Тетяна Строкач. "Засніжила зима, заморозила і завихрила..." – добірка ліричних поезій про кохання

           Тетяна Строкач

Снігами замела стежки зима

Яскравий світ раптово почорнів,
Забравши світлі фарби із палітри...
І монотонність сірих, хмурих днів
Тебе лякає...
Ніде правди діти...
Шукала істину все, та коли знайшла,
Відразу ж захотілося сховати!
Снігами замела стежки зима,
Якими ти збиралася ступати...
Але ж зима не вічна! І весна
Розтопить сніг, надію подарує,
Розквітне, забринить, немов струна,
В яскраві барви світ твій розмалює!!!
Молитви щирі хай Господь почує...

                         * * *

Засніжила зима, заморозила і завихрила

ЗасніжИла зима, заморозила і завихрИла,
Лютим холодом серце і душу жіночу студила...
Принесла в подарунок блискучі коралі із криги,
Стали білими сни кольорові - невидані книги...
Чистим аркушем знов застелила життєві простори.
- Не лінуйся, пиши! І щоб радості більше, ніж горя!
Засніжила зима, заморозила і завихрила...
Як самотність гнітить... А ти ж щастя простого хотіла...

                     * * *

Була жінка-Осінь, а стала - Зима

Була жінка-Осінь, а стала - Зима...
Схолола душа, побіліло волосся...
І ніби вона й не жила ще сама,
І все, про що мріялось, так й не збулося...
Вже виросли діти, створили сім'ю,
І внуки щебечуть, мов зграйка пташина...
А доленьку де загубила свою?
І де ж та єдина твоя половина?
Одна в самоті...Лиш думки, ніби рій...
Образи від слів, що мов сіллю на рани...
Минає життя... Лиш у снах образ твій -
Далекий, омріяний, та невпізнанний...

     * * *

Спогади...

Згадай, яка була зима...
З-за кучугур не видно дому,
А ми не знали смутку й втоми...
Згадай, яка була зима...
Згадай, які були сніги!
Пухкі, іскристі та холодні...
Ішли крізь них, мов крізь безодню...
Згадай, які були сніги...
Згадай, мороз як скаженів!
І крижані ставали душі,
До почуттів уже байдужі...
Згадай, мороз як скаженів...
Згадай, розтанули сніги,
Й розквітло неземне кохання,
Знов милування до світання...
Згадай, розтанули сніги!
Згадаю... А тебе нема...
Пішов у зиму зі снігами...
Лиш в спогадах, що було з нами...
Згадаю... А тебе нема...
Лише зима в душі...
Сама...