|
Тамара Швець
Рідний дім ти, Україно!
Хто живе, хто народився
І з тобою поріднився
То вже, мабуть на роки
З тобою зв'язані стежки.
Як мріють всі про процвітання
Про силу, міць – без коливання,
Про те, що будеш, як колись.
Своєю величчю гордись!
Потрібні всіх порозуміння
Для кого рідна Україна,
Бо вона, мабуть, як дитя,
Яке від кожного чека
Поваги, ласки, допомоги
Щоб не лишилося тривоги…
* * *
Слова...
Слова, як зерна, силу мають,
Завжди про щось повідомляють.
Є добре слово і лихе -
Ти пам’ятай завжди про це...
* * *
Перше вересня – день знань
Перше вересня – день знань!
Перший дзвоник – для вітань!
Як врочисто і святково
З кожним роком - завжди ново!
На клас, на курс ти вже підріс!
Також підтвердження - твій ріст!
І відчуття є, і бажання,
А з ними разом - хвилювання
За ті знання, що є і будуть,
Студенти, школярі добудуть,
Що їх дадуть викладачі,
Шановної професії творці.
І кожен з нас цей шлях пройшов,
Одержав атестат, диплом.
Ті зерна знань дали ростки
І для майбутнього стежки…
* * *
Мені онуки – це життя
Моє найкраще почуття,
І думка в мене завжди є:
"Хай їм здоров'я Бог дає,
Про все що мріють, хай здійсниться,
А з мріями - надія сниться,
І завжди щастя нехай мають,
Хай люди їм, добра бажають!
* * *
Шахтар – професія героїв
Без перевершення скажу,
Щоб чорне золото добути,
Треба глибин землі сягнути
І кожну мить ризикувати,
І не боятись лаву брати.
Ті відчуття і почуття,
Які свідомо в кожну мить,
Тому й душа його тремтить.
І що не раз допомагає -
Терпіння, сили добавляє
Те, що сім'я завжди чекає
І Боженьку про це благає…
* * *
Любити все, що навкруги,
Радіти доброму завжди,
Джерельну воду пити,
В гармонії і згоді жити,
На краще завжди сподіватись
І в рішеннях не коливатись.
Все, що є гарне – переймати,
Добробут в домі завжди мати.
Щаслива доля хай спіткає,
І злагода хай обіймає…
* * *
В житті є все, на що ми згодні,
І що потрібно нам сьогодні.
У кожного - свої потреби,
І не відомо, що вам треба.
Один - міркує про продукти,
А інший - закликає здобутки.
Те, що нароблено роками,
А зараз все це - за плечами…
* * *
Від природи ми такі -
Дуже різні, клопіткі.
У кожного - характер свій
І цілий вирій різних мрій.
Що достатньо одному -
Лиш крупинка іншому.
Маєш ти того дістати,
На що характер будеш мати…
* * *
Для того, щоби володіти
И досконально щось уміти,
Потрібно мати ті знання,
Які дадуть всі вміння й поняття…
* * *
До чого здібності ми маємо -
Те слід виконувати нам.
Якщо їх завжди розвивати,
Одержимо досвід в певний час,
І не потрібно щось чекати,
Слід діяти і сподіватись.
І розвивай лише пристойні,
Порядного лише достойні.
Від того, як все розумієш,
В житті лише все це і вмієш…
* * *
Не лише про славу мрій
Своє здоров»я пожалій
За молоду не бережемо що маємо
Не розуміємо, що скарб тримаємо
Який розмінювати не треба,
Бо буде в тім завжди потреба…
* * *
Сила є у нас у всьому -
І в великому, в малому...
Сила з голови до ніг
Щоби застосовувати зміг.
Не в фізичній лише справа,
А в тому, як нею правиш.
Сила розуму і вміння -
Щонайкраще володіння:
Будеш діяти завзято,
Праця завжди буде свято...
* * *
Скільки скарбу маєш ти,
Зможеш ти відповісти:
Чи рахуєш ти усе,
Що цінніше над усе,
Все що око зачарує,
Скарб не кожен цей рахує.
