На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Вірш "Щасливиця, я маю трохи неба" - Ліна Костенко. Збірка "Вибране"


Ліна Костенко

ЩАСЛИВИЦЯ, Я МАЮ ТРОХИ НЕБА


Щасливиця, я маю трохи неба
і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені!

Уже душа не знала, де цей берег,
уже втомилась від усіх кормиг.
У громі дня, в оркестрах децибелів
ми вже були, як хор глухонімих.

І раптом,— Боже! — після того чаду
і тарапати, рівної нулю,—
я чую дощ. Він тихо плаче правду,
що я когось далекого люблю.

І чую тишу. І співають птиці.
Проходять люди гарні і незлі.
В пахучій хмарі дощової глиці
стоїть туман, як небо на землі.

Пасуться тіні вимерлих тарпанів,
навшпиньки ходять сутінки і сни.
Весна підніме келихи тюльпанів,—
за небо вип'ю і за дві сосни!

За матеріалами: Ліна Костенко. Вибране. Київ. Видавництво художньої літератури „Дніпро", 1989, стор. 44.

 

Більше віршів Ліни Костенко на нашому сайті:

Ліна Костенко. Творчий шлях, поезії.

Ліна Костенко. Творчий шлях, поезії.На поетичному Олімпі України серед інших славних імен уже багато років і навіть десятиліть живе “нерозгадане чудо”, “неймовірний птах”, “казка казок”, “голос народу”, “пілігрім вічності”, “і мудра, і дитя”, котра нічим не осквернила душу - Ліна Костенко.


Останні коментарі до сторінки
«Вірш "Щасливиця, я маю трохи неба" - Ліна Костенко. Збірка "Вибране"»:
Всьго відгуків: 0    + Додати коментар