Іванна Савицька. Поезії про весну

Іванна Савицька

ХИМЕРНИЙ БЕРЕЗЕНЬ

Химерний березень! —
Раз плаче, раз сміється, —
Посипле дощиком, сніжечком прикрасить,
Несмілим сонечком крізь хмари обізветься,
Засмучених діток розвеселить.

Химерний березень!
З-під снігу квітка гляне,
А вітер їй: — "Не розцвітай, ще час.
Ось, щойно лід на сонній річці тане,
Мороз-жартун ще всюди не погас."

Химерний березень,
Та діти веселенькі,
Співає ось пташина голосна.
Ще день, ще мить, на крилечках маленьких
Прилине тут усміхнена весна!

Іванна Савицька. Незабудьки. Збірка віршів для дітей. Малюнки Олени Войтович. Вірш Перші квіти.

ПЕРШІ КВІТИ

Ось і провесна! Пора нам
На город заглянуть, діти!
Сніг стопився, а з-під нього
Вже сміються перші квіти.

Гляньте! Крокус синьоокий
Розквітає в хуртовину,
А за ним тупьпан високий
Пробивається крізь глину.

Швидко зацвітуть нарциси,
Забіліють і конвалії,
Трошки згодом, ген городом
Рожевітимуть азалії.

Так у місті. Знов же в лісі
Вже цвітуть кругом підсніжки.
Верби в полі зеленіють,
Підсихають скрізь доріжки.

І співає пісню пташка
Про весняну перемогу.
Вся земля стоїть в обнові,
Дякує Творцеві-Богу.

Іванна Савицька. Незабудьки. Збірка віршів для дітей. Малюнки Олени Войтович. Вірш Весна

ВЕСНА

Цвітуть квітки барвисті та пахучі.
Цвітуть навкруг, і в парку, і в саду.
Квітками вкриті ліс, попя і кручі,
Колише вітер травку моподу.

Ось пташечка безжурна, голосна
Виспівує — весна, весна, весна!

Цвітуть квітки, і подихом весняним
Сліди снігу підсушує вітрець.
Дівчатонька із личеньком рум'яним
Гагілочку виводять і танець.

Ось пташечка безжурна, голосна
Виспівує — весна, весна, весна!

Цвітуть квітки барвисто, різноцвітно,
Бузковим квітом пахнуть вже кущі.
Рясна верба гойдається привітно,
Гудуть на вишнях у саду хрущі.

Ось пташечка безжурна, голосна
Виспівує — весна, весна, весна!

Іванна Савицька. Незабудьки. Збірка віршів для дітей. Малюнки Олени Войтович. Вірш Весняна музика.

ВЕСНЯНА МУЗИКА

Ой, музИка гарно грає,
Мило, звучно, дзвінко так,
Півник крилами махає
І дає оркестрі знак.

Вже нявчить тоненько котик,
Грубим басом джміль гуде,
Хрущ бринить не без охоти,
А овечка: "ме-ме-ме".

Качка квакає досхОчу,
Песик гавкає й собі,
Жаба голосно й охоче
"Раду радить" у ставі.

Вже кує зозуля долю,
Сверщик грає у житах,
Пташечки цвірчать у полі,
А сороки на плотах.

Жайворонки вже співають
Ніжно, любо, від душі.
Ось шумлять і розмовляють
Осока та комиші.

Вже журчать гірські потоки,
Вже шумить зелений гай:
Доки ж спати, доки, доки?
Це вже травень, це вже май!

І несеться дзвінко всюди
Пісня мила, голосна,
Знов цвісти між нами буде
Сонцем збуджена весна.

Іванна Савицька. Незабудьки. Збірка віршів для дітей. Малюнки Олени Войтович. Вірш Христос Воскрес!

ХРИСТОС ВОСКРЕС!

Христос воскрес! Співає вся природа,
Величний гімн несеться до небес.
Хоч Він помер з любови до народа,
Із гробу встав, у величі воскрес.

Христос воскрес1 Яке велична днина!
Яка любов і ласка, і краса!
Віддав Господь улюбленого Сина,
Щоб людям всім відкрити небеса.

Христос воскрес! Радійте нині, діти!
Сповнилося найбільше із чудес.
Пропала тьма, і сонне правди світить.
Христос воскрес! Воістину воскрес!

Іванна Савицька. Незабудьки. Збірка віршів для дітей. Малюнки Олени Войтович. Вірш Найкраща музика.

НАЙКРАЩА ПИСАНКА

Пише писанки бабуня,
Пише мама, пишу я.
А чия найкраща буде?
Я гадаю, що моя.

І бабуня так говорить,
Так і мама каже теж.
— Правда, таточку, — питаю?
Він відказує: — Авжеж!

Навіть котик щось муркоче,
Видряпавшись на вікно.
Певно, він сказати хоче,
Що заспуга тут його...

Бо на писанку барвисту
Лапку мокру він поклав,
І доріжку свіжу й чисту
Необачно попсував.

Пише писанки бабуня,
Пише мама, пишу я.
А чия найкраща буде?
Я гадаю, що моя.

Іванна Савицька. Незабудьки. Збірка віршів для дітей. Малюнки Олени Войтович. Вірш. Осінь.

За матеріалами: Іванна Савицька. "Незабудьки". Вірші для дітей. Мистецьке оформлення Олени Войтович. Філадельфія - Нью-Йорк, 1959 р., 48 с.

Дивіться також на нашому сайті:

Поезії Іванни Савицької

"Я вперше побачила світ на Лемківщині, в селі Опарівка, пов. Стрижів, у священичій сім'ї о. Олександра і Марії з Дрималиків-Трешневських. Мене назвали Йоанною, і так написано в метриці. Хто і коли зробив з мене Іванну, не пам'ятаю. Читати й писати навчила мене в перемиській гімназії Дівочого інституту моя улюблена вчителька української мови, близька родичка Богдана Лепкого, св. п. Марія Гривнакова, і вона познайомила мене з письменником в купелевій місцевості Черче, де Лепкі мали літню, стилеву "палатку". Лепкий тоді сказав: "Марія мене впевняє, що ви маєте талант, і я так думаю, прочитавши деякі ваші вірші, та талант треба шліфувати, випещувати, вигойдувати, як маленьку дитину. Вам треба багато читати старих і нових авторів, не наслідувати, а шукати власного вислову, терпеливості треба, послідовності і уваги до кожного слова. Ви певно знаєте, що перо - то знищальна і будівельна сили. Пером можна зранити і скалічити навіть, і можна гоїти ним рани. Не знущайтесь над читачем довгими монологами, бо читач того не любить. Усміхніться до нього і подайте працівникам пера приязно руку..."" (Іванна Савицька)

Вірші про весну

Читайте в цьому підрозділі вірші Ліни Костенко, Михайла Стельмаха, Петра Короля, Олени Журливої, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Лідії Компанієць, Володимира Сосюри, Валентина Бичка, Анатолія Камінчука, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Анатолія Качана, Наталі Карпенко, Іванни Савицької та інших авторів.