На відео: "Подарунок янголів" — прекрасна казка-легенда для дітей та дорослих від Ольги Зубер.
Ольга Зубер
ПОДАРУНОК ЯНГОЛІВ
Завантажити текст казки Ольги Зубер "Подарунок янголів" (txt.zip)
Одного разу, на осяяну ранковим промінням Землю, спустився маленький Янгол. Він зістрибнув із золотавої хмаринки і потупцяв босими ніжками по росяній траві.
Він роздивлявся все довкола: квіти, що прокидалися від сну, озера, гори, річки, заглядав у гнізда пташок, милувався метеликами, та маленькими крапельками роси, що перлинками переливалися на траві.
Він ішов усе далі й далі. І вийшов до невеликого, але дуже красивого озера. Вода в озері була наче прозоре блакитне скло, і лиш тендітні хвильки дріботіли на поверхні.
Янголятко нахилилося до води і посміхнулося до свого відображення, а потім, обережно, щоб не замочити крилець, помило у водичці свої крихітні ніжки.
Аж, раптом, на середину озера випливла зграя величних лебедів.
У Янголятка аж подих перехопило від такої краси! Лебеді пливли плавно, гордо вигинаючи шиї та скоса позираючи на своє відображення у воді, милуючись собою. Янголятко, склавши рученята, захоплювалось диво-птахами.
Зненацька, на озеро налетів шалений вітер. Озеро пінилося хвилями, шуміли дерева, ламалися гілки, з гір котилось каміння. Лебеді билися мокрими крильми об хвилі і не могли злетіти. Маленьке Янголятко злякалося і міцно схопилося рученятами за стовбур дерева. Небо затяглося важкими хмарами і почалася злива.
На щастя, дощ ішов недовго. Вітер ущух, і на Землю знов полилося тепле сонячне світло.
Янголятко присіло, щоб перевести подих, і побачило, що біля нього лежить красень-лебідь.
– Що з тобою? – стривожилось Янголятко.
Але лебідь був такий знесилений, що не зміг відповісти. І лише придивившись до нього, Янголятко побачило, що в птаха поранені крила.
– Я не зможу тепер летіти, – нарешті відповів лебідь.
– Як же так?! – захвилювалося Янголятко.
– Нам пора летіти у далеку подорож. А мої крила не дадуть мені змоги це зробити.
– Візьми мої крила! – не довго думаючи сказало Янголятко.
– А як же ти? Ти теж без крил не зможеш літати!
– А я залишуся тут, на Землі, – відповіло Янголятко.
Лебідь взяв, незвичні для себе крила, подякував, низько прихиливши голову до землі, й стрімко піднявся у височінь. Янголятко проводжало його поглядом, не зводячи очей, аж поки лебідь, пролетівши крізь білу хмарину, не зник у далині.
Аж, раптом, Янголятко побачило, як на Землю спустилося безліч Янголів. Вони подарували пораненим лебедям свої крила, щоб ті змогли полетіти у вирій.
Лебеді вдячно глянули на своїх рятівників, залопотіли крилами й швидко, один за одним покинули озеро.
А Янголи, що подарували свої крила птахам, перетворились на діточок, і залишились жити на Землі. І ти також Янголятко. Просто колись давно ти подарував свої крила пораненому лебедю.
За матеріалами: Журнал для дітей "Котя-малюк". Видавництво "Анатоль", червень 2017 р.
Читайте також на "Малій Сторінці":
Цікаві дитячі казочки від Ольги Зубер
дякую!!!!!! дякую!!!!!!!! дякую!!!!!!!!!!! це найкраща казка в світі!!!!!!!!!!
Дякую!