Все, що ласкою зігріє,
Майже кожен про це мріє.
Ти цінуй найвище те -
Найдоступніше й просте...
* * *
Чи впевнений у тому ти,
Що знайшов місце у житті?
Якщо є сумніви, вагання,
Якісь надії, сподівання,
То слід подумати про все,
Що є хороше і тяжке,
Приглянутись до себе пильно
І вирішить достатньо вільно,
Що можеш, хочеш і умієш,
Що майже серцем розумієш,
Ти маєш чітко обирати
Свій шлях, щоб славу завжди мати...
* * *
Чи маєш друзів щирих ти
І впевнено відповісти?
Є, мабуть, ті, що на життя
Всі зберігають почуття
І рік за роком пролітають,
Стосунки з друзями скріпляють.
У кожного - уже сім’я,
І, мабуть, є своє ім’я.
І твій життєвий шлях для друга
Завжди відкритий без напруги.
Він - свідок завжди по житті,
Детально знає все в путі.
І, мабуть, краще від других
Він дасть пораду - не на сміх.
Поради ці є як кришталь:
Прозорі, ніжні - як вуаль...
* * *
Я скажу тобі відверто -
Я то знаю досить твердо:
На все Божа благодать -
Не повинні забувать...
* * *
Лісова пісня
Як це мило,
Почуття моє тремтіло:
На поляні сонце грає,
Променем мене ласкає.
І не байдуже мені
І не вдень, і не вночі.
Чи будуть гарні почуття,
І чи не прийде забуття...
І продовжувати жити,
І джерельну воду пити,
Цвітом, шелестом лісів -
Любуватись цим усім,
Бути впевненим у тому,
Що вгамуєш в лісі втому...
* * *
Мрії, мрії хай присняться
І в житті моїм здійсняться.
Мрії кожну мить приходять,
З нами поряд завжди ходять,
Викликають сподівання -
Не потрібні тут вагання...
* * *
Почуття не приховаєш,
Бережи все те, що маєш.
Добре слово серце гріє -
Віддавай тому, хто діє,
Хто не ліниться ніколи,
Зволікає все довкола,
Ставить цілі, досягає
І достаток в домі має…
* * *
Своїм думкам не дам я ради,
Вони плетуться в голові,
І не потрібні їм поради,
Не сплять вони й уві сні.
Я маю кожну пам'ятати
Для того, щоби запитати:
Нащо потрібні ви мені?
Мій розум може не бажати.
Проте, вони усі мої…
* * *
У вирії літають мрії
І сподівання і надії.
Яку з них можна захопити,
Душею щедрою свити,
Енергією підпитати,
Живильну силу слід віддати.
І ось вони уже у тебе.
А чи є у них потреба?
Не все, що маєш, знадобиться,
Ві сні усе може присниться...
* * *
Доці наші милі,
Ви - наші надії,
Найкращі сподівання.
Чи є в тому вагання?
Ви стали вже дорослі,
До нас йдете у гості.
І як на вас чекаємо,
Прийнять завжди бажаємо
Найкраще, найщирішє:
Спекти пиріг скорішє...
І будьте впевнені у тому,
Вам затишно й тепло буде вдома…
* * *
Як кохаю я тебе,
Розкажу про тебе все:
Як старанно ти працюєш,
Похвалу ти завжди чуєш
На роботі, вдома - всюди
Зачаровані тобою люди.
З дітьми ти завжди відверто
Свою розмову ведеш твердо,
Почуття ти відкриваєш,
Онуків завжди ти ласкаєш.
I за це ми вдячні всі,
Що ти є в нашому житті...
* * *
Ти - наша дічинка-красуня,
Наша внучка-говоруня...
Ти - сонечкоi промінь ясний,
Ти - радість і бальзам прекрасний!
Ми так обожнюєм тебе!
Ми вдячні долі, що ти є…
* * *
Нехай добро вам завжди буде,
Щаслива доля не забуде.
Мир, щастя, злагоди у всьому,
І в праці вам не знати втоми…
|
|
