ДЕКОРАТИВНЕ ОЗДОБЛЕННЯ В'ЯЗАНИХ ВИРОБІВ
Різні способи оздоблення в'язаних виробів надають їм краси і привабливості. Так, низ виробу, край шапочки та рукавиць можна прикрасити зубчастим краєм або ж оздобленням з петель «воре», що імітують хутро. Можна прикрасити в'язаний виріб і акуратно зв'язаним або вишитим орнаментом. Для вигнутих хвилястих ліній використовують стебловий і тамбурний шви або шов «петля», для багатоколірних гладеньких узорів - художню гладь. Оригінальний вигляд на в'язаному виробі має аплікація з атласу, шовку, оксамиту, шкіри тощо. Дитячий одяг прикрашають помпонами та китичками.
Зубчастий край
Для утворення дрібних зубчиків бавовняною ниткою набираємо парне число петель і в'яжемо 4— 5 рядів. Потім переходимо на шерстяну пряжу і, пров'язавши 1—15 см панчішною в'язкою, виконуємо ажурний ряд: накид, 2 петлі разом лицьовою і т. д. На виворітному боці пров'язуємо цей ряд виворітними петлями і далі в'яжемо 1—1,5 см панчішною в'язкою. Після цього переходимо на 'в'язання основного узора виробу.
Край з бавовняною ниткою прасуємо через вологу марлю і приметуємо до виворітного боку виробу. 
Видаливши бавовняну нитку, пришиваємо відкриті петлі до виробу кетельним швом. Зубчастим краєм (узор 1) можна не тільки починати, а й закінчувати в'язання.
Щоб мати по краю полотна більші зубчики, в'язання закінчують резинкою 2X2 і в останніх 3— 4 рядах лицьові петлі на виворітному боці роботи знімають непров'язаними, залишаючи нитку за роботою, а в лицьових рядах знімають непров'язаними виворітні петлі, залишаючи нитку перед роботою. Потім вільно закривають петлі останнього ряду (узор 2).
Петлі «ворс»
Набравши для в'язання зразка непарне число петель, в'яжемо підготовчий ряд лицьовими петлями.
1-й ряд. Знявши крайню петлю, вводимо праву спицю зліва направо в першу петлю на лівій спиці і залишаємо її там. Потім робочою ниткою обмотуємо 2—3 рази кінець правої спиці разом з вказівним пальцем лівої руки. Захопивши правою спицею витки, втягуємо їх у петлю і скидаємо з вказівного пальця. Утворені петлі «ворс» відтягуємо правію рукою. Потім в'яжемо лицьову петлю, петлю «ворс» і так чергуємо до кінця ряду.
2-й ряд. В'яжемо лицьові петлі. Петлю «ворс» пров'язуємо як одну петлю, а потім відтягуємо правою рукою.
1-й і 2-й ряди чергуємо (узор 3).
ОРНАМЕНТ
В'язання орнаменту
Орнамент (узор 4) в'яжуть за узорами, якими користуються для вишивання хрестиком, застосовуючи один або кілька кольорів пряжі (рис. 47, а - в). Для цього узор перетворюємо на схему: з правого боку наносимо непарні ряди знизу вгору і через клітинку, а з лівого — парні.
Рис. 47. Орнаменти:
а — «зірочка»; б — вісімки; в — зкріплення довгих протяжок у в'язанні орнаменту (натисніть, щоб зробити зображення більшим).
Непарні ряди в'яжемо лицьовими петлями, заміняючи кольори ниток за роботою, а парні — виворітними петлями, заміняючи кольори ниток перед роботою. З переходом від одного кольору ниток до іншого на виворітному боці в'язання утворюються протяжки. Якщо вони тягнуться більш як на 3—4 петлі, їх треба прихопити, тобто нитку, яка не бере участі в роботі, покласти на нитку від клубка позаду вив'язуваної петлі і продовжити в'язання. Протяжки не повинні стягувати орнамент.
Нитки різних кольорів вводять у роботу по черзі, тобто пров'язавши петлі одним кольором, нитку опускають і піднімають нитку іншого кольору так, щоб вона притискувала до в'язання нитку попереднього кольору і т. д. Змінюючи кольори ниток, останню петлю першого кольору слід в'язати тугіше від інших. Орнамент зручніше в'язати двома кольорами, а іншими, які беруть меншу участь у роботі, вишивати. Щоб в'язання мало акуратний вигляд, товщина ниток, використовуваних для орнаменту, має бути однакова.
В'язання різних оздоблюючих строкатих фігур
Узор 5: Орнамент з ламаних ліній (натисніть, щоб зробити зображення більшим)
Для в'язання різних строкатих фігур, ламаних ліній (узор 5), елементів узору, віддалених один від одного, використовують окремі клубки.
Переходячи від одного кольору до іншого, нитки переплітають, тобто новою ниткою обвивають попередню і злегка затягують її, щоб перша петля нового кольору не була більшою за Інші (рис. 48). У лицьових рядах нитки переплітають за роботою, у виворітних — перед роботою.
ВИШИВКА
Вишивають на трикотажних виробах шерстяною, напівшерстяною і пуховою пряжею, а також мохером та люрексом. Голки добирають залежно від товщини ниток, бажано з подовженим вушком.
Довжина затягнутої в голку нитки не повинна перевищувати 50 см.
Вишивати зручніше з наперстком, який запобігає проколюванню пальця голкою. Під час вишивання намагаються не робити вузликів, а закріплювати нитку на виворітному боці. Можна зробити кілька маленьких стібків на місці, яке потім зашиватиметься, або ж залишити кінець після першого стібка, а потім під час вишивання закріпити його. Закінчуючи роботу, нитку кілька разів пропускають під узором і обрізають.
Шов «петля»
Рис. 49. Орнаменти: a — «метелик»; б — орнамент для вишивання (натисніть, щоб зробити зображення більшим).
Орнамент (рис. 49, а, б) вишитий швом «петля», майже не відрізняється від в'язаного. Його виконують за узорами для вишивання хрестиком (узор 6).
Узор 6: Узор зв'язаного метелика (натисніть, щоб зробити зображення більшим)
Шов «петля» (рис. 50) повторює форму в'язаної петлі і легко вишивається. Для цього вводимо голку з вивороту в середину лицьової петлі і захоплюємо за обидві дольки петлю над нею, потім повертаємося в отвір, звідки вийшла голка. Знову вводимо її по вивороту в середину вишитої петлі, захоплюємо за обидві дольки петлю над нею, повертаємося в той самий отвір і т. д.
Якщо того вимагає узор, голку можна перевести в бік і продовжувати вишивку там.
На полотні, зв'язаному тонкими спицями, петлі вишиваємо такої ж ширини, як і в'язані, але в два рази вищі або ж у два рази ширші і в три рази вищі (рис. 51).
Вишивку гладдю, стебловим або тамбурним швом виконуємо за рисунком, який переведено на виріб (рис. 52). Для цього рисунок перезнімаємо на кальку і по контуру робимо проколи товстою голкою. Потім кальку закріплюємо на місці вишивки і обводимо контур рисунка крейдою, після чого кальку знімаємо, а рисунок на виробі прошиваємо швом «уперед голку». Іноді буває потрібно збільшити або зменшити рисунок узору. Це можна зробити, розбивши узор на квадратики однакового розміру. Потім на чистому аркуші паперу креслимо стільки ж квадратиків, відповідно більших чи менших, залежно від того, збільшити чи зменшити потрібно рисунок узору. Далі з кожного квадратика на узорі переносимо частину узору у відповідний чистий квадрат, належно збільшуючи чи зменшуючи її. Роботу треба виконувати уважно, щоб узор не змінився.
Шов «уперед голку» — найпростіший вид шва. Голку з ниткою вводимо в полотно справа наліво і весь час уперед, виконуючи невеликі стібки однакової довжини (рис. 53). Цим швом не тільки прошивають контур рисунка, а й зметують деталі для примірювання і навіть вишивають.
Шов «строчка» зовні нагадує машинну строчку (рис. 54). Використовується найчастіше для з'єднання деталей виробу, іноді для прикрашання. Виконуючи цей шов, робимо на лицьовому боці невеликі стібки зліва направо, а по вивороту — стібки у два рази довші справа наліво. Розмір стібків для кожної роботи треба витримувати однаковим.
Петельний шов використовують для обкидання петель, країв деталей, вишивки «ришельє» (рис. 55).
Закріпивши нитку біля краю деталі, виводимо голку на лицьовий бік і, спустивши нитку вниз, робимо прокол з лицьового боку на виворітний. Потім спрямовуємо голку в утворену петлю і затягуємо нитку. Всі наступні проколи також робимо з лицьового боку на виворітний, щільно розміщуючи стібки однакової величини.
Тамбурний шов називають ще швом «ланцюжок» за його подібність до ланок ланцюжка (рис. 56, а).
Виконують його так. Закріпивши нитку, виводимо голку на лицьовий бік і тут же вводимо її в отвір, звідки вона вийшла, залишаючи на лицьовому боці петлю з нитки. Зробивши на виворітному боці стібок, підводимо петлю під голку і затягуємо нитку. Для дальшої тамбурної петлі голку знову повертаємо в отвір, звідки вона вийшла, і все повторюється спочатку. Змінюючи розмір і напрям тамбурних петель, можна створювати різні узори (рис. 56, б та в).
Стебловий шов виконуємо по наміченому контуру зліва направо (рис. 57). Закріпивши нитку, виводимо голку на лицьовий бік і робимо стібок праворуч. Щоб прокласти дальший стібок, повертаємось на виворітному боці назад і витягуємо голку на лицьовий бік справа від попереднього стібка, тобто на лицьовому боці стібки весь час заходять один за одного.
Художню гладь виконують різноколірною тонкою пряжею по заздалегідь переведеному рисунку і(рис. 58). На рисунку густо настеляємо косі стібки різної довжини і кожний стібок через 0,5—1 см прикріплюємо, прокладаючи нитку навскіс стібкам. Прикріплювати стібки краще на різних рівнях, щоб місце прикріплення було малопомітне.
АПЛІКАЦІЯ
Рис. 59. Рисунки для аплікації (натисніть, щоб зробити зображення більшим).
Для аплікації використовують будь-який несипкий матеріал — шкіру, сукно, оксамит, замшу, атлас, шовк, ситець і т. д. Вона може бути одноколірна, коли весь узор роблять з одного клаптя, і багатоколірна, коли узор утворюється з клаптів різного кольору і фактури. Вибравши матеріал для аплікації, переводимо на нього рисунок і вирізаємо. Якщо аплікація багатоколірна, то узор розрізаємо на частини і кожну вирізаємо окремо. Готові деталі приметуємо до виробу швом «уперед голку», а потім по краях обшиваємо петельним швом (рис. 59). Щоб надати аплікації опуклої форми, під неї підкладають вату. Аплікацію можна доповнити стебловим або тамбурним швом, художньою гладдю.
ШНУР
Рис. 60. Витий шнур (натисніть, щоб зробити зображення більшим).
Щоб виготовити витий шнур (рис. 60), беремо кілька ниток одного кольору і стільки ж ниток іншого. Довжина їх має втроє перевищувати довжину готового шнура.
Нитки зв'язуємо і починаємо скручувати їх кінці у протилежних напрямах доти, поки не з'являться горбики. Скручені нитки беремо за середину, з'єднуємо обидва кінці, а потім середину відпускаємо, і шнур закручується сам. Щоб кінці не розкручувались, їх зав'язуємо вузлом, залишивши китички.
Шнур може бути і однотонним. Тоді беремо два пасма ниток одного кольору.
КИТИЧКИ ТА ПОМПОНИ
Рис. 61. Виготовлення китички (натисніть, щоб зробити зображення більшим).
Щоб зробити китички (рис. 61), пасмо шерстяних ниток невеликої довжини перев'язуємо посередині шнуром. Нитки піднімаємо вгору на шнур і перев'язуємо їх такою самою ниткою. Потім, опустивши нитки вниз і відступивши від основи китички на 1 - 1,5 см, знову перев'язуємо пасмо такою ж ниткою. Кінці китички вирівнюємо ножицями.
Рис. 62. Виготовлення помпона (натисніть, щоб зробити зображення більшим).
Щоб виготовити помпони, з цупкого паперу або тонкого картону вирізаємо два однакових круги, діаметр яких відповідає діаметру майбутнього помпона (рис. 62). В середині кругів робимо невеликі отвори (діаметром 1,5—2 см). Потім складаємо утворені кільця разом і, затягнувши нитку в голку, обшиваємо їх доти, доки не заповнимо отвір в кільці, після чого вводимо ножиці між двома кільцями і розрізаємо нитки по верху кілець. Розрізаний помпон туго перев'язуємо ниткою між кільцями, після чого видаляємо їх. Готовий помпон вирівнюємо (підстригаємо) ножицями.
За матеріалами: Циблієва Т. І. Сучасні моделі ручного в'язання. 2-е видання. Київ. Видавництво «Техніка», 1993, с. 34 - 44.
Більше про в'язання спицями на нашому сайті:
