Більше...

Марія Хоросницька, ілюстрована збірка дитячих віршів "Рідне місто пізнаю" (читати та завантажити)


Марія Хоросницька

РІДНЕ МІСТО ПІЗНАЮ

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова

 

Завантажити ілюстровану збірку віршів Марії Хоросницької "Рідне місто пізнаю" (djvu.zip)

Завантажити текст віршів Марії Хоросницької(txt.zip)

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова.

 

Марія Хоросницька

ЛЬВІВ

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірші Львів, Світанок

Знаю:
гарних міст багато — 
і великих, і малих...
Як життя нового свято — 
Львів наш рідний 
серед них.
Наче сонячна вершина 
серед пагорбів-холмів, 
наче батечко для сина — 
отакий для мене 
Львів.
 

 * * *

 

СВІТАНОК

Сутінки сповзають 
м’яко і помалу 
волошковим шовком, 
що немов живий... 
Над Високим замком 
кліпнуло і встало 
сонце, розбудило 
день новий.

 

 

* * *

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Малий Львів'янин

МАЛИЙ ЛЬВІВ’ЯНИН

Горджуся Львовом 
і росту для нього.
Не знаю міста 
іншого такого.
Чей тут по львівськім 
посивілім бруку 
ходити вчивсь я 
з мамою за руку.
Слова найперші 
вимовляв за татом, 
сміявся, плакав.
Львів — це мій початок!
І де б не був я, 
серцем полум’яним 
скажу по праву:
— Я — малий львів’янин!

 

 
* * *

 

НА ФРАНКОВІЙ МОГИЛІ

Личаківським кладовищем, 
по алеї щораз вище 
підіймаємось до нього, 
до поета дорогого.

Тут дерев — немов у парку. 
Віття поспліталось в арку, 
пада тінь жива від неї н
а скульптури, на алеї...

На поетовій могилі 
каменяр стоїть при скелі, 
молот звів, напружив груди. 
Мить одна — він тишу збудить, 
скелю розіб’є надвоє 
«дух, що тіло рве до бою».

У неволі, у біді 
жив увесь народ тоді.
Злидні, сум ходили краєм... 
Скеля — символ горя,— знаєм! 
З панських вирватись тенет 
закликав людей поет.
Впала скеля та гранітна, 
з нами — доля заповітна!
Чути молота удар — 
він живий, наш Каменяр!

 

 
* * *

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Львівські ліхтарі

 

ЛЬВІВСЬКІ ЛІХТАРІ

Сяє місяць угорі, 
в місті світять ліхтарі.
Не подумайте, що газ 
в ліхтарях горить весь час... 
Так було у давнину.
Назавжди той час минув!
В старовинних ліхтарях 
електричний є заряд.
Наче добрий чарівник, 
струм в залізний стовп проник 
й оживив старі-старі 
наші львівські ліхтарі.

 

 

* * *

 

ВАЛИ

 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш ВалиБіля Замку
ви були?
Львівські
бачили вали?
В давніх мурах
є віконця,
в них щілини
не для сонця...
Ці віконця,
знай,— бійниці!
Били з них
порохівниці,
вилітали
стріли гострі,
аж відлунням
гахкав простір...
Воїни
на смерть стояли — 
ворогів
від мурів гнали! 
Кажуть,
тому сімсот років 
мури ці були високі... 
Рів навколо був 
з водою,—
захищав перед ордою. 
Вірним захистом були 
для людей 
оті вали.
 
 
 
* * *

 

 

КНИГОЛЮБ
 


Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Книголюб Я навчився вже читати 
складно, плавно, 
як і слід.
«Добре, синку»,— каже мати. 
«Гарний хлопець»,— хвалить дід.

І бібліотеку маю,— 
подивіться, скільки книг!.. 
Залюбки щодня читаю — 
прочитати всіх не встиг.

І малюнки я повинен 
розглядати 
кожний раз...
Бо для кого ж ці картини 
намальовані? Для нас!

 

 
 
* * *

 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Шевченківський гай

 

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ ГАЙ

Селом карпатським я весь день ходив 
і ні на мить не розлучався з Львовом! 
Ви скажете, таких немає див?
Є! Є! Повірте,— чесне* слово.

Я гори-доли бачив немалі,— 
мені здавалось, ніби я в Карпатах!
І ліс шумить у дивнім цім селі, 
і, мов картина, гарна кожна хата...

Коли від хати повернути вбік, 
стоїть обора, в ній — і ціп, і вила, 
і глиняний, твердий, широкий тік — 
снопи колись на тоці молотили...

Зерно возили возом до млина, 
а бідні люди двигали на спині...
Ось що мені сказала давнина: 
немов на каторзі жилось людині!

Нелегко нашим прадідам було, 
тут кожна річ про це розповідає...
Під львівським небом є таке село, 
воно Шевченківським зоветься гаєм.

 

 

* * *


 
КЛЕНИ

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Клени

Скільки не дивлюсь 
на клена, 
в нього сонце 
на раменах!
Під вікном, 
немов знамена, 
сяють кленові рамена... 
Щезне сонечко 
на клені — 
простягає нічка
жмені...
Сутінки повзуть 
до хати...
Я тоді лягаю спати.

 

 

 

* * *

 

 

ШКОЛЯРИК 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш ШколярикЗакінчилися уроки, 
гайда зараз де-небудь, 
поки батько прийде, поки 
сині сутінки впадуть...

Може, в парк на каруселі?
В сад сусідський через тин?.. 
Всюди друзі е веселі,— 
вдома сум, коли один...

Ось і хлопці, ось і м’ячик! 
Дожену я їх скоріш...
— Спершу розв’яжи задачі 
і напам’ять вивчи вірш!
 
Насторожився школярик, 
оглядається тихцем...
— Що за диво? Що за чари?! 
Звідкіля йде голос цей?

Біля нього ні людини...
І не мати, і не брат...
Ну, а голос звідкись лине 
І лякає не на жарт!

Може, феї це казкові 
стережуть його від зла?
Ні,— школярська власна совість 
добрий голос подала.

 

 

* * *

 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Стрийський парк

 

СТРИЙСЬКИЙ ПАРК

В Стрийськім парку що не крок - 
відкриття цікаві.
Кожне дерево — урок, 
дуже цінний навіть!

Де тут явір, клен чи в’яз?
Щоб не помилитись, 
найзручніше тут якраз 
у природи вчитись.

Мов склади у букварі, 
радісно й тривожно 
пальчиками по корі 
теж читати можна...

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Стрийський парк
 
Ніжна туя, гордий тис 
стануть перед вами... 
Стрийський парк — неначе ліс, 
знається з вітрами.

Взимку свищуть, і шумлять, 
і сичать мов змії, 
у зелених гніздах сплять 
влітку вітровії.

Та зате пташки весь день 
галасують вперто: 
вчать мелодії пісень — 
виступлять з концертом.


 

 
* * *

 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш В історичному музеї

 
 
В ІСТОРИЧНОМУ МУЗЕЇ

Львів — історія далека — 
наша рідна давнина.
В прадідівській формі глека 
для води а чи вина, 
в шаблі, в списі — 
скрізь вона — 
наша славна давнина.
У гостях буваю в неї 
в історичному музеї.


 
 

* * *

 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Дозвілля


ДОЗВІЛЛЯ

Після всіх завдань-уроків 
на подвір’ї на широкім 
граємось, 
пісень співаєм,— 
непомітно час минає!.. 
«Вийся-вий, віночку» — 
знаєм співаночку, 
і про подолянку 
любимо веснянку, 
ще й відому на весь край 
гру «Спекли ми коровай».

Граються самі дівчата. 
Хлопці збоку, мов на чатах... 
Кажуть: що той «коровай», 
краще м’яч нам подавай!


 


* * *

 

 

У ТЕАТРІ

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш В театріВ серці спомин — 
світлу ватру — 
зберігаю, 
ним живу...
Не забуду вік 
театру
ані «Пісню лісову».
Я покинув
гру-забаву
і весь час
товаришам
лиш говорю
про виставу —
ніжну Мавку, Лукаша.
І про те,
що я до тата
не тулитися не міг,
як з’явились
потерчата...
Я чомусь 
злякався їх!
Бачив я 
в дрімучім лісі 
і Того,
що греблі рве...
Стільки дива 
на Поліссі
поруч із людьми живе! 
Досі серце 
б’ється дзвінко 
і спокою не дає.
Рідна
Лесе Українко, 
як це добре, що ви є...


 

 
* * *

 

 

КНЯЖА ГОРА

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Княжа гораРозповів дідусь мені, 
що колись у давнині, 
як годилось, на вершині, 
там, де телевежа нині, 
княжий замок красувався,— 
княжа в нім жила сім’я вся: 
князь Данило і княгиня — 
жінка, мати, господиня — 
і малим тут княжич Лев 
бігав-грався між дерев...

А внизу, від замку близько, 
вартувало вірне військо... 
Війська сила не мала 
наше місто стерегла, 
бо і турки,і татари 
набігали, наче хмари,— 
так в старій, пожовклій книжці 
написали літописці.

 


 

* * *

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Живий плотик

 

ЖИВИЙ ПЛОТИК

Під вікном моїм,
навпроти,
виростає
живоплотик!

Восени, одної днини,
прут за прутиком
ліщину
посадив я вздовж городця
і весни чекав,
і сонця.

А весною втіхи скільки,—
в пруття
бруньочки, мов шпильки...
І виблискують,
мов соти,
і липкі-липкі на дотик!
 
Листячко з бруньок несміло
розгорнулось,
зашуміло...
Підроста
на сонці плотик
під моїм вікном навпроти.


 

 
* * *

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Дощик

ДОЩИК
 
На стежини, 
на доріжки 
вибіг дощик — 
босі ніжки, 
довгі-довгі, 
ще й тоненькі! 
Босі ніжки — 
срібний дзенькіт!


 
 

* * *

 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Осінь

ОСІНЬ

Нарядилась осінь 
в дороге намисто, 
золоте волосся 
розплела над містом, 
кольорові фарби 
вийняла з кишені, 
і малює осінь 
жовтим по зеленім... 
Здогадатись можна 
в парку по деревах: 
є червона фарба 
в неї і рожева...
Ще й відтінків різних 
безліч осінь має, 
а стрункі ялини 
боком обминає... 
Їй не шкода фарби 
й часу ні хвилини, 
колються нечемні 
сосни та ялини.

 

 
 

* * *

 

 

ЗИМА

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш ЗимаДень надворі 
білий-білий, 
біле все навкруг,— 
наче лебеді летіли 
і губили пух...

Наче з вишень 
у садочку 
вітер цвіт зірвав... 
Наче Львів 
нову сорочку 
спозаранку вбрав...

Білий коник 
спозарання 
білим шляхом біг... 
Притягнув 
на білих санях
сніг.
 
 
 

 

* * *

 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Ялинка

 

ЯЛИНКА

Похвалилася Яринка:
—    Є у мене вже ялинка!
Ще нема ні в кого, знаю,— 
з вас усіх я перша маю!..
Ще й таку, що навіть мати 
ледь внесла її до хати...
—    Ти, Яринко, не хвалися,— 
обізвалася Орися.—
Новий рік і нам не будень!
В кожного ялинка буде!
— Гарна!
— Пишна!
— Аж до стелі! 
голоси дзвенять веселі.
Сумно лиш промовив Гнатик:
—    Щоб таку ялинку мати, 
треба їхати в Карпати
і сокирою зрубати...
 
—    Ой! — здригнулася Яринка.— 
Буде боляче ялинкам!
Я свою віддам охоче...
Хто мою ялинку хоче?..
Соня в бік штовхає Славу, 
Переглянулись лукаво...
—    Ні, такому не бувати!
Краще разом святкувати!
Раз ми дружим нерозривно, 
то святкуймо колективно!..

Не було вагань-зупинки:
—    На ялинку до Яринки!
—    Заспіваєм хором, соло...
—    Круг ялинки підем колом!..
—    І тобі «спасибі», Гнате, 
скажемо, щоб чула мати, 
за ялинки ті, що в лісі, 
що не будуть гори лисі!
 

 


* * *
 

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Березень

 
 
БЕРЕЗЕНЬ

Добрий дядю-місяченьку, 
березню буйноголовий! 
Одягни весну швиденько 
у жупан її квітковий!

Часу березень не гає, 
гонить холод, 
ломить кригу 
і підсніжкам помагає 
вийти чимскоріш 
з-під снігу...

Ніжні пелюсточки цвіту 
в синім кольорі купає. 
Всіх-усіх матусь від діток 
Він уклінно привітає.

 


* * *

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірш Дуже радісна пора

 

ДУЖЕ РАДІСНА ПОРА

Впрягся день 
в блакитний віз, 
через гори, 
через ліс 
в місто нам 
весну привіз.

Плаче тітонька-зима, 
що морозу більш нема, 
що повіяв теплий дух 
і пропав її кожух, 
що промокла вся дотла 
від весняного тепла.

—    Цінь-цвірінь!
Зимі кінець! — 
репетує горобець.
—    Дзень-дзелень! — 
дзвенять струмки.
На сопілоньках шпаки 
виграють що сили є.
В мідний бубон сонце б’є, 
і стрибає дітвора,— 
дуже радісна пора!

 

Марія Хоросницька, Рідне місто пізнаю, ілюстрована збірка дитячих віршів, художник Катерина Суєвалова. Вірші Львів, Світанок

За матеріалами: Марія Хоросницька, "Рідне місто пізнаю". Вірші для дітей. Художник Катерина Суєвалова. Львів, видавництво "Каменяр", 1980 рік, 44 с. 

 

 

Більше творів Марії Хоросницької на "Малій Сторінці":

Дитячі поезії Марії ХоросницькоїМарія Хорисницька уособлювала собою боротьбу з режимами і свою особисту перемогу над ними, бо перебула і пережила як польський, так і німецький, і радянський окупаційні режими – тим їх і перемогла. Всім своїм єством, своїм життям, вірністю українському слову, Україні і своєму величному Львову – Марія Хоросницька виявляла свій Чин боротьби! Кожному з окупантів Марія Хоросницька немовби казала навздогін: – Ото і маєте: не ви мене поховали, а я вас! А мене поховає моя Держава – моя Незалежна Україна. Вже надцять років немає з нами цієї знаної поетеси і чудової людини, але пам’ять людей і пошана творить чудо воскресіння: допоки про людину згадують – вона жива. Для поетів кожне читання їх віршів стає доказом того, що вони живі, тому читайте поезію і згадуйте про незабутню Марію Хоросницьку (Сваричевську). Читайте ілюстровані збірки віршів української поетеси: «Мандрівка по Львову», «Рідне місто пізнаю» та «Матусина радість».

Останні коментарі до сторінки
«Марія Хоросницька, ілюстрована збірка дитячих віршів "Рідне місто пізнаю" (читати та завантажити)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті