На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

"Три міхи хитрощів", Іван Франко (зі збірки казок "Коли ще звірі говорили")


Іван Франко

ТРИ МІХИ ХИТРОЩІВ

Казка

 

Завантажити збірку казок Івана Франка "Коли ще звірі говорили" (djvu.zip)

Завантажити повний текст казки "Три міхи хитрощів" (txt.zip)

 

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Три міхи хитрощів. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова

 

Було це восени. Біжить Лисичка польовою дорогою та й зустріча їжака.
— Добрий день, їжаче-небораче! — крикнула Лисичка.
— Здорова була, Лисичко-сестричко! — відповів їжак.
— Знаєш що, їжаче, ходім зі мною!
— Куди ж ти зібралася?
— Та йду отуди до саду їсти винограду.
— А не кислий він, Лисичко?
— Та де там кислий! Розповідала Сорока-білобока, що чула від Куниці, молодої дівиці, що та бачила, як господар куштував і хвалив, що солодкий, пора збирати. Ходімо наїмося ще й дітям по грону принесемо.
— Ні, Лисичко,— каже їжак,— не піду з тобою, боюся. Той господар хитрий, силець понаставляв, ще зловлюся.
— Не бійся, їжаче-небораче! — сміючись каже Лисичка.— У мене є три міхи хитрощів, то вже я не я буду, коли тебе з сильця не визволю.
— Ну, коли так, то нехай буде й так! Пішли удвох, влізли до саду, наїлися винограду і вже хотіли назад вертати, аж тут смик! Лисичка ступила необережно та й зловилася в сильце.

 

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Три міхи хитрощів. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова

 

Смикнула раз, смикнула другий раз — куди тобі! Не пускає сильце, держить за ногу.
— Ой їжаку-братику,— кричить Лисичка,— рятуй!
— Як же я тебе, Лисичко, порятую? — мовив їжак.— Добувай свої три міхи хитрощів і рятуй себе сама.
— Та де там мої міхи? — лементує Лисичка, а сама аж тремтить зі страху.— Бачиш, скакала через річку, і всі три міхи урвалися і впали у воду, їжаку-братику, подумай ти, може, у тебе якась хитрість знайдеться?
— У мене є одна,— відповів їжак,— та не знаю, чи буде тобі до смаку. Лягай на тім місці, де зловилася, і лежи, лапки від себе відкидай і попускай духу, що можеш. Господар побачить тебе і подумає, що ти вже гниєш, та й викине за пліт.
Послухала Лисиця їжакової ради, притаїлася, лежить, немов давно загинула. Прийшов господар, побачив її та аж носа затулив.
— От шкода! — промовив він.— Не був кілька день коло сильця, а тут, бач, яка гарна Лисиця зловилася та вже й гнити почала. Що тепер з неї за пожиток? Викинути за пліт та й кінець.
І він відчепив Лисицю з сильця, взяв обережно за хвіст та й шпурнув за пліт у кропиву. А Лисиці тільки того й треба було. Як дасть ногам ходу, як чкурне, лиш у бур'янах зашелестіло.
Минуло два дні, чотири дні, біжить знов Лисичка польовою дорогою і зустрічає їжака.
— Добрий день, їжаче-небораче!
— Здорова була, Лисичко-сестричко,— відповідає їжак.
— Ходім зі мною до саду їсти винограду.
— А не страшно, Лисичко, після позавчорашнього?
— Е, що там! У мене є три міхи хитрощів, якось виплутаюся.— Пішли удвох, влізли до саду, наїлися винограду і вже хотіли назад вертати, аж тут смик! їжак-неборак якось не додивився та й спіймався в сильце.

 

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Три міхи хитрощів. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова


— О Лисичко-сестричко! — закричав бідолаха.— Спіймало мене сильце і не пускає. Ану добувай свої три міхи хитрощів і визволяй мене із зашморгу.
— Ой небоже,— мовила Лисичка,— пропали мої хитрощі всі до одної; Скакала через річку, і всі три міхи вирвалися і булькнули у воду.
— Га, то вже, видно, така моя доля, що тут мені вмирати. Прощавай, Лисичко-сестричко! Пробач мені за все, чим я тебе обидив та образив!
— Прощаю тобі, їжаче,— мовила Лисичка, витираючи сльози з очей,— прощаю тобі од всього серця.
— А йди, Лисичко-сестричко, обіймемося ще раз на прощання!
Лисиця обняла їжака, хоч і як їй було не до смаку. Та що, неборак на смерть лагодиться, та як же йому не вволити останню волю?
— Поцілуй мене, Лисичко-сестричко,— просив їжак.— Адже ми вік звікували, як брат з сестрою.
Нахилилася Лисичка до їжака, щоб його поцілувати, та ледве торкнулася своїм язиком до його зубів, а їжак тільки клац! Ухопив її зубами за язик та й держить. Що вже Лисиця не крутилася, вертілася, що вже скавучала й плакала, їжак держав за язик, поки не прийшов господар. Побачивши, що їжак спіймався в сильце і держить Лисицю за язик, він розсміявся, впіймав Лисицю, а їжака відпустив на волю.

 

Іван Франко, збірка казок Коли ще звірі говорили, Три міхи хитрощів. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова


За матеріалами: Іван Франко. "Коли ще звірі говорили". Казки. Малюнки художників Л. Джолос і Є. Соловйова. Київ, "Молодь", 1956, стор. 52 - 56.

 

 

Більше казок зі збірки Івана Франка "Коли ще звірі говорили" на нашому сайті:

Коли ще звірі говорили. Іван Франко
До цієї збірки Франко додає передмову, в якій писав: „Оці байки, що зібрані в тій книжечці, то старе народне добро... Вони найбільше відповідають смакові дітей від 6 до 12 років, заставляють їх сміятися і думати, розбуджують їх цікавість та увагу до явищ природи.” Читайте казочки Івана Франка: "Як синиця хотіла море спалити", "Фарбований Лис", "Мурко і Бурко", "Три міхи хитрощів",  "Війна між Псом і Вовком", "Лисичка-кума", Лисичка і Журавель", "Королик і Ведмідь", "Ворона і Гадюкаи", "Заєць та Ведмідь", "Лис і Дрозд", "Вовк - старшина", "Заєць та іжак", "Як лисиця сама себе перехитрила", "Лисичка і Рак", "Осел і Лев".

Останні коментарі до сторінки
«"Три міхи хитрощів", Іван Франко (зі збірки казок "Коли ще звірі говорили")»:
Настя , 2015-02-19 19:29:07, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1    + Додати коментар