареноньки", "Ой мала нічка Купайлочка", "Купало", "На Купайлі була", "Чорнобривець", "Ой на Купало", "Ластівочка", "Посаджу я вербу", "Стояла тополя", "А вже Купайло минає", "Переманочка", "Ой не рости, кропе".

 

 

Свято Купала — одне з найголовніших старовинних календарних свят Українського народу, яке припадає на 24 червня. На українських землях люди здавна вірили у велику містерію Купала. Головні елементи свята — вогонь і вода. Провідна тема купальських пісень — кохання і парування.

 

 

 

"Було колись — в Україні
Ревіли гармати;
Було колись — запорожці
Вміли пановати."

(Тарас Шевченко)

 

 

 

Любов'ю і турботою про дітей, які є майбутнім народу, наповнена остання книжка Шевченка - його "Буквар". Та навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям  - про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.