На сайті
укр рус Дошка оголошень Додати оголошення

Катерина Перелісна: віршики для дітей про зиму


Катерина Перелісна, дитячі вірші про зиму

 

 

Катерина Перелісна

МОЯ ЯЛИНОЧКА

Ялиночко зеленая,
Ялиночко моя!
Яка ж бо ти гарнесенька,
Яка ж бо ти мала!
Тебе я навіть ручками
Навколо обійму

І з гілочки Снігуроньку
Погратися візьму.
Не гнівайся, ялиночко!
Я тільки лиш на мить!
Я хочу ту Снігуроньку
Колядки научить!

 

* * *

 

ОЙ МАТУСЕНЬКО, СКАЖИ

- Ой матусенько, скажи,
Де наша Вкраїна?
- Там, де вітер у степу,
Там, де небо синє,
Там, де хати у снігу
Кожну ніч Різдвяну,
І на покуті узвар
І кутя медяна,
Де співають колядок,
Славлять Бога-Сина,
І де згадують і нас...
Там наша Вкраїна.

 

* * *

 

КОЛЯДКА

Ой, колядо-колядине!
Ішла полем господиня,
З торби жито брала,
Ниви засівала:
Вроди, Боже, жито
На довгії літа,
На щастя родині
І всій Україні.

 

* * *

 

КОЛЯДА

На Святвечір раз юрбою
Ми ходили з колядою.
А була така пороша,
Що аж плакав міхоноша,
Бо у торбу з пиріжками
Набивався сніг грудками.
Довелося торбу зняти,
Й під полою прив'язати.
Та як бігли на льоду,
Розгубив він коляду.
Пиріжки ми розшукали,
Хоч і з снігом, позбирали,
А горішки погубились —
Вранці білки поживились.
Ну, та це вже не біда,
Не пропала ж коляда!

 

* * *

 

ЩЕДРІВКА

Щедрик, щедрик, щедринець!
Ой, який я молодець:
Прийшов посипати –
Забув зерна взяти…

Та маю в кишені
Гороху з півжмені.
Сію, вію жито
У зимі на літо.

Нехай Бог поможе,
Щоб все було гоже!
З Новим роком будьте,
Мене не забудьте!

 

* * *

 

СНІЖИНКИ

Закрутилися сніжинки,
Як метелики прудкі,
Прилетіли до ялинки
Й почепились на гілки.

Голі кущики прикрили,
Припушили моріжок
І доріжку побілили
Зовсім інший став садок!

 

* * *

 

САНОЧКИ

Гарні сани, та скривились
На досаду дітворі:
Тільки сядеш – вже й скотились…
Через голову з гори!

В сніг упасти – то не смішки!
А санки гег-ген летять!
І доводиться вже пішки
Нам санчата доганять.

 

* * *

 

КОВЗАНИ

У сестри є ковзани -
Ціле горечко мені!

Як іде тепер гуляти,
То мене не хоче брати.

— Я на ковзанку іду,
Ти впадеш там льоду.

Нащо б я таке казав?
 Я ще й разу не упав!

 

* * *
 
 
 РУКАВИЦІ

Сніг іде! Прийшла зима,
В киці ж рукавиць нема,
А без теплих рукавиць
Мерзнуть  лапки в бідних киць.

Пожурилась трохи киця
І побігла до крамниці.
Відчинила двері — дзень!
— Хто в крамниці? Добрий день!

Хто у вас тут продає?
Рукавиці у вас є?
Продавчиня — мишка сіра —
Шусть під лаву і присіла:

- Ми не маєм рукавиць
Для таких маленьких киць.
Маєм тільки черевики,
Та і ті на вас великі...

Киця зиркнула під лаву,
Облизалась ласо: «Няу!
Черевики? Добре діло!
Покажіть мені їх сміло!»

Мишка піка: «Зараз, пані,
Сам господар вам дістане».
Де не взявсь великий пес:
«Я до послуг вам увесь!»

Киця чмихнула сердито:
«Тут нема чого купити!
Іншим разом я зайду,
Може, щось тоді знайду».

Люто зиркнула під лаву,
Ще сказала: «Няу! няу! —
І пішла собі з крамниці,
Не купивши рукавиці».

 

* * *

 

СНІГУ, БІЛИЙ СНІЖКУ

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору. 

Тут дітки маленькі,
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

 

* * *

 

СНІЖОК

Снігу, білий сніжку!
Посипай доріжку!
Насип цілу гору
Біля цього двору!

Тут діти маленькі
Гуляти раденькі,
У них голосочки,
Як срібні дзвіночки.

 

* * *

 

МОРОЗ

Дід Мороз засніжений,
Руки крижані,
У віконце стукає:
– Відчиніть мені!

Та пустіть погрітися,
Хоч біля дверей…
Бачу, як вам весело!
Скільки тут дітей!

Ех, якби на вулиці
Я їх запопав!
Ніжки поморозив би,
Щічки пощипав!

А то, бач, за стінами,
У теплі сидять
І пороздягалися
Та ще й цвірінчать!

 

* * *



ДЛЯ ПОТІШЕЧКИ

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
- Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки!

 

* * *



БІДНИЙ ЗАЙЧИК

По дорозі зайчик скаче,
Сніг глибокий, зайчик плаче,
Змерз він дуже, і тремтить,
І не знає, що робить.
Де спочити, де присісти?
Щось поїсти.
Треба швидше у лісочок,
Де стоїть старий пеньочок.
Сніг лапками розгрібати
І корінці там шукати.
Аби кори трохи згризти....
Ой, як хоче зайчик їсти!

 

* * *



ВІХОЛА

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!

 

* * *

 

ПОЖАЛІЙТЕ!

Горобець біднесенький
На віконце сів:
— Їсти! їсти! їстоньки!
Холодно! Джив, джив!

Пожалійте пташечку,
Дайте крихіток,
Я вам зацвірінькаю
На увесь садок!

 

* * *

 

СНІГОВА БАБА

На вулиці метелиця:
«Гу-гу-гу!»
Біла баба зажурилась
У снігу.

Сидить сама-самісінька,
Мов жива,
Отакенна, здоровенна
Голова.

Заховала свої ноги
У снігу,
Вітер руки одриває:
«Гу-гу-гу!»

 

* * *

 

ПОКУПАЛИСЬ!

Ми не раз уже спускались
На санчатах із гори,
Цього ж разу нас зібралось
З півдесятка дітвори.

Під горою — мерзла річка,
Дуже зручно: розженись,
Аж горять від вітру щічки,
За санчата лиш держись!

Та важкі були санчата —
Лід під ними проламавсь,
І всі хлопці та дівчата —
Кожен добре покупавсь.

Довелося всім почхати,
Пити ліки несмачні,
А найгірше, що санчата
Й досі в річці десь на дні.

 

* * *

 

ЧИЖИК

— Ой ти, чижику бідненький,
Бачиш — сніг уже лежить,
Ти замерзнеш, голодненький,
Йди до нас у клітку жить!

— Ой ні! Краще воля мила,
Хоч холодна і сумна,
Так у мене вільні крила
Й пісня завжди голосна!

 

* * *

 

СЕРДИТИЙ ВІТЕР

Ми сніжиночки біленькі —
І мережані, й легкі.
Вітер крутить нас швиденько,
Не пускає у садки.

Тільки ляжемо на квіти
Чи повиснем на гілках,
Налетить він та, сердитий,
Закидає нас на дах.

 

* * *

 

ВІЗЕРУНКИ

На віконці проти сонця
Візерунки аж горять...
Хто ж вночі так умудрився
Скло усе розмалювать?

Угорі химерні зорі,
Як алмази дорогі.
Котить хвилі біла річка,
Як серпанок береги.

У блискучім павутинні
Два метелики тремтять,
Листя з папороті сяє,
Пишні квіти мерехтять...

Хто ж той майстер незрівнянний
Що усе те змалював?
Звідки він взимі, в морози,
й листя назбирав?

 

* * *

 

СЛІДКИ

На ялинці у садочку
Блискає сніжок.
Під ялинкою навколо —
Білий килимок.

Хто ж той білий килимочок
Дрібно потоптав?
То із лісу на вечерю
Зайчик прибігав.

Він знайшов собі морквинку
Й трішечки погриз
Та собаки налякали -
Зайчик втік у ліс.

 

* * *

 

КІНЕЦЬ ЗИМІ

Розсердилась, розприндилась
В останні дні зима —
Нагнала знову холоду,
Метелицю здійма.

Та хто її злякається?
Прийшов же їй кінець!
Під стріхою вже кублиться
Зухвалий горобець.

Й синички он клопочуться
З гніздечком у дуплі,
И заплакані бурулечки
Повисли до землі.

 

* * *

 

БАБИНЕ ГОРЕ

У куточку, у садочку
Плаче баба снігова.
Зажурилась, похилилась,
Аж повисла голова.

Сонце гріє, баба мліє,
Давить бабу кожушок.
Та не скине, не покине
Впали пальці у струмок.

Під ногами аж дві ями,
Тане сніг вже до землі,
Рукавиці під ялиці
За водою попливли.

Горобличка невеличка
Заглядає аж до вух:
«Не згодиться — чи згодиться
Для гніздечка капелюх?»

 

* * *

 

ГОСПОДИНЯ КВА

У ставочку біля тину
Жила собі господиня,
Звали її Ква.

Була собі головата,
І зелена, і оката
Господиня Ква.

І комарики, і мухи
Всі боялися ропухи
Господині Ква.

Та від снігу і від льоду
Заховалася під воду
Господиня Ква.

У пісочку під намулом
Не співає, бо заснула
Господиня Ква.

 

     

За матеріалами: Катерина Перелісна. "Скажу на вушко". Казки та вірші для дітей. Для молодшого шкільного віку. Упорядкування Галини Кирпи. Художник В. Дунаєва. Київ. Видавницьво "Школа", 2008, стор.100 - 112.

 

Більше віршів та казок Катерини Перелісної читайте на нашому сайті:

Твори Катерини Перелісної

Катерина ПереліснаКатерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) (1902 - 1995) - українська поетеса і письменниця, авторка численних творів для дітей.

Читайте поезії Катерини Перелісної про Україну, про різні пори року, про квіти та інше.

 

 

 

 

Казки Катерини Перелісної

Твори Катерини Перелісної, Катерина Федорівна Глянько-ПоповаКатерина Перелісна (Катерина Федорівна Глянько-Попова) - поетеса і письменниця, народилася в Україні, але довгий час жила в діаспорі, де не перестала радувати дітлахів українськими віршами, оповіданнями і казками. Вона є авторкою книжечок: «Для малят про звірят», «Ой, хто там?», «Котикова пригода», «Моїй матусі» та багатьох інших.

Читайте казки Катерини Перелісної: "Три правди", "Улісі", Казочка про Казочку", "Як котик у школі вчився".

 

 

Більше  зимових віршів на "Малій Сторінці":

Вірші про зиму

Леонід Глібов, Зимонько-снігуронько, вірш для дітей, вірш про зимуЧитайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Тетяни Винник, Тетяни Строкач та інших українських авторів.
 
Вірші до Нового РокуВірші для дітей до свята Нового року від українських авторів: Миколи Вінграновського, Лесі Храпливої-Щур, Тамари Коломієць, Василя Моруги, Леоніда Глібова, Михайла Литвинця, Олександра Олеся, Дмитра Головка, Петра Осадчука, Ірини Жиленко, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької, Анатолія Качана, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Іванни Блажкевич, Тетяни Винник, Максима Рильського, Віктора Терена, Любові Забашти, Івана Неходи.

Останні коментарі до сторінки
«Катерина Перелісна: віршики для дітей про зиму »:
Марійка , 2017-12-27 20:57:53, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар