Марія Яновська. Зимові поезії


 

Ігор Роп’яник. Сніжна зима у горах.

Картина художника Ігоря Роп’яника «Сніжна зима у горах».

 

 

 

Марія Яновська

ЗИМА


***
Зимонька у танці з вітром закружляла,
Крихітні сніжинки впали на луги.
Свіже і привітне все навколо стало,
Міріади срібла — молоді сніги.

Хазяйнує в горах вправно господиня,
Сковують морози панцир для ріки.
Як пригріє сонце — тріскають крижини,
А зима мурує з льоду острівки.

Ми просили снігу на Різдвяні свята.
Водохреща скоро. Стежка до тепла.
Підбивай перину, кралечко багата,
Щоб відчули люди, що зима була!

 


***
Їхала зима через Карпати.
Побілила снігом всі плаї.
У міста і села завітати —
Це чудові наміри її.

Розгубились у танку сніжинки,
Поміж сосон і смерек густих...
Змійками біжать гірські стежинки.
Вітер втаємничений притих.

Перша днинка у зими сьогодні.
Не для неї стишена хода.
— Гей, вперед біжіть, гривасті коні!
Відлетіло колесо...Біда!

Зажурилась мила чарівниця.
— О таксі! Нам зиму привези!
Поламалась в неї колісниця...
Заясніло сяйво органзи*.

органза* — надзвичайно легка тканина, 
що може бути матовою та блискучою. 

 

* * *

 

ГРУДЕНЬ

Вдягла зима на землю льолю,
Щоб та заснула, а сама
Із морозцем у лісі, в полі
Палаци зводить крадькома.

Гризуть кору зайці голодні.
Червоногруді снігурі
Прибились ближче до господи. 
Калини ягоди вгорі.

Сховалися усі доріжки.
Біліші молока сніги.
І мерзнуть у берізок ніжки,
Нема рятунку від хуги́.

Дим кучерявиться. Малеча
Сидить у хаті, на печі.
Поважний грудень, як предтеча*.
Він січню передасть ключі.

*предтеча — попередник. 

 

 

***
Мороз гаптує Прутові сорочку.
Діли пухнасті шати одягли.
Біленький Обіч, як у сповиточку
Заснув під музику сніжиночки-бджоли.

Дрімають гори. Вітер із кичери
Кружляв над лісом, втомлений притих,
Чи спить у зворах,чи знайшов печери —
Свою роботу виконати встиг.

Мов зграя лебедина губить пір’я,
Кришталики вкривають береги.
Крильми змахнуло тихе надвечір’я.
Парчею срібною спалахують сніги. 

 


***
О безоглядність білої зими!
Заграли в січні променів оркестри!
Весна далеко. В руки сніг візьми.
Мороз прилине! Тільки Водохрестя.

У брунечках і вишні, і сливки...
День пломеніє, трохи потепліло.
Лиш подих цей підступний, нетривкий,
Ще припорошать поле хуги білі.

 


***
Зимонька у танці з вітром закружляла,
Крихітні сніжинки впали на луги.
Свіже і привітне все навколо стало,
Міріади срібла — молоді сніги.

Хазяйнує в горах вправно господиня,
Сковують морози панцир для ріки.
Як пригріє сонце — тріскають крижини,
А зима мурує з льоду острівки.

Ми просили снігу на Різдвяні свята.
Водохреща скоро. Стежка до тепла.
Підбивай перину, кралечко багата,
Щоб відчули люди, що зима була!

 


***
Так гадалось: щастя довгождане, вічне.
Серденько бентежне, сповнене бажань.
Памолодь снігів це, бо вітри північні
Принесли зиму нам у грудневу рань.

Падали сніжинки, веселилось поле.
Крихітні мережки танули в руці.
Гіркота розлуки обізвалась болем.
Перший сніг чи сльози? Краплі на щоці...

Щедро розсипала нічка білоцвіти,
Навівала смуток: "Відпочинь! Засни!"
У тужливих згадках  думалось про літо,
А зима вказала стежку до весни.

 


***
Вітер колише віття дерев,
Никнуть кущі у густій заметілі.
Сили завія до ранку збере,
Небо сховалося в мареві білім.

Місяця нині не видно. Авжеж!
Шиє завійниця шуби смерічкам.
Шепчуться клени сумні, без одеж.
Білі пушинки...Розбурхана річка.

Мерзне душа у будівель старих.
Щуляться ген біля мерії леви.
Хоч би на трішки вітрюга притих,
Та догоджає зимі-королеві.

Сніг і морози — вирок зими.
Віхола світ затягла пеленою.
Землю встеляють пухкі килими,
Що зачарують усіх білизною.

 

 

Ігор Роп’яник. Зима в Карпатах.

Картина художника Ігоря Роп’яника «Зима в Карпатах». 

Поезії люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Дивіться також на "Малій Сторінці":

Марія Яновська. Поезії
Народилася і проживає в селищі Ланчин, що на Івано-Франківщині. Вірші пише з дитинства. Авторка 7 поетичних збірок: «Квіти любові», «Не забувай», «Голос голубки», «Стежина до щастя», «Мереживо долі»,  «Намисто мрій», «Подаруй мені щастя», збірок віршів для дітей «Подарунок від зайчика» та «Український віночок». Результатом співпраці з композитором Миколою Ведмедерею є співаник «Я чую музику води». Співавторка більш, ніж 30 колективних збірок та літературно-художніх альманахів. Її поезії друкувалися в районних газетах «Народна воля» та «Яремчанський вісник», у всеукраїнській літературно-художній газеті «Гарний настрій». Учасниця ГО «Літературна студія «Бистрінь» ім. Н. Чира».
 
 
 
Читаймо вірші про зиму від інших українських авторів :
 

Леонід Глібов, Зимонько-снігуронько, вірш для дітей, вірш про зиму

Читайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Анатолія Костецького, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Тетяни Винник, Тетяни Строкач, Наталі Карпенко та інших українських авторів.

Останні коментарі до сторінки
«Марія Яновська. Зимові поезії»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми