На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Українські прислів'я та приказки про голку, про колос та про яблуко


ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ ПРО ГОЛКУ, КОЛОС ТА ЯБЛУКО**


Народна творчість. Фольклор. Прислів'я та приказки про голку, про колос та про яблуко

 


Голка:

Куди голка, туди й нитка. (Усі наслідують голову родини)*

Згубилась, як голка в сіні. (Про те, що вже не знайдеш).

Без голки не вбереться, без ножа не розбереться. (Іронія з недбалої дівчини, що аж тоді направляє одяг, коли треба вже вбиратися).

Голка всіх одягає, а сама гола лізе. (Чужі користають, а сам бідує).

Коли б голка пройшла, а нитка - мусить. (Якби справу почати, а там далі вже піде робота).

У дорозі і голка важка. (Навіть невелика річ заважає в дорозі, бо додає тягару). 

Одним пальцем і голки не втримаєш. (Сам нічого не зможеш зробити).

Без сокири - не тесляр, без голки - не кравець. (Майстер нічого не може зробити без знарядь праці).

Так місячно, хоч голки збирай. (Дуже ясна ніч).

Від голки - до коня. (Крадіжки починаютья з малої речі і можуть зрости до великої).

Голка в стіжок упала - пиши-пропало. (Про те, чого вже не можна знайти).

Видра мудра, а й серна - не дурна, їжак їжака голками не зляка. (Йдеться про мудрість природи).

Голка — гіркий заробок. (Про важку працю швачок).

Словом — як листом стеле, а ділом — як голками коле. Словом — як шовком вишиває, а ділом — як шилом шпигає. (Про нечесних людей).

 


* * *

 

 

Народна творчість. Фольклор. Прислів'я та приказки про голку, про колос та про яблуко

 

Колос:

Поки зерно в колоску - не засиджуйся в холодку. (Про те, що треба добре працювати під час жнив).

Колос повний до землі гнеться, а порожний угору пнеться. (Розумний чоловік - тихий і скромний, а дурень - крикливий і хвалькуватий).
 
Пустили голос попід колос. (Це коли женці жнуть співаючи - в Україні жали збіжжя серпами).

Паска ще в колосі. (Пшениця не жата, ще на пні. Хлібороби їли звичайно хліб житній, лише на Різдво і Великдень пшеничний, тому пшеницю звали пасхою).

На нашій ниві колосся, як у шолудивого - волосся. (Маємо дуже маленький шматок землі).

Ні зернини в стеблі, ні колоска на стерні. (Треба берегти зібраний врожай).

Біліє колос — давай жатці голос. (Коли треба збирати врожай).

Шито колоситься — життя веселиться. (Добре, коли є гарний врожай).

Зозуля житнім колосом удавилася. (Після жнив жита перестає кувати зозуля).

Від колосу до колосу не чути й голосу. (Про поганий врожай).

Де повне колосся, там ниві ялося. (Йдеться про добрий врожай)

Добре навколо стогу колоски збирати. (Легка робота, коли колосу багато).

Колос до колоса — і сніп збереться. (Про заощадливість).

Колос не спіє, коли сонце не гріє. (Про добру погоду для врожаю).

Спілий колос не жде. (Потрібно вчасно збирати врожай).

На дорозі - колос, а на пустій голові - волос нігде не виросте. Хоч село в голову клади. (З пустого нічого не буде: ні колоску на дорозі, ні розумної думки в пустій голові).

 

 

* * *

 

 

Народна творчість. Фольклор. Прислів'я та приказки про голку, про колос та про яблуко

 


Яблуко:

Кисла яблуня солодке яблуко не вродить. (Яка родина - такі й діти).

Яблуко від яблуні далеко не падає. (Які батьки - такі й діти).

Яблуко від яблуні далеко не одкотиться, а хоч одкотиться, то хвостиком обернеться. (Таке саме значення).

Від одного гнилого яблука увесь віз гниє. (Один лихий чоловік може зіпсувати все товариство).

Промінь сонця, упавши на яблуко, потребує часу перемінити сік поживи. (Народне пояснення законів природи).

Достигле яблуко само з дерева падає. (Значення - як сказано).

 

* У дужках курсивом подано пояснення кожного прислів'я чи приказки.

** Прислів'я та приказки як різновиди одного жанру між собою тісно поєднані, тому в збірках вони подаються разом. Проте між ними є й певні відмінності. Більшість учених вважає прислів'я судженням, оформленим як речення, що містить закінчену думку («Бджола мала, а й та працює», «Молоде орля, та вище старого літає», «Біліє колос — давай жатці голос»). Приказка — незакінчене судження, образний вислів, оформлений як частина речення («У страха великі очі», «Не нашого поля ягода»).


За матеріалами:  
1. Приповідки або українсько-народна філософія. Том перший. Зібрав та видав Володимир С. Плав’юк.  Едмонтон, Альберта, 1946 р.
2. Українські приповідки (другий том). Зібрав Володимир Плав’юк, Том 2. Катедра української культури та етнографії ім. Гуцуляків, Альбертський університет Асоціація Українських Піонерів Альберти, Едмонтон, 1996 р.
3. Українські прислів'я та приказки. Народна творчість. Упорядкування С. Мишанича та М. Пазяка. Київ, видавництво худоньої літератури "Дніпро", 1984 р.

 

 

Більше прислів'їв та приказок на "Малій Сторінці":

Українські прислів'я та приказки

приказки та прислів'я

До перлин українського фольклору належать прислів'я та приказки — короткі влучні вислови, що в художній формі змальовують різні явища життя. Вони є узагальненою пам'яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів'я та приказки збагачують мову, роблять її образнішою, яскравішою. Дивіться у цьому розділі велику колекцію найрізноманітніших прислів'їв та приказок на будь-які теми.

Останні коментарі до сторінки
«Українські прислів’я та приказки про голку, про колос та про яблуко»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар