Коломийки. "Дозвілля молоді" (вечерниці, музики, танці, співи)


ДОЗВІЛЛЯ МОЛОДІ

ВЕЧЕРНИЦІ, МУЗИКИ, ТАНЦІ, СПІВИ

(Тексти коломийок подаються за нормами сучасноrо українського правопису із збереженням характерних діалектних, лексичних і деяких фонетичних особливостей. Обов' язково зберіrається діалектне написання слова в разі, коли тoгo вимаrає римування).

 

 


Пусти мене, моя мамко, на ті вечерниці,
Та най собі поrуляю ще хоть ці м'ясниці.
Ой пусти ня, моя мамко, та на вечерниці,
Бо там милий чорнобривий плете рукавиці.
Ой пусти ня, моя мамко, я ся не забавлю,
Обернуся двічі-тричі та й ся назад ставлю.


Ой пусти ня, моя мамко, та й на субіточку,
Бо там милий чорнобривий rpa€ в сопілочку.

Ой то славні вечерниці, пусти мене, ненько,
Бо там хлопці молоденькі, болить мя серденько.

 
Пусти мене, моя мати, та и на вечернички,
То там хлопці чорнобриві плетуть рукавички.
Вечернички при долинці, пусти мене, нене,
Бо там хлопець чорнобривий чекає на мене.


Закувала зозулина, сіла на лозину,
Ей, люблю, мамко, літо, ще майлюблю зиму.
Бо уліті на роботі сонечко пече ня,
А узимі, люба мамко, ледве жду вечера.
Ой узимі, люба мамко, все під кужелинов,
На кой пійду на вечірки, сиджу із леrінем.


Та пусти ня, люба мамко, аж на вечерниці,
Я ся вбійму коло любка, як коло косиці.

На rорішніх вечерницях дівчата співають,
На долішніх вечерницях пси ся в каглу драють.

До нас, до нас, парубочки, бо в нас вечерниці,
А в нашої газдинечки тисові полиці.
Ой тисові поличеньки, а двері з емберів,
А в нашої газдиночки рученьки з паперів.


Та на наших пірьоскубах наварили дині,
Сюди, сюди, легінику, тут самі газдині.
Та на наших пірьоскубах наварили ріпи,
Сюди, сюди, легінику, тут самі Маріки.
 

Ой скубім, дівки, пір'я та ще й поскубуйме,
Та ми своїй цімборочці парни напаруйме.

Ой як ми ся посходили в господарський дім, дім,
Ой там ми ся забавляймо, щоби бог завидів.
Дають їсти, дають пити всячини доволі,
А честі нам ніхто не дасть, як не маєм свої.


Ой то наші вечерниці потрухли, потрухли,
Бодай тоті, що не прийшли, до завтра попухли.
Чомусь наші вечерниці не милі, не милі,
Чомусь до нас не приходять хлопці молодії.
До нас, до нас, парубочки, та й на вечерниці,
Та й до тої дівчиноньки, що коло полиці.


Ой славнії вечерниці, де дівки малії,
Зложилися та й купили віконці новії.
Ой славні вечерниці, ще славніші будуть,
Як на наші вечерниці парубки прибудуть.

Ой прибуло парубочків сорок без одного,
Лише нема межи ними мого миленькоrо.

Сиджу в ряду, тонко пряду, тоненько на нитку,
Нема мого миленькоrо та нема порьидку.
Сиджу в ряду, тонко пряду, та й на мені дранка,
Через зиму на вечірках та й нема коханка.


Закукала зозулиця та сіла на двері,
Ламалися кужілочки в четвер увечері.

Тече вода з-під явора, тече з-під ясіня,
Сумні наші вечерниці, кой не є легіня.
 
Ой ходила дівчинонька та на вечерниці,
Бо вона сі полюбила маленькоrо Гриці.

Ой не піду на вечірки, бо-м ходила сночі,
Та я ся вже надивила милейкому в очі.

А хто вміє погуляти, той вміє робити,
А тому ся файно, любо в очі подивити.

