Марія Романюк-Крижанівська. Добірка віршів для дітей

ГІМН РОМАШЦІ
        
Ромашка в полі зацвіла –
Весь луг у білих її квітах.
Вже зів’ли трави і кульбабки
Тільки цвітуть ромашки.

Ви ромашки квіти весняні
Такі прекрасні, сильні і тендітні.
Чому так довго ви не в’янете?
Де силу ви черпаєте?

У сонечка ми силу беремо,
А вітер нас тренує
І дощик часом вмиє і роса –
Уся природа нас гартує.

Королівна, моя ти царівна
Прекрасна і сильна така,
Наче мати моя – Україна,
Наче дівчина гарна і чуйна.

Ромашка красується в вінку
У дівчинки Марічки, українки
А поруч мак і соняшник цвіте 
Неначе поле матінки Вкраїни.

  ВЕСНЯНИЙ РАНОК

Ще сонце спить, але вже ранок...
Дзвінко співає пташечка в саду,
І півень вже заліз на ганок
Як тут заснеш в пору таку.

Так любо, мило навесні,
Кругом цвіте все, зеленіє...
З вікна чую запахи чарівні,
Наче пухом вкритий, сад біліє.

І чути соловейка переливи,
Що мені вранці спати не дають.
Складаються у голові мотиви
І вірші на папір кладуть.

ТЕЛЕГРАМА ПТАХАМ

Як живеться вам птахи                                             У зимові холоди?
У морози сильні, люті –
Ви не мерзнете птахи?
Стільки снігу навкруги
Не проїхати й не пройти.
Ой такої ще зими –
Не стрічали ми.
Що їсте ви? Не голодні?
Може з голоду ви мрете?
Прилітайте ви до нас
У наш дружний другий клас.
Приготуєм вам сніданок,
І вечерю, і обід.
Годівничок вам наставим,
Нагодуєм вас як слід.
Тож чекаємо у гості,
І готуєм страви вже:
Крихти хліба та насіння,
І пшоно, й пшеницю, й сало
Щоб вам жити легше стало
З любов’ю до вас –
Весь наш другий клас.

      ПІШОХІД

Ти маленький пішохід
Мусиш знати все як слід,
Щоб не трапилось біди
Дорожні правила учи.

Не смій іти через дорогу,
Коли горить червоне світло.
Стій, зачекай ти, зупинись –
На ліво спершу подивись.

І не забудь на право глянуть
Тут швидкість не доречна,
Щоб не потрапить  під машину
Іди дорогою безпечно.

Коли виходиш із автобуса –
Не оббігай його спереду
Щоб не потрапить під колеса
Обходь автобус ззаду.

Якщо у місті ти живеш
Там тротуари є вузькі –
То шлях для пішоходів
Машини ж їдуть по дорозі.

Дорожні знаки ти учи.
Де пішохідний перехід вже знаєш?
Тож через дорогу спокійно йди
Не біжиш коли, не поспішаєш.

     НАША МАША

Наша Маша — «ростіряша»
То шукає вона зошит,
То альбом забула,
А то гумку в неї вкрали,
Десь підручника не стало.
Йде додому - щось залишить,
Потім мама есемеску пише.
Й дуже часто наша Маша 
На автобус не встига.
Словом – це не Маша, 
А комедія ходяча.
А недавно що було –
Вона ногу десь забила
То всі хлопці її в класі
На руках носили.
Як принцеса вона сидить,
Бо ж їй нога болить.
На уроці не читає і не пише,
Лиш сидить та тяжко дише.
Ось пролунав дзвінок – перерва
Маша ж тут вже перша,
Швиденько збирається на двір
А хлопці знов несуть її.
Вчитель гримнув: «А це що?
Як нога болить у тебе,
То на двір іти не треба!
Сиди в класі, не стрибай,
Терпи та лікаря чекай.
Маша каже: «Перестала
Вже нога боліть у мене.
Краще я піду у двір».

Словом – це ходячий твір,
Хочеш вір,  хоч перевір.

       ВЕЛОСИПЕД

Швидко їде Ваня й Федя
На новім велосипеді –
Ваня рулем управляє
Федя позаду сідає.

Ваня крутить все чимдуж,
Федя ловить сидить мух.
Раптом камінь десь узявся –
Велосипед в канаві «оказався».

Ваня плаче, Федя скаче,
Бо ногу зламав неначе,
А Вані ще й «влетить» -
Як смів велосипед побить?

Отаке життя дитяче –
То сміється, а то плаче.

      ШКОЛА

Новенькі віконця 
Повернуті до сонця,
Дерева, квіти довкола –
Наша рідна школа.
Життя вирує і кипить
У школі весело нам жить –
Класи  просторі, світлі,
Учителі добрі і привітні.

Є всі умови для навчання,
Ми приходим сюди зрання
Любим бігати і гратись,
Що й не хочем йти до хати.
Є майданчики дитячі –
Там стоять у нас качелі,
На перерві дітлахи
Біжать із задоволенням сюди.

Грають, весело кричать,
Мов маленькі пташенята
Звідси в світ вони летять.
Жаль що їх не так багато…
Хоч мало діток у селі,
Але дружні і веселі 
Наші сільські дітлахи,
В школу ходять залюбки.

Виростаємо ми в школі,
Звідси всі у світ підем.
Будем завжди пам’ятати —
Гарний спогад збережем.