"Перша людина Пань-гу" (міф Стародавнього Китаю)


ПЕРША ЛЮДИНА ПАНЬ-ГУ

(міф Стародавнього Китаю)

 

Перша людина Пань-гу (міф Стародавнього Китаю)Був час, коли земля і небо ще не відділилися одне від одного і, злиті разом, складали щось схоже на куряче яйце. Тут і зародилася, як курча в жовтку, перша людина Пань-гу. Минуло вісімнадцять тисяч років, перш ніж вона прокинулася. Навколо була суцільна липка темрява, і серце людини заніміло від жаху. Але ось її руки намацали якийсь предмет. Це була не знати звідки взялася сокира. Пань-гу розмахнувся що є сили і вдарив перед собою.
Пролунав сильний грім, ніби від того, що розкололася гора. Нерухомий світ, у якому перебував Пань-гу, почав рухатися. Все легке і чисте спливло вгору, а важке й брудне опустилося на дно. Так виникли небо і земля. «Чи довго вони лишаться розділеними? Чи зможе утриматися небо без опори?» — ці тривожні думки заворушилися в мозку першої людини Пань-гу, і він відразу уперся головою в небо, ногами в землю.
Так він стояв непорушно. З кожним днем небо піднімалося все вище, і Пань-гу теж відповідно витягувався. Вісімнадцять тисяч років перебувала перша людина між небом і землею, поки відстань між ними не стала у дев’яносто тисяч лі.
Після цього небо перестало підніматися, і Пань-гу зрозумів, що світ завершений. Він радісно зітхнув. Від зітхання народилися вітер і дощ. Він відкрив очі — і почався день. Йому б жити й жити, радіючи міцності й красі новонародженого світу. Але життя його було в рості. Припинивши рости, він мав померти.
Тіло Пань-гу стало світлом і життям. Ліве око засяяло сонцем, праве — заблищало місяцем. Чотири кінцівки і п’ять внутрішніх частин тіла стали чотирма сторонами світу і п’ятьма священними горами, кров — річками й рівчаками, жили й вени — шляхами, що вкрили землю, плоть — ґрунтом, а волосся на голові й вуса — рослинами на ній, зуби й кістки — золотом і камінням, кістковий мозок — перлинами й нефритом, передсмертний піт, що виступив на тілі Пань-гу, став дощем і росою.

За матеріалами: В. О. Науменко, І. Г. Сухопара. "Вікно у світ". Читанка. Книга для позакласного читання у 4 класі. Київ, видавництво "Літера ЛТД", 2015 рік, стор. 7 - 8.

 

 

Дивіться також на нашому сайті:

Міфи та легендиМіфи складалися в різних народів у сиву давнину, на перших ступенях розвитку людської культури, ще до винаходу письма, до того, як з'явилися науки. Їх можна розглядати як наївні спроби пояснити явища дійсності, що оточувала первісних людей, як спроби витлумачити причини і наслідки цих явищ. Ми відрізняємо міф від літературного оповідання, навіть зовсім фантастичного, бо у міфа не було автора, якоїсь однієї людини, що його б вигадала. Міф — наслідок колективної творчості народу. Міф ми відрізняємо й від дитячої казки, бо він не призначався для дітей, і в його правдивість вірили як ті, хто його переказував, так і ті, хто слухав переказ. Нарешті, міф ми відрізняємо й від власне історичного оповідання. В нашій сучасній мові міфом ми називаємо щось недійсне, неправдоподібне, нереальне, вигадане, таке, чого не було в історичній дійсності.

Народні притчі

Фольклор, народна мудрість, народні притчіПритча — невелике усне оповідання повчального характеру про якусь життєву пригоду. Вона утверджує перемогу добра, cправедливості. Притчі - це історії, які передаються від серця до серця, відкривають людям почуте, побачене, але найголовніше - душу. Вікова мудрість, що закладена в притчах, перетворює їх на своєрідну книгу життя, яка допомагає нам зрозуміти себе та наше майбутнє.

казкиЧимало українських письменників творили казки. Всупереч труднощам історичного шляху, українська літературна казка розвивалася і свідчила про те, що в мистецьких пошуках українські письменники йшли в ногу з письменниками Європи і світу. У розділі представлені казки таких авторів, як: Андієвська Емма, Андрусяк Іван, Білкун Микола, Васильчук Віктор, Вздульська Валентина, Вдовиченко Галина, Вінграновський Микола, Винничук Юрій, Вовчок Марко, Воронько Платон, Глібов Леонід, Гончарук Яків, Гринько Варвара, Гулак-Артемовський Петро, Даль Володимир, Дєточкіна Ася, Денисенко Лариса, Дерманський Сашко, Дімаров Анатолій, Дяченки Марина та Сергій, Дячук Валентина, Єгорушкіна Катерина, Жиленко Ірина, Жук Михайло, Забіла Наталя, Іваненко Оксана, Калинець Ігор, Керницький Іван, Коломієць Тамара, Королів-Старий Василь, Коцюбинський Михайло, Куліш Пантелеймон, Кротюк Оксана, Лепкий Богдан, Лірник Сашко, Лісова Олеся, Липа Іван, Лотоцький Антін, Магера Микола, Майданська Софія, Малетич Наталка, Малик Галина, Малицька Костянтина, Мацко Ірина, Мирний Панас, Міхаліцина Катерина, Мовчун Леся, Найдич Ніна, Нестайко Всеволод, Ніцой Лариса, Олесь Олександр, Павленко Марина, Перелісна Катерина, Підгірянка Марійка, Пономаренко Марія, Пригара Марія, Роздобудько Ірен, Рутківський Володимир, Самійленко Володимир, Симоненко Василь, Слабошпицький Михайло, Смаль Юлія, Стельмах Михайло, Стельмах Ярослав, Стороженко Олекса, Струтинський Василь, Сухомлинський Василь, Терен Віктор, Ткачук Галина, Трублаїні Микола, Тютюнник Григір, Українка Леся, Ушинський Костянтин, Франко Іван, Храплива-Щур Леся, Чубач Ганна, Чухліб Василь, Шевчук Валерій, Ярмиш Юрій.

Казки різних країн світуКазки Еріха Распе, Ганса Крістіан Андерсена, братів Якоба і Вільгельма Грімм, а також - англійська та угорська народні казки.


Останні коментарі до сторінки
«"Перша людина Пань-гу" (міф Стародавнього Китаю)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми