На відео: Марія Дем'янюк Казка "Запах добра". Вітання письменниці з Міжнародним днем захисту дітей.
Марія Дем'янюк
ЗАПАХ ДОБРА
Завантажити текст казки Марії Дем'янюк "Запах добра" (txt.zip)
Цей ельф був особливий, бо вмів розрізняти найтонші відтінки запахів. Він добре знав, що усмішка закоханих має запах троянди, поцілунок матусі пахне молоком, а прогулянка лісом – грибами й суницями. Добрі справи мають запах шоколаду та кориці. Гарні слова духмянять м’ятою і чабрецем. Ельф знав геть усе-усе про запахи і хотів, щоби світ мав запах медово-солодкий, яблуневе-запашний, грушево-ароматний…
Та якось, пролітаючи повз відчинене віконце квартири, ельф різко зупинився. Він добре знав, що в тому будинку мешкає Богданчик і що в кімнаті хлопчика завжди пахне полуницею. Та сьогодні він відчув запах зовсім інший – кислий і неприємний. Тому здивований ельф тихенько вмостився на підвіконні й почав спостерігати.
«Треба розібратися, у чому справа», – вирішив він. І дуже швидко ельф зметикував, у чім причина такої різкої зміни запаху – Богданчик вередував. «Їсти я не буду, хіба що морозиво! Іграшки складати теж не буду! Гуляти не піду, буду з гаджетом цілісінький день на дивані лежати!», – заявив він матусі й умостився на дивані з наміром втілити свій план.
Мама сумно зітхнула, опустила погляд додолу, замислилася, а далі мудро вирішила не повчати Богданчика, а зачекати, побачити, що з того вийде. Вона лише легенько причинила двері й почала виконувати хатню роботу.
Богданчик дивився у гаджет. «Зараз знайду цікавезну гру. З тих, що можна грати не відриваючись цілісінький день», – вирішив він. Та пошуки тривали не довго, бо вже за кілька хвилин у кімнаті з’явився ельф.
«Ти хто? І що ти тут робиш?», – здивовано запитав Богданчик. «Я – ельф, прилетів запропонувати тобі погратися зі мною», – почув у відповідь.
«Добре, – мовив Богданчик, – та я ще ніколи не грався з ельфами. У що ми будемо грати?».«У дуже цікаву гру, яка має назву «Запах добра», – відповів йому ельф.
Потім він взяв хлопчика за руку, і вони хутко через відчинене вікно полетіли на вулицю.
Згодом вони вже йшли парком, весело озираючи все довкола. «Який чарівний акацієвий запах, – захоплено мовив Богданчик, а потім задумливо додав: «Але ж акація зараз не квітне…». «Богданчику, – мовив ельф, – так пахне не лише акація. Он глянь, онук веде бабусю на прогулянку і дбайливо тримає її за руку».
«Ельфе, а чому зараз так пахне яблуневими пиріжками, хоча їх ніхто тут не випікає?» – трохи згодом запитав Богданчик. «Це не пиріжки пахнуть, Богданчику. Поглянь, ось хлопчик несе валізу з молоком. Допомагає матусі, що тримає за руку маленьку донечку».
«А чому тепер пахне конвалією, хоча зараз не весна? – знову запитав Богданчик у ельфа. Та цього разу сам і відповів на своє запитання: «Он братик веде сестричку з дитсадка додому. Молодець! Мамі допомагає!».
«Так!, – вдоволено мовив ельф, – ти все чудово зрозумів: духмяний запах у добрих справ. А тепер нумо додому, бо мама буде хвилюватися, куди ти зник».
Тут ельф підхопив Богданчика за руку, і за мить вони вже були в квартирі. «Ось і все, прийшов час прощатися, – мовив ельф. – А як тобі наша гра? Цікаво? Сподобалася?».
«Так…Дуже! – відповів хлопчик. – Та дозволь я тебе ще про дещо запитаю?». «Питай», – вдоволено відповів ельф, який уже давно очікував на це запитання.
«Скажи, чому в моїй кімнаті оселився такий кислий запах?», – спитав той.
«А ти поміркуй, Богданчику. Я ж тобі казав, що гарно пахнуть лише добрі справи», – мовив ельф, покидаючи оселю.
«Так! Зрозумів, – сказав Богданчик і поквапливо став збирати іграшки, а далі чимдуж помчався до матусі.
«Вибач, мамо, що вередував», – промовив він і лагідно пригорнувся до матусі. Мама ніжно поцілувала синочка, і кімната вмить наповнилася запахом ванільного морозива і тонким ароматом полуничної карамелі.
Казку надіслано авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Казку опубліковано у дитячому журналі "Вечірня казка".
Більше творів Марії Дем'янюк на "Малій Сторінці":
Пречудова казочка! Дякую дуже, шановна пані Маріє!!!!
Добра-добра-добра казка!!!!!!!!! Спасибі Вам велике!!!!!!!!!