Сергій Пантюк
ВІНЧІ Й ЕДІСОН
(уривок з повісті)
Захоплива науко́во-фантасти́чна по́вість *1 Сергія Пантюка переносить нас у 2045 рік.
Тоді дітей називатимуть іменами славетних учених... Люди забули про війни й зосередилися на вивченні Всесвіту. Діти теж до цього залучені — у кожного є пристрій, подібний до сучасного планшета. Це контактник, за допомогою якого й відбувається навчання. Він підключається до глобальної мережі Всесвітньої універсальної системи знань та ідей («ВУСиків»). Завдання кожної дитини — створити власну Продукти́вну *2 ідею, корисну для людства.
Брати Вінчі й Едісон, коротко Вітик і Едик, у лісі непо далік свого дому знайомляться з Фійкою (Софією Ковалевською). Вона теж досліджує природу в рамках шкільного завдання. Хлопці запрошують її поласувати космохарчем, а потім вирішують покатати подругу на часольоті свого тата. Вони помиляються з програмува́нням *3 і опиняються в далекому минулому, шістдесят вісім мільйонів років тому, в епо́сі *4 пізніх динозаврів.
Зіткнувшись із динозаврами й переживши низку карколо́мних *5 і дуже небезпечних пригод, вони врешті повертаються додому. Проте Едісон захоплює з собою динозавряче яйце, з якого вилуплюється маленьке дитинча трицерато́пса *6. Так у родині поселяється несподівана «домашня тваринка» Трицик, яка потребує постійного догляду.
*1 Науко́во-фантасти́чна по́вість — твір про вигадані майбутні події, явища, винаходи тощо.
*2 Продукти́вний — який дає бажаний результат.
*3 Програмува́ння — створення команд для роботи електронних пристроїв (комп’ютер, телефон та інша побутова техніка).
*4 Епо́ха — період існування, наявності чого-небудь; період у чиємусь житті.
*5 Карколо́мний — складний, важкий, небезпечний.
*6 Трицерато́пс — різновид травоїдних рогатих динозаврів.
Кілька повідомлень для історії
«16.09.2045. 19:37. Фійко, вітаємо! Не уявляєш, який жах ми з Едиком щойно пережили. Повернулися з Дому морозива, зирк під ліжко — а Трицика там немає. Якимось чином він видряпався з коробки і зник. Ми одразу ж кинулися на пошуки, аж тут на порозі з’явилася мама.
Вислухали найдовшу за життя лекцію про безлад у кімнаті, щосекунди потерпаючи, аби наш новий приятель раптово не постав із якогось закутка перед ясними маминими очима. На щастя, обійшлося. Але прибирати все ж довелося — інакше б ми Трицика не знайшли. А виявив його Едик — зелений збито́шник *1 мирно сопів серед нашого старого лахміття унизу шафи. Добре, хоч під ним було сухенько, бо довелося би старий комбінезон утилізува́ти *2!
До речі, морозиво сьогодні нам не дуже сподобалося.
Знову попросили маму принести їжі для астрона́втів *3. Пообіцяла!»
*1 Збито́шник — пустун, бешкетник.
*2 Утилізува́ти — переробляти сміття, непотріб.
*3 Астрона́вт, космона́вт — людина, яка літає в космосі.
«17.09.2045. 09:42. Вітаю, друзі! Пишу, Вітику, тобі, але для обох. Ви вже, бачу, виснете на «вусиках». Я теж. А наді мною висне бабуся, вже втретє пропонуючи какао з молоком. Ніби не знає, що я не люблю молока. Учора я вам не відповіла, бо мало не до півночі розмовляли з бабусею про нові Ідеї. Коли читала твого листа, хвилювалася. Ви, будь ласка, уважно стежте за Трициком. Умови, в яких він опинився, для нього не зовсім природні. Хоча, як я розумію, процес адапта́ції *1 відбувається нормально. Сьогодні вранці опрацювала величезну гору матеріалів про трицератопсів. Це були просто неймовірні тварини! Красиві й сильні. Хочу знати про нашого Трицика все. Повідомляйте мені, що він робить, як поводиться. А ще я постійно згадую нашу мандрівку. От хоча б ще раз там побувати!»
*1 Адапта́ція — зміни, пристосування до чогось.
«18.09.2045. 15:10. Гарного дня, Фійко! Вибач, що мало пишу. У нас чергова нестандартна ситуація. Учора ввечері Трицик перекусив дзьобом одну зі стінок своєї коробки і знову по ліз у стару шафу. Двері погано приставали, і він їх легко відчинив. Цього разу опинився там, де було взуття.
І що ти думаєш?
Поки ми його відшукали, геть згриз Едісонів лівий антигравітаці́йний *1 кросівок! Добре, що йому хоч стара модель засмакувала!
Тож ми з Едиком, замість того щоб висіти на навчальному каналі, сьогодні до обіду ремонтували двері шафи і навіть припасува́ли *2 до них антиква́рний *3 магнітний замочок зі своєї колекції. Лише зараз починаємо зависати на «вусиках», бо старше покоління вже конта́ктники *4 нам обірвало, чому нас досі там немає?
Персонально: цієї ночі мені снилося, що ми з тобою їхали на спині велетенського динозавра — якої моделі він був, я не розгледів. Едик біг позаду і щось кричав, але ми на нього не зважали і їхали собі далі…»
*1 Антигравітаці́йний — такий, що долає силу земного тяжіння.
*2 Припасува́ти — прикріпити, пристосувати, доєднати.
*3 Антиква́рний — старовинний і цінний.
*4 Конта́ктник — вигаданий письменником пристрій, призначений для отримання інформації та зв’язку між людьми.
«18.09.2045. 20:21. Доброго вечора, Вітику й Едику! Нелегко мені живеться в бабусі, яка ніби й хворіє, але мало не цілий день товчеться на кухні, щось готує, а потім настирливо припрошує все це їсти. Мабуть, коли я повернуся, ви Фійки не впізнаєте — стану круглою, наче м’яч!
Про Трицика. Думаю, він погриз коробку й Едиків кросівок тому, що і там, і там при виготовленні використано целюло́зу *1. Він просто чує запах дерева. Динозаври мають тонкий нюх, у трицератопсів він кращий за зір. У природних умовах трицератопси харчуються не лише листям, а ще й молодими пагонами, кущами, корою. І ростуть, до речі, дуже швидко. Сон твій, Вітику, мені сподобався. Особливо невідома модель динозавра (малюночок-усміхайка). І Едика можна було з собою запросити, хоча б на хвіст…»
«19.09.2045. 12:40. Фійко, SOS *2! Цієї ночі закінчився твій гербарій. Трицик ляскав дзьобом на весь дім. Мусили зранку вмикати гучно музику. Прийшов тато, насварив за повною програмою. Ми зумисне говорили багато й голосно, водночас тупцяючи ногами, щоб заглушити Трицикове ляскання.
Щойно батьки пішли, Едик дістав із клімати́чного *3 блока сухофрукти. Але Трицик згриз лише кілька шматочків сухого яблука і далі обурювався. Тоді я приніс із подвір’я букет бузкового листя і жмутик трояндового — з улюбленої маминої клумби. Випадково зірвав і кілька пелюсток. Їх Трицик запилососив миттєво. Тепер носимо йому троянди, він їх заковтує, але ж це не вихід із ситуації. Троянд мама виростила не так уже й багато, тому легко може помітити раптове зменшення їх кількості. І тоді нам добряче дістанеться. Що робити?»
*1 Целюло́за — оброблена деревина й стебла рослин для виготовлення паперу, тканини тощо.
*2 SOS — міжнародний сигнал лиха.
*3 Клімати́чний — пов’язаний з дотриманням певної температури, вологості тощо.
«19.09.2045. 13:10. Друзі, не знаю, сміятися чи плакати. У нашого Трицика з питанням есте́тики1 все гаразд. Це я щодо троянд. Але це насправді не вихід, тому зараз щось придумаємо.
До речі, хочу нагадати, що коли Трицик виросте і стане справжнім паном Трицератопсом, то буде понад вісім метрів завдовжки і важитиме десять тонн. Він житиме у вас у «гаражі»? Але ж там недостатньо сонячного світла. І ще — дорослий трицератопс має споживати за день близько ста сімдесяти кілограмів їжі! То що ви там писали про свою гігантську трояндову планта́цію *2?
Напрошується єдина дея — пам’ятаєте той ліс, де ми познайомилися? Так от, там у гущавині росте дуже багато папороті.
Спробуйте принести. І гілочок з кущів наламайте трохи. Якщо їстиме, все гаразд. Якщо ні, пишіть, думатимемо ще».
«19.09.2045. 17:35. Принесли з Едиком два повнезні наплічники папороті й різного гілля. Трицик напихається ним так, ніби не їв не три години, а цілі три дні. Дуже вдячні тобі, Фійко, за пораду. Йдемо налаштовувати наш колекці́йний *3 портати́вний *4 утиліза́тор *5…»
*1 Есте́тика — наука про красу, мистецтво.
*2 Планта́ція — велика земельна ділянка.
*3 Колекці́йний — рідкісний, особливий.
*4 Портати́вний — невеличкий, дорожній.
*5 Утиліза́тор — вигаданий письменником прилад для переробки чи знищення.
За матеріалами: Сергій Пантюк. "Вінчі й Едісон: науково-фантастична повість". Ілюстрації Надії Каламєєць. Київ, видавництво "Фонтан казок", 2015, 96 с.
Хрестоматія сучасної української дитячої літератури для читання в 1, 2 класах серії «Шкільна бібліотека». Укладання Тетяни Стус. Львів, "Видавництво Старого Лева", 2016, стор. 102 - 107.
Більше творів Сергія Пантюка на нашому сайті:
