Платон Воронько. "Ніколи не хвались" (ілюстрована збірка віршів для дітей)

 

 

Платон Воронько

НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ

(збірка віршів для дітей)

 

 
Завантажити текст віршів зі збірки Платона Воронька "Ніколи не хвались" (txt.zip)

 

 

Дитячі вірші Платона Воронька: "Облітав журавель", "Липка", "В лісі є зелена хата", "Кіт в чоботях", "Ніколи не хвались", "Їжачок хитрячок", "Чобітки", "Кучерявий баранець", "Не будь козою", "Голівка як долівка".

 

 

 

Платон Воронько
 
ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ

Облітав журавель 
Сто морів, сто земель, 
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:
— Де найкращая земля? 
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

 

 

 

ЛИПКА

Я, маленька липка, 
Виросту велика,—
Не ламай мене.
Я медовим цвітом 
Зацвіту над світом,— 
Бережи мене.
Тінь тобі я кину 
У гарячу днину,—
Ти шануй мене.
Від дощу сховаю 
Вранці серед маю,—
Ти полий мене.

Будемо з тобою 
Ми рости обоє,—
Ти люби мене. 
Виростеш за роки, 
Підеш в світ широкий, 
Не забудь мене.

 

 

 
В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА

В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата.
А найменший — вереда — 
Сивій мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,
Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси!» 
«Люлі-люлі, треба спати,— 
Над синком шепоче мати,— 
Як заснеш — тоді усе 
Сон в корзині принесе».

 

 

 

 

 
КІТ В ЧОБОТЯХ

— «Кіт в чоботях» —
Гарна казка,—
Прочитавши, мовив кіт.
До шевця прибіг:
— Будь ласка,
Чобітки поший як слід.— 
Швець пошив.
Узувся Вася,
Підківками стукотить.
Як до мишки він не крався, 
Та почує —
Зникне вмить.
Кіт в чоботях — це чудово, 
Ще як шпори —
Красень кіт!
Та котові йти на лови, 
Мабуть, краще без чобіт.

 

 

 

НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ

Хвалився кіт,
Що він убрід 
Дніпро перебреде.
Та як пішов —
І не прийшов,
Нема кота ніде.

І ти ніколи не хвались,
Коли не можеш — не берись.

 

 

 

 
 
 
ЇЖАЧОК-ХИТРЯЧОК

їжачок-хитрячок 
Із голок та шпичок 
Пошив собі піджачок,
І у тому піджачку 
Він гуляє по садку, 
Натикає на голки 
Груші, яблука, сливки. 
І до себе на обід 
Він скликає цілий рід.

 

 
 
 
 
 
ЧОБІТКИ

В мене є чобітки —
Скороходи.
У садок, до луки,
На городи —
Носять скрізь мене ті чобітки,
Лиш дзвенять по сніжку підківки.

Залетів до ріки 
В перегонці,
Замочив чобітки 
В ополонці.
Мати лає: «Не йди до ріки!»
Я кажу: «Занесли чобітки!»

 

 

 

 

КУЧЕРЯВИЙ БАРАНЕЦЬ

Кучерявий баранець 
Мекав: «Дайте гребінець.
Я гладеньким хочу стати».

І сказала добра мати:
«Не пригладжуй чуба, нащо,— 
Кучерявим бути краще. 
Баранцеві до лиця 
Не вживати гребінця».

Але ти не баранець —
Треба мати гребінець.

 

 

 
 

НЕ БУДЬ КОЗОЮ

Іде коза,
Стоїть лоза,
Густа, рясна, зелена. 
«Яка краса! —
Кричить коза.—
Ця вся лоза для мене!»

І у кози 
Аж дві сльози 
У радощах повисли. 
Тріщить лоза,
Гризе коза
І всю красу погризла.

І ти, мала,
Що в сад пішла 
Ранковою порою,
Не рви квіток,
Не псуй гілок,
Не будь, мала, козою.

 

 
* * *

 

 
 
ГОЛІВКА ЯК ДОЛІВКА

Я умилась з милом, 
Прилягла на килим,
І моя голівка
Між квіток — мов квітка,
Як ота найкраща,
Що квітчає килим.
А Банько — ледащо —
Не миється з милом.
І тому голівка 
В нього як долівка.

 

  
За матеріалами: Платон Воронько. "Ніколи не хвались". Вірші для дітей. Художник Наталя Харлампієва. Київ, "Веселка", 1986 рік, 18 с.

 

 

Більше творів Платона Воронька на нашому сайті: