Сергій Губерначук
РОЗДУМИ ПРО ЛЮБОВ І КОХАННЯ
(зі збірки "Дай, я буду таким, як хочу...")
Завантажити текст добірки (txt.zip)
|
|
* * * Перед любов’ю завмирає час,
* * * Уявіть собі, що весь світ – Любов... * * *
Книга Життя – Книга Любові!
* * * Таємниця Любові неясна. * * *
Любов – це тривке джерело! * * *
Моя любов давно належить не мені. * * *
Любов моя – благання моїх рук, * * *
Нестача любові завдає серцю біль. * * *
Любов ховається мелодією у словах. * * *
Любов – це оркестр. |
|
|
|
* * *
Багато любові не буває. * * *
Не пали любов, * * *
Любов – вічний двигун.
* * *
* * *
Кохання – Церква, * * *
Щось тебе не видно… Щось тебе не видно, щось тебе не чутно, Ти б хоч показалась, без фальшів одначе, Що ж ти не приходиш, може де блукаєш? |
|
|
|
* * * Передчуття На кінчиках пальців твоїх
* * *
Диво народження слова "люблю" – * * *
Жінка завжди шукає кохання * * *
Холодна зброя гарячого кохання… * * *
Чи буває кохати невчасно?.. * * *
Мені здається – я вже трішки твій, * * *
Я вірю у крила свого листоноші. |
|
|
|
* * *
Не поспішай, не поспішай! * * *
Обі́йми більш жадані, якщо в них ти. * * *
З тобою я завжди і всюди у своєму домі. * * *
Ми з тобою в одній небесній запряжці. |
|
|
|
* * *
Нехай любов моя не та вже, * * *
Створи мрії, де оживуть мої квіти. * * *
Твоє серце б’ється у моїх грудях. * * *
Моя любове, не сліпа, а зряча. * * *
Хор вогнів осяє наш шлях. * * *
Дощ... |
|
|
|
* * *
"Святкувати мир між мною й тобою" – * * *
Тебе розбавлю барвами в олії – * * *
Розбавлю тебе барвами, * * *
Усупереч розуму, * * *
Та – ти, * * *
Твій білий стан вустами розмалюю. * * *
Поцілунок, поцілунок, * * *
Твій поцілунок, мов дим, зникав... * * *
Коралове намисто для тебе |
|
|
|
* * * Я з тобою, як з Богом ця ікона при стіні! * * *
Мости любові, як веселки на небі. * * *
Перехрестися серцем і любов’ю, * * *
По-перше – ти, * * *
Ти без мене, ти без мене, а я з тобою. * * *
Відцвітуть і ці сади… * * *
Іду від тебе до тебе.
* * *
Ти загубила оберіг, який я завжди сам стеріг, який за щастя я купляв і сам на тебе почіпляв. То був споріднення рушій, то теплий маятник душі, то праведна поверхня серця. то те, об що все зло зітреться, то знак і візерунок долі, то доказ літ, що йшли поволі, то враз з твоєї шиї зник мого кохання провідник. |
|
|
|
* * *
Коли ти, люба, у журбі – * * *
І всі двері зачинені. * * *
Уламки ревнощів твоїх на дні осінніх днів. * * *
Врятуй мене для нас. * * *
Можливо, зустріч, – можливо, згуба. * * *
Моєю аурою диригують Ваші грози. * * *
Ти не знаєш, яким * * *
Любов – наш міст. Він лиш тоді впаде, * * *
Від зради до любові – кілометри. |
|
|
|
* * *
Там, де зрада, – з болем зітхання, * * *
За зраду плачу незрадливістю. |
|
|
|
* * *
Ми вдвох між коханням і зрадою, * * *
Шкода – любов лише погостювала і пішла. * * *
Твій океан великий, як безумство, * * *
Заколисав не пристрасть, * * *
Між зорями твоїми і моїми |
|
|
|
* * *
Від тебе холоду буває стільки, * * *
Дощ цілує нам кінчики пальців. * * *
Ти – вода? То на́що ж серце точиш? * * *
Не треба сліз. * * *
Помщуся тобі я коханням… |
|
|
|
* * *
Забути любов – не просто помста, * * *
Ми пройдемо крізь мільйон шипів... * * *
Я прощу тебе між чорним дощем і білою зливою, |
|
|
|
* * *
Де ти?! * * *
Лише торкнися мого "прощай"… * * *
Обряд прощання – світлий не кінець, * * *
Прости́ прасотнею "прощай"! * * *
Знімаю шви з серця. * * *
Дощ фарбує вікна нотами… |
|
|
|
* * *
Моє віросповідання – твоє мовчання. * * *
О, ти була його остання. * * *
Пізнє виправдання – Якби я знав, що ми потопимось, * * *
Забуду тебе в любові! |
|
|
|
* * *
Ось – я очистив любов свою. * * *
Вітер гойдає дзвони забутого кохання. * * *
Віки минуть – і ти мене забудеш. |
|
|
|
* * *
Вилікував я знов * * *
З любов'ю справдиться все, * * *
За все тобі є прощенням любов! |
|
|
У розділі використано картини японської художниці-акварелістки Юко Нагаяма
Більше віршів Сергія Губерначука на нашому сайті: |
"Дай, я буду таким, як хочу,
Сильно!!! Вражає!!! Дякую від усього серця!!!!