Ольга та Тетяна Денисенко
В КОГО НАЙКРАЩА МАМА
Гомонить малеча жвава,
В кого з них найкраща мама?
– Моя мама, – каже Ксюша, –
Робить тістечка смачнющі,
Тож смаколиками з чаєм
Завжди друзів пригощаєм.
– Моя мама, – каже Юра, –
Добре грає на бандурі,
Глядачі, дорослі й діти,
Їй завжди дарують квіти.
– Моя мама, – каже Єва, –
Садить квіти і дерева.
Біля нашого під'їзду
Цілий сад росте барвистий.
– Моя мама, – каже Злата, –
Вміє гарно вишивати.
Той, хто бачив її ружі,
Не залишиться байдужим.
А найменший каже Міша:
– Моя мама всіх маміша!
* * *
Ольга та Тетяна Денисенко
БОРЩИК ДІВЧИНКИ МАРИНИ
Господарочка Марина
У каструлі борщ варила.
Поки борщик вариться –
З кошенятком бавиться.
Закипів?
Ні.
Полила на підвіконні
Жовту квіточку в вазоні
І червону в горщику,
Підійшла до борщику.
Закипів?
Ні.
Взяла віник і совочок,
Підмела один куточок,
Потім другий трішечки
Й знову – зирк під кришечку:
Закипів?
Ні.
Ой, яка ж я недотепа!
Увімкнуть конфорку треба.
Стільки справ переробила,
Тільки борщик не зварила!
* * *
Ольга та Тетяна Денисенко
РУКАВИЧКА
Катя, Рома, Люба, Марта
До Назарчика прийшли,
Познімали куртки, шарфи,
Рукавички та шапки.
Стали разом чаювати,
Їсти яблучний пиріг.
Милий песичок кудлатий
На ковдринку поруч ліг.
Розмовляли, веселились,
Потім фільм смішний дивились.
Як не добре, а з гостин
Ось вже й час додому йти.
Катя, Рома, Люба, Марта
Одягають куртки, шарфи,
З дерев'яної полички
Розбирають рукавички.
А у Марти, як на диво, –
Рукавичка зникла ліва!
Почали її шукати.
Де ж вона могла сховатись?
Під стільцем? Чи під столом?
Зникла, наче не було.
Метушиться дітвора,
Ну нарешті, ось вона!
На хвості у песика!
Всій малечі весело.
* * *
На відео: Аудіовірш "Сніговик". Авторки вірша - Ольга і Тетяна Денисенко
Книга: "Доброкрай". Ілюстрації: Леся Морякова.
Озвучка та оформлення відео: Олена Теребінська (Хеля).
Ольга та Тетяна Денисенко
СНІГОВИК
В сніговика Омелька
Шість ґудзиків маленьких.
Летів один снігурик –
Поніс у дзьобі ґудзик,
Летіла чорна ґава –
Схопила той, що справа,
Сорока пролетіла –
Схопила той, що зліва.
Стоїть сніговичечок,
Понурив долу плечі:
«Тепер мені, малята,
Зима не буде святом».
І кажуть дітки дружно:
«Не плач, наш сніжний друже!
Візьми від нас, Омельку,
Солодкі карамельки!
Дивись, тут ціла жменька
На ґудзики маленькі!»
Який же він красунчик,
Ще й посмішка блискуча!
* * *
Тетяна Денисенко
ПОРОБКИ З ОСІННІХ ДАРІВ
Скарб осінній у кишені
Я з прогулянки приніс.
Трошки фарби, трошки клею –
Ось вже тулуб, лапки, ніс.
Ось вже дивляться на мене
Бісеринки оченят.
Ах, які ж вони кумедні –
Трійка крихітних звірят.
Дружно сіли на поличку
Милі мешканці лісів:
Вовчик, білочка, лисичка
З жовтим стебликом в косі.
* * *
Ольга та Тетяна Денисенко
ТОМ І ТІМ
Подивись на цих котів:
Чорний – Том, а білий – Тім.
Том біжить надвір гуляти –
Горобців смішних ганяти,
А бешкетник білий Тім
Погуляв і хоче в дім.
Том по сходинках стрибає –
Хвостик ледь за ним встигає.
Тім угору вихорцем –
Хвостик слідом – з вітерцем.
Погуляв чорненький кіт –
І додому, на обід.
Білий кіт поспав у ліжку –
І надвір, шукати мишку.
Цілий день туди-сюди:
Перший – з дому, другий – в дім,
Перший – в дім, а другий – з дому –
Не сидиться Тіму з Томом.
* * *
Ольга та Тетяна Денисенко
ЧОРНИШ
Я забрав собі додому
Котика-безхатька.
Він чорненький, взір медовий,
Трішечки блохастий.
Я назвав його Чорниш.
На ось, котику, поїж!
Апетит він гарний має.
А тепер тебе скупаю!
Що ж таке? Що це за диво?
Був він чорним – став він білим.
* * *
Тетяна Денисенко
БАРМАЛЕЙ
(гумореска)
– Хочу бути Бармалеєм
В дітсадку на Новий рік!
– Та навіщо тобі, Женю,
Він поганий чоловік!
Бармалеєм не годиться:
Він звірят і діток б'є.
Може краще будеш принцем? –
Але Женя гне своє.
Лиш про нього теревенька.
– Ну скажи мені, чого?
– Хочу дати Льоні в пельку,
Й не поб'є, бо в мене роль.
* * *
Ольга та Тетяна Денисенко
ПАПЕРОВИЙ КРОКОДИЛ
Паперовий крокодил
До озерця не ходив,
А ходив там, де льоди,
Бо боявся він води.
Паперовий крокодил
Не шукав собі біди,
А приймав в пісках саван
Ціле море теплих ванн.
Якось він пішов у ліс.
– Ти не справжній, – каже лис, –
Паперовий хвіст і ніс! –
Та довів його до сліз.
Два потічки по щоках.
Охопив малого страх:
– Ой-йой-йой! Так це ж вода! –
Та й ще більше заридав.
Бідний, бідний крокодил!
Ти скоріш до нас ходи,
Ось хустинку з папірця
Прикладемо до лиця.
Намалюємо тобі
Ліс і сонце угорі,
Синє море з острівцем
Синім-синім олівцем,
Друзів: мавпу, марабу
І метеликів юрбу.
А рудий дражнила-лис
Хай сюди не суне ніс.
І радіє крокодил:
«Ой, скоріш мені б туди!»
На відео: Аудіовірш "Паперовий крокодил". Авторки вірша - Ольга і Тетяна Денисенко.
Книга: "Доброкрай". Ілюстрації: Леся Морякова.
Озвучка та оформлення відео: Олена Теребінська (Хеля).
* * *
Ольга Денисенко
ВЕДМІДЬ
Як схолодніє – ведмідь брунатний
В барліг глибокий лягає спати.
Він буде спати в барлозі довго,
У нього з хмизу тепленька ковдра.
Нехай насняться йому сніжинки,
Бурульки сяйні, крихкі крижинки,
Ялинки в шубках, біленький зайчик,
Бо він ніколи зими не бачить.
* * *
Ольга Денисенко
СИНИЧКА
Пташка синичка –
Жовта спідничка,
Синя хустинка –
Цвінькає дзвінко,
Зранку літає,
Всіх нас вітає!
* * *
Ольга Денисенко
ОДУД
Одуд, одуд, одудок
Прилетів до нас в садок,
Сів на гілку і співа
Ось такі чудні слова:
«Оду-оду-одуду...»
Я їх не перекладу!
* * *
Ольга та Тетяна Денисенко
ТЕТЕРЕВ
Каже дятлу тетерев:
«Ти позич берет мені!
Він гарненький, червоненький,
Хоч і трішечки маленький.
Так до брів мені пасує!»
«Ні, не дам, бо маю сумнів –
Ще загубиш на току
Під співанку гомінку!»
А настира тетерев
Каже, як заведений:
«Без берета не піду,
Друг мені ти чи не друг!?»
Ось такий він тетерев –
Впертіший за впертого,
Ось такий він дятел –
Не переконати!
* * *
Ольга та Тетяна Денисенко
СОЙКА
Допитлива сойка
Знайшла парасольку
Барвисту, строкату:
«Оце мені свято!»
Стриб-стриб на горбочок:
«Скоріше б вже дощик!»
* * *
Тетяна Денисенко
ЯК МИ З СИНОМ ВЧИЛИ ВІРШ
(гумореска)
Ми розучували з сином
Вірш в обидва голоси
Про оту ворону з сиром
Й піснь сумнівної краси.
Він повторював за мною
Вже разів, мабуть, за сто.
Щось не вчиться, от же ж горе,
Сліз – позаздрить навіть море,
Хоч розміщуй у TikTok.
Так...ворона і лисиця,
Ну що може буть простіш,
Нам той сир вже буде снитись,
Ну, а вивчено на шиш.
Все, лягаймо спать – на ранок
Все ж світліше голова...
Після школи: «Мамо, мамо!
Нам тепер таке завдання:
Вірш у прозі! Ти жива?»
Матеріали люб'язно надіслані авторками спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Більше творів Ольги та Тетяни Денисенко на нашому сайті:
Ольга та Тетяна Денисенко, сестри-близнючки з міста Запоріжжя. Пишуть вірші та віршовані казки для дітей, пісні. Співпрацюють з композиторами для дітей та дорослих. Твори публікуються у дитячих журналах “Колобочок”, “Золоте левеня”, “На крильцях Ангела”, “Малюк Котя”. Учасниці проекту “Казки українською з доктором Комаровським” з циклом віршів “Я нічого не боюсь!” У 2024 році вийшла збірка дитячих віршів і завдань з авторськими ілюстраціями до них “Веселі краплинки”. Також мають дитячі збірки з колективом авторів “Казочки-читайлики”, “Доброкрай”, “На крилах сну”, "Барви року". Вірші пишуть як спільно, так і окремо. Вірші для дорослих друкувалися в журналах “Хортиця”, часопис “Євшан”, журнали “Дніпро”, Foxylit, антологія творів літераторів запорізького краю “Обрус” та інших періодичних виданнях та збірках. Ольга – фіналіст конкурсу “Кримський інжир – 2024” (5 сезон) у номінації “Дитяча література”.
. |
. |