Сергій Губерначук. «Неповторна Україна: країна, люди, мова» (вірші, вислови, цитати)

 

 

 

Сергій Губерначук

НЕПОВТОРНА УКРАЇНА: КРАЇНА, ЛЮДИ, МОВА

(вислови, цитати)

 

 

* * *
Ми – нація. Нам слід добре пам’ятати все минуле.
Нам слід читати себе без помилок.
Людина, будь-яка, повинна жити з собою в майбутньому прогресі
цілої нації і зараз з усієї глибини свого невеличкого людського серця –
я повертаю до Вас усіх, мої любі, чесні вроки* нашого хворобливого росту…

* (богдану́вською) – уроки

 

* * *
Народ ще не виборов усього свого права.
Але вже досяг мети свого творчого становлення.
Планета відчула, як Україна зрушила з точки
спокою, яка була ганьбою для нашого
велетенського і Богом знайденого народу.
(2008 р.)

 

* * *
Зворотній шлях думки – до височини Премудрості,
Праукраїнської Істини для патріота – найдорожчий.

 

 

 

 

* * *
Згуртувавшись із цим (українським) народом –
можна бути й пророком.

 

* * *
Україна веселкова – мирний ореол.
Центр великої Європи, неповторний світ,
хор зірок і анґелів політ.

 

* * *
Україно – серденько кохане.

 

* * *
Україно рідна, Вкраїно моя,
люблю тебе щиро, милая земля!
Ліси, степи, луки, і Дніпро реве.
Ні за які муки не віддам тебе.

 

* * *
Україна в нас – на всіх одна.

 

* * *
Україна багатьом незрозуміла...
В ній стільки сил, і горя, і любові –
всі наші гени зі священної Русі.

 

* * *
Україна всюди – рідна, запашна,
домовиті люди, квіте й борошна́,
молоді ягнята, зорані лани
й у борні зернята сплять аж до весни.

 

* * *
Україна завжди прагнула до достатку,
до багатого життя.
Тільки їй ніколи «цього» не давали.

 

* * *
У нас є сила при Русі кінці́
прожити й жити вічно й файно.

 

* * *
Уставаймо з колін!
Розпрягаймо свій спів.
Україну єднаймо,
шануймося!

 

 

 

 

* * *
Ми наш рід, наш нарід стережем щоднини,
щоб завжди в Україні була – Україна!

 

* * *
Цінуйте Україну, її любов і силу!

 

* * *
Хай гори горять, за війною – війна,
хай грози заходять до нашого раю,
май розум і знай: не твоя то вина,
але й не тікай, десь рятунку немає.

 

* * *
Вірте в Україну, знайте кожну з душ,
хто за неї гине, жінка чи то муж…
Порятуйте завше злид і ворогів,
не прощайте фальші, сподвигайте гнів,
владу не шануйте, в церкву більш ходіть.
Власне серце чуйте і без зайвих слів.

 

* * *
Не заживе мені тота запекла кров
дітей Украйни, вбитих за нізащо,
скалічених незлічених підков
обдурених
заморених
трудящих.

 

 

 

 

* * *
У морі квіту, в пшениця́х ти зрієш,
як стигне світ; і в сонці – майорієш!
Несеш дітей, годуєш і ростиш –
щоб колосом ставав слабкенький книш!
Знаме́нно йдеш, закохано в піснях!
О, Українська Жінко! Шлях і Стяг!

 

* * *
Мою бабусю – сиву давнину – ніколи не побачити одну.
До неї йдуть онуки і сини наслухатись
билин, казок, видінь і правди, й сну.

 

* * *
Не перекриє й гребля поту моїх предків.

 

* * *
Предки наші з нами йдуть пліч-о-пліч.

 

* * *
Лиш вільні у всьому ми будем багаті
у кожній конкретно збудованій хаті!

 

* * *
Проріжмо шлях на вільний лан.
Все оповито синьо-жовтими словами.
Для України – ми.
А Україна – з нами!

 

* * *
Проріжмо путь на вільний шлях.
За нами наші діти йтимуть.
Єдино-український стяг нестимуть.

 

* * *
Ми – Україна! Ми – її народ!
Не яничари! Наші пам’ять, мова
не заслужили забуття й негод,
коли лише в піснях лунало рідне слово.

 

* * *
Скинь пір’я старе і ще вище злітай –
сиґналь попри космос: «Хвала Україні!»

 

* * *
Краща країна починається з кращих нас.

 

* * *
Ти хто, Україно?..
Знеболена матір
чи мачуха вічно безболісна,
що та́к одчайдушно лягаєш на паперть?..

 

* * *
Боже! Благослови Україну.
Благослови мою землю.
Благослови навіки!

 

* * *
Де б не були – цінуйте Україну!
Вона є мати, школа і сім’я.

 

 

 

 

* * *
До України крок лише один
з усіх її вершин, з усіх глибин.
До пісні, що бринить на видноколі,
з її душі, яка живе на волі…
Попри всі відстані і виміри годин –
до України тільки крок один.

 

* * *
Аж поки сили вистачить в Дніпра
гонити в світ свої поспішні води,
стоятиме Тарасова гора
як обеліск безсмертному народу.

 

* * *
Моя пташина Україно,
я до тебе пригорнусь чолом.

 

* * *
Станемо ми, українці,
і заспіваємо!
Станемо ми, українці,
і всім розкажемо, що знаємо.
Що маємо – покажемо
і роздамо на розмноження
без нівечення, без ототожнення.
І розі́йдемося далі по світу,
читаючи ту молитву
Українську!

 

 

 

 

* * *
Переступи через грань протиріч –
і розцвітає вже інша країна,
збочена воля – далеко не Січ,
не Україна це! Неукраїна!

 

* * *
Хвилями котиться,
множиться й божиться
щастя народу мого!
і невідомо, якого свого
я відчуваю щастя.

 

* * *
Побудуєш сходи
з каменів і скла.
Хай пройдуть народи
вище й вище зла.

 

* * *
Україну я цілую у Дніпро.

 

* * *
В Україні у митцях – увесь народ.

 

 

 

 

* * *
Той, хто родом з України,
знає: пісня – то кохання!

 

* * *
Скажіть мені, рідні мої Українці,
я́к хочете щастя?
Я дам вам причастя
з горобинової брості,
щоб не ломило кості,
щоб робота йшла з душі
у правші і лівші,
щоб на пісню виходив труд
з одовсіх оруд!
А буде гірко – залатайте дірку!
Не губіться ніколи!
Не ходіть по колу!
Біжіть прямо й прямо
до святого Храму!

 

* * *
Хай натомість усі блудні діти позлітаються додому –
і вдячно п'ють вільне повітря України, як молоко матері.

 

* * *
Хай кожен з нас шукає щастя,
і в ріднім домі – на своїй землі його знайде.

 

* * *
Українці! Українці!
Брати!
Поверніться! Поверніться!
У хати!
Не рубайте, не рубайте кінці!
Українці і ті, і ці!

 

* * *

Жовта пшениця, блакитне небо.
Жовте сонце, блакитне море.
Жовті леви, блакитні гори…
Україні вони не треба?

 

* * *
Наші люди – в морі птиць Свободи.

 

 

 

 

* * *
Тільки розум і Бог допоможуть нам вижити, воскреснути
із попелу і бруду, до якого усі ми так звикли.
Відродиться краса, любов, природа, рідний край, нарешті –
незалежна Україна, мова, культура, наша поезія, наша неповторність.

 

* * *
Важке питання, бо національне.
І ти скажи кому – то не повірить.
Ти українцем є? Лише орально…
(Ти українцем є, але без віри).
А хтось ще інший – то без міри.

 

* * *
Якщо ти розмовляєш рідною українською мовою,
значить, ти живеш на своїй землі, у своїй Батьківщині.

 

* * *
Лінґвоцид – ґеноцид мови.

 

* * *
Українська мова – найкраща й найбагатша мова світу.
А ми її так викорчовуємо! Якщо так буде йти справа
й далі… ми розтанемо серед потоку інших народів,
які люблять і шанують свою рідну мову більше
і пропагують її. (1988 р.)

 

* * *
Ми за те, щоб на Україні взагалі не поставало питання
вивчення чи не вивчення рідної української мови…

 

* * *
Всі, хто проживає на території України, їсть її хліб,
повинні обов’язково вивчати українську мову,
спілкуватися нею як державною. І це повинно бути
затверджено законодавством УРСР (1989 р.).

 

 

 

 

* * *
Ми красно власними руками здатнимо
і Україну-Русь наддіамантнимо.

 

* * *
Мово! Велична молитво наша у своїй нероздільній трійці,
що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!
Мово, що стояла на чатах коло вівтаря нашого національного Храму
й не впускала туди злого духа виродження, злого духа скверноти, ганьби.
Тож висвячувала душі козацького народу спасенними молитвами
й небесним вогнем очищення, святими водами Божого річища,
щоб не змалів і не перевівся народ наш. І множила край веселий,
святоруський, люд хрещений талантами, невмирущим вогнем пісень,
наповнювала душі Божим сяйвом – золотисто-небесним,
бо то кольори духовності й Божого знамення.

 

* * *
Дасть Бог, залишаться по нас діти –
і любитимуть Україну яскравіше за нас.

 

* * *
Так Бог нам дав, щоб кожен мав,
хто в Україні виростав,
ясні думки, палкі слова, святу любов.

 

 

У розділі використано картини відомого українського художника Ярослава Чижевського.

За матеріалами: «Цифрова бібліотека "Київ"» — https://dlib.kiev.ua/

 

 

  Читаймо також на "Малій Сторінці":

"На злеті душі опинившись, згадай,
як грізно жилося твоїй Батьківщині!
Скинь пір’я старе і ще вище злітай –
сиґналь попри космос: "Хвала Україні!"

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

"Боже! Благослови Україну. 
Благослови мою землю. 
Благослови навіки!"

(Сергій Губерначук)

 

 

 

 

Більше творів Сергія Губерначука на нашому сайті:

"Я вбачаю у цьому крила..." — поезії Сергія Губерначука