Ліна Костенко. Збірка поезій "Вибране" (1989)



ліна костенко, збірка поезій, вибране 1989Книжка віршів та поем відомої української поетеси містить твори, опубліковані впродовж останніх десятиліть, поезії з книг «Зоряний інтеграл» (1963) та «Княжа гора» (1972), які свого часу не побачили світу, а також найновіші вірші, що склали розділ «Інкрустації».

Читайте вірші Ліни Костенко: "В дні, прожиті печально і просто", "Вже почалось, мабуть, майбутнє", "Відмикаю світанок скрипичним ключем", "Доля", "Затінок, сутінок, день золотий", "Крізь роки і печалі", "Мій перший вірш написаний в окопі", "Напитись голосу твого", "Не знаю, чи побачу Вас, чи ні…", "Ой ні, ще рано думати про все", "Очима ти сказав мені: люблю", "Пелюстки старовинного романсу", "Пишіть листи і надсилайте вчасно", "Розкажу тобі думку таємну", "Світлий сонет", "Старий годинникар", "Три принцеси", "Хуртовини", "Щасливиця, я маю трохи неба", "Я ніколи не звикну".


"Я ніколи не звикну,
Я не вмію до тебе звикати.
Це за примхи мої ти так гарно мене покарав.
І приходять світанки, щоденних турбот адвокати
І несуть під пахвою тисячі різних справ..."
(Ліна Костенко)

"В дні, прожиті печально і просто,
все було як незайманий сніг.
Темнооким чудесним гостем
я чекала тебе з доріг..."
(Ліна Костенко)

"Циферблат годинника на розі
хуртовини снігом замели...
Нам з тобою, видно, по дорозі,
бо ішли й нікуди не прийшли..."

(Ліна Костенко)

"Вже почалось, мабуть, майбутнє,
Оце, либонь, вже почалось...
Не забувайте незабутнє,
воно вже інеєм взялось!.."
(Ліна Костенко)

"Пишіть листи і надсилайте вчасно,
коли їх ждуть далекі адресати,
коли є час, коли немає часу,
і коли навіть ні про що писати..."

(Ліна Костенко)

"Той клавесин і плакав, і плекав
чужу печаль. Свічки горіли кволо.
Старий співак співав, як пелікан,
проціджуючи музику крізь воло..."
(Ліна Костенко)

"Щасливиця, я маю трохи неба
і дві сосни в туманному вікні.
А вже здавалось, що живого нерва,
живого нерва не було в мені!.."

(Ліна Костенко)

"Наснився мені чудернацький базар:
під небом, у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі..."

(Ліна Костенко)

"Мій перший вірш написаний в окопі,
на тій сипкій од вибухів стіні,
коли згубило зорі в гороскопі
моє дитинство, вбите на війні..."

(Ліна Костенко)

"Немов чарівні декорації -
жасмин, троянди і бузок.
Кузини мамині, три грації,
як три принцеси із казок..."

(Ліна Костенко)

"Ще пароплавчики чаділи, наче праски,
ще ми шукали крем'яхи в піску,—
на пограниччі дійсності і казки
стояв той дім за хмарами бузку..."

(Ліна Костенко)

"Затінок, сутінок, день золотий.
Плачуть і моляться білі троянди.
Може, це я, або хто. або ти
ось там сидить у куточку веранди..."

(Ліна Костенко)

"Очима ти сказав мені: люблю.
Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю
несказане лишилось несказанним..."

(Ліна Костенко)

"Відмикаю світанок скрипичним ключем.
Чорна ніч інкрустована ніжністю.
Горизонт піднімав багряним плечем
день - як нотну сторінку вічності.
Що сьогодні?.."

(Ліна Костенко)

"Ой ні, ще рано думати про все.
Багато справ ще у моєї долі.
Коли мене снігами занесе,
тоді вже часу матиму доволі..."

(Ліна Костенко)

"І засміялась провесінь: —- Пора! —
за Чорним Шляхом, за Великим Лугом —
дивлюсь: мій прадід, і пра-пра, пра-пра —
усі ідуть за часом, як за плугом."
(Ліна Костенко)

"Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага...."
(Ліна Костенко)

"Як пощастило дівчині в сімнадцять,          
в сімнадцять гарних, неповторних літ!
Ти не дивись, що дівчинка сумна ця.
Вона ридає, але все як слід..."
(Ліна Костенко)

"Напитись голосу твого,
Того закоханого струму,
Тієї радості і суму,
Чаклунства дивного того."
(Ліна Костенко)

"Розкажу тобі думку таємну,
дивний здогад мене обпік:
я залишуся в серці твоєму
на сьогодні, на завтра, навік..."

(Ліна Костенко)


Останні коментарі до сторінки
«Ліна Костенко. Збірка поезій "Вибране" (1989)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми