Юлія Смаль - про себе:
(інформацію від 21.01.2018 року взято з дозволу авторки з її ФБ-сторінки)
1. Я вже 3,5 роки живу в Китаї, у місті Піньху, недалеко від Шанхая. Про це написана книжка "Китайський щоденник української мами" видавництва "КМ Букс".
2. У мене троє дітей, близнюки Марко і Олена, їм скоро 12, вони вчаться в міжнародній канадсько-китайській школі Maple Leaf, в міжнародній українській школі заочно, володіють чотирма мовами, мають жовті пояси тейквондо і грають на піаніно і барабанах. Лесю скоро 5, поки що він приховує свої таланти, але ходить вже два роки до китайського садка, так що там теж щось діється, він займається малюванням. Про моїх дітей вже от більше 10 років можна читати казки, оповідання і віршики в різних дитячих українських журналах, наприклад, у "Пізнайку" (і ін.) і збірках казок багатьох авторів, навіть у великих і товстих подарункових виданнях "Свічада" і "Братського".
3. Моя основна освіта - хімік. З цього приводу ви можете знайти "Цікаву хімію. Життєпис речовин" ВСЛ - науково-популярну книжку для дітей, і "Екологічне виховання на уроках хімії та біології" ВГ "Основа" - методичний посібник для вчителів. В Україні я 10 років відпрацювала вчителем хімії, офіційно я педпрацівник І категорії. Зараз уже на фінальному етапі науково-популярна природнича книжка для дітей старшого дошкільного і молодшого шкільного віку.
4. Крім того, що я хімік, я ще дипломований педагог і трошки український філолог (з дипломом). Поза тим я маю досвід роботи в журналістиці. Мої матеріали спокійно можна знайти в інтернеті за ключовими словами Юля (Юлія) Смаль. Останній великий матеріал виходив в Кані, наприклад.
5. В Китаї я працюю вчителем англійської в мовних центрах. Крім англійської, я ще говорю польською, вчу китайську. Таку роботу мені регулярно і пропонують.
6. Хоча читати я найбільше люблю фантастику і фентезі, пишеться мені більше про любов. У видавництві "Брайтстар" вийшли "Теплі історії з корицею" і "Хто повірить Елеонорі Чайці?". Зараз дописую ще одну, яка логічно закінчить обидві попередні.
7. Я не їм солодкого.
8. Мій чоловік - айтішник. Саме тому ми в Китаї.
9. Я пластунка вже 27 років. На цей момент є виховницею в пластовому гуртку "Шанхайські дракони" в Шанхаї.
10. Вперше в житті я пішла добровільно в спортзал і тепер займаюся скиданням маси. Крім всього, ще шукаю хімічні обгрунтування або заперечення різним хімічним страхайкам, пов'язаних з цим.
11. Для видавництва "Смірна" я написала дві біблійні переповідки, кожна з яких окремими книжками вийшли у вигляді розмальовок.
12. Найпершою моєю книжкою є "Абетка" для видавництва "Фоліо".
13. У мене також є свій хімічний сайт.
14. На мої слова є трохи пісень.
15. Півроку в житті я вела передачу для дітей на радіо "Луцьк".
16. В мене є татуювання, і я літала з дітьми на повітряній кулі в Карпатах.
P.S. У 2019 році родина пані Юлії переїхала до Німеччини, де вони усі чудово освоїлися і продовжують працювати, вчитися, творити, подорожувати... (ред.)
"Настала золота осінь. Марійка та Василько бігали алеями міського парку і збирали різнобарвні листочки — червоні, жовті, коричневі, з зеленими прожилками. Вони всі були такі різні і такі гарні, що хотілося набрати якнайбільше. Мама просила назбирати таких листочків, аби потім їх скласти до товстої книжки, а взимку робити аплікації..." (Юля Смаль)
"Ти, мабуть, і не здогадуєшся, що вже став справжнісіньким хіміком-експериментатором? Тож слухай сюди. Якщо людина хоч раз у житті підсмажила або зварила яйце, приготувала м’ясо чи картоплю, навіть посолила суп чи забула на ніч на столі склянку молока і воно скисло, — то вже здійснила справжнє хімічне перетворення. Неймовірно, правда? Перший, хто запік на вогні дикого кабана, запарив узвар, замісив тісто та спік запашний хліб, і був справжнім першим хіміком. Бо суть хімічної реакції, хімічного перетворення полягає у зміні властивостей речовини..." (Юля Смаль)
"Відкрию тобі одну маленьку таємницю. Наше око — складна система, і вчені ще не дійшли згоди у формулюванні єдиної теорії кольору. Насправді ніхто не знає, чому ми бачимо всі кольори так, а не інакше. Ми з тобою відштовхнемося від того, до чого звикли. Коли синє — це синє, а жовте — жовте. Гаразд? Адже самі кольори, їхня зміна й від чого ця зміна залежить — здавна цікавить допитливих людей. Чому листя зелене? А чому стає жовтим або червоним? Не існує єдиної теорії кольору. Проте ми знаємо, що колір предмета залежить від того, яку саме частину світлового променю здатен цей предмет відбивати і як на цей сонячний промінь реагують електро́ни атомів, з яких складається предмет. Тобто знову все залежить від електронів, найдрібніших, але важливих цеглинок Всесвіту!.." (Юля Смаль)
дякую :)
супер супер супер супер супер
дякуюююююю!!!!!!!!!
Супер:)