Піють кури, пїють кури та піють куриці,
Ой час нам ся розходити, славні вечерниці.

Де-смe пряли в пилиповець, бу деме в м'ясниці,
Подякуйме сій rаздині та й за вечерниці.

Або ви нас розпускайте, або ви нас знайте,
Або ви нам на розсвітю скрипничка наймайте.
Або ви нас розпускайте, або нас держіте,
Або ви нам на розсвітю скрипничка найміте.


Ой на наших вечерницях лавиці діряві,
Сидять на них леrіники самі кучеряві.
Ци на наших вечерницях лавиці тоненькі,
Сидять на них леrіники самі молоденькі.

Черешеньки з вишеньками помітушилися,
Були файні леrіники, порозходилися.

Ей, за черrов, парубочки, за черrов, за чергов,
Ей, щоби нас не вигнала газдиня кочергов.

Прийшли до нас такі хлопці, як намальовані,
Пішли вони із вечерниць, гей, не цілувані.

Ой упали воротенька, упали, упали
Та вже наші вечерниці пропали, пропали.

Вчора гульки, нині гульки, а завтра не гульки,
А вже мене тоті г вивели з коmульки.

Ой коби не вечырки та и не вечерниці,
Нарубав би-м мамці дровець та заніс водиці.
Гipкi були вечерниці, солодкі зальоти:
Видоптав-єм до дівчини червоні чоботи.

Котилися вози з rори, поламали шпиці,
А вже ж мені не ходити більш на вечерниці.

Ой то мі ся сподобала коломийка тота,
Цілу нічку вигравала коло мoro плота.

Ой заrудь мі, гусляшику, загудь мі, загудь мі,
Та най собі поrуляю, кой білявка тут мі.

Загусляй мі, гусляшику, тої терентішки,
Погубив-єм свої коні, тепер ходжу пішки.

Та я собі дримбу куплю, аж би-м була боса,
Би мі дримба дримбувала коло мoro носа.

Ой ковалю, ковалику, зроби-ко мі дримбу,
Дам ті зо миску муки, повісма на линву.

А заграй мі, музиченьку, з caмoro сумління,
Дам тютюну ті у люльку з caмoro коріння!

Заrрай мені, скрипниченьку, а я тебе прошу,
А я тобі червоного у кишені ношу.
Заграй мені, скрипниченьку, од села до села,
Аби була дорожечка все мені весела!

Ой музико, музиченьку, грай на штири струни,
Жінка хлопця буде мати, закличу тя в куми.
 
Ой заграй-ко, музиченько, заграй-ко, заграй-ко,
Сидить курка на бантині та ті знесе яйко.

Загуди мі, гудаченьку, чесний чоловіче,
Заріжу ті когутика, най не кукуріче!

Посербаймо гусляночки, закурімо люльки
Та скажемо небощикам заграти гуцулки.

А я гаю не рубаю через ті осики,
А я вдома не ночую через ті музики.

Ой що мені з тoro, з тoгo, що музика rpaє,
Коли мої дівчиноньки мама не пускає?
 
Ой музики, музиченьки, нащо ви гpaєтe?
Нащо мені, молодому, жалю завдаєте?
 
Та бодай ті, легінику, гуслі заніміли,
Они мoгo здоровлічка половину з'їли.

Ой на ставі, на ставоньку, там гуси плавають,
То ж то мене серце тяrне, як музики rрають.
Ой вже вечір вечоріє, соненько заходить.
Пусти, мати, погуляти, бо душа заходить.

Як музика ладно rpaє, пусти мене, нене,
Бо мій любко не танцює, чекає на мене.

Не пустили на музики, ще й хотіли бити,
Заставили до баняка редьку теребити.

- Іди, донька, до церковці, бо всі дзвони дзвонять.
- Не піду я, моя мамцю, бо мні ноrи болять.
- Іди, донька, до коршмоньки, там музика гpaє!
- Дай мі, мамцю, чоботята, я пошкутильгаю.

Через тиждень була хора, бо робота була,
А в неділю подужала, бо музику вчула.

А музика файно гpaє, на скрипочках ріже,
А дівчина як зачує, на колінах лізе.

Ой піду я на музику до caмoro рання,
На порозі стоїть вожіг, то моє снідання.

Ой заrрай мі, музиченьку, я слухати люб'ю,
А як рано мене збудять, я в кулаки труб'ю!

Ви, музики, грайте, грайте, а ви, люди, чуйте,
А ви, старі, йдіть додому, молоді, ночуйте.

Ой скрипочки та й з липочки, струни із бервіну,
Як заграєш, защебечеш - чути на Вкраїну.

А музиці паляниці, а музиці сира,
Ой то ж мене до музиків охота зносила.

Коломийки заспівати, коломийки rрати,
Але ж бо то коломийки добре танцювати.

Ой не тої коломийки, що ріже, як січку,
А й то тої коломийки, що по-старосвіцьку.

Заrрай-о мі, музиканте, в пальці золотії,
Та най собі поrуляють хлопці молодії.

Заrрай же мі, Михавцуню, у струни єдвабні,
Та би пішли танцювати молодиці ладні.

Коб-то мені до неділі, буду танцювати,
Дам музиці паляниці - буде добре грати.

Чи ти мене, моя мамка, купала вроманці,
Що я така охочая в неділю до танців.

Коби rрала музиченька кождої неділі,
Я би пішла танцювати, маю ноrи білі.

Ой я ще не танцював, тепер зачинаю,
Бо я, хлопець молоденький, ще долі не маю.

А я піду танqювати, дай боже, щасливо,
А ви, старі, на молоді не дивіться криво.
А ви, старі, на молоді криво не дивіться,
Але як вам недоrода, домів заберіться.

Ой дрібуча коломийка, дрібуча, дрібуча,
Ой то мі ся сподобала дівчина робуча.

Як заrрає коломийка, варто погуляти,
Чорнобриву дівчиноньку кpyroм обертати.

А я траву не рубаю, трава ся хиляє,
А я кличу дівку в танець, дівка ся ховає.
 
Не бери мя, мій миленький, я в перший таночок,
Коби люди не казали, що-с мій коханочок.
Бери мене, мій миленький, я в друrий, я в третій,
Щоби люди говорили, що ти мій далекий.

Чорні боти до роботи, червоні - до танку,
Тепер-єм ся розіграла, мій любий Іванку.
Тепер-єм ся розіграла, тепер мі загудьте,
Чорні боти придоптала, червоні мі купте.

Ой славная коломийка по ropi ходила,
А як зійшла з rори на діл, всіх розвеселила.

Коломийка-чорнобривка по гopi ходила,
Та як зійшла на долину, води ся напила.

Але ота коломийка легонька, легонька,
Та од тої коломийки легка головонька.
 
Як я тії коломийки зачую, зачую,
Через тії коломийки дома не ночую.
Коломийки мої любі, що в вас таке миле?
Та не смутіть - розвесельте серце нещасливе!

Ой чув же я, молоденький, всякі співаночки,
Та нема на світі кращих за коломийочки.

Ой кувала зозуленька та й на цариночку:
- Дякую ті, дівчинонько, та й за співаночку.

Та я собі заспівала, бо я дяку мала
Коби-сте ня попросили, ще би-м заспівала.


Мої любі співаночки, де я вас подію,
В полонині в шуварині, там я вас посію.
Будуть туди вівчарики з вівцями ходити,
Будуть мої співаночки любі находити.
Будуть они находити, на косиці рвати,
Будуть мене, молодейку, усе споминати.

 

За матеріалами: «Коломийки». Київ, "Наукова думка", 1969, стор. 81 - 100.

 

 


Останні коментарі до сторінки
«Коломийки. "Дозвілля молоді" (вечерниці, музики, танці, співи)»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми

Пропозиції інтернет магазинів на тему:

PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
Игровая консоль XoKo Hey Boy Красная (XOKO НВ-RD)
Ціна: 679 грн
інтернет-магазин: rozetka
PlayStation Classic (SCPH-1000R)
Ціна: 1999 грн
інтернет-магазин: rozetka