Добірка дитячих віршів про котиків від Ксенії Бондаренко

Ксенія Бондаренко

МУРКОТЛИВЕ ЩАСТЯ

Муркотикам щастя кудлате
Принесли лелеки у хату.
З світанку до пізньої ночі
Батьки безупинно муркочуть.
В колисках ростуть немовлята –
Пухнасті малі кошенята.
Хвилюється тато Левко:
"Чи тепле й смачне молоко?
Чи вдосталь наїлися киці мої?"
Лиш краплі лишились на денці в відрі!

* * *

БЕШКЕТНИКИ

Бешкетують кошенята,
Неслухняні – не впізнати,
В хаті безлад тут і там –
Смішно й радісно батькам!
Підростають хутко діти,
Час летить, не зупинити!
"Хай побавляться малятка,
Безлад кращий за порядки!"
Та й побігли мама й тато
З кошенятами стрибати.

* * *

КОТИК

Нічка-пташка сизокрила
Молоко зіркам налила,
Місяць світить сивим оком,
Щоб не впасти ненароком.
Завовтузилися мишки –
Позіхають сумно в ліжку.
Муркотить ласкаво котик:
"Загубився Сон-Дрімотик,
Буду я вас колисати,
Втому кликати до хати".

* * *

ЗМІЙКА ЗАСНУЛА

На уроці повна тиша,
Діти твір старанно пишуть.
Раптом хтось замуркотів...
"Серед вас нема котів!
Ви вчите котячу мову?" –
Вчитель враз насупив брови.

Засміялась дітлашня,
В класі галас, метушня.
А в наплічнику Андрійка
Задрімала... кішка Змійка.
Сумно киці вдома було
Та й в наплічник застрибнула.

* * *

ЩО ТОБІ СНИЛОСЯ, КИЦЮ?

– Що тобі снилося, кицю маленька?
Чи ти літала в пухнастому сні?

– Снилися зорі, мов мед солоденькі,
Та лиш одна перепала мені...

– Чом же єдина? Хіба не дістала?
Чи заховалися в хмарах вони?

– Хмари кислющі, я їх не чіпала,
А зорі злизали сусідські коти.

– Чи не купалася в ріках молочних?
Хвилі не ніжили пінні тебе?

– Встигла лише я зробити ковточок,
Та молоко стало гидко-гірке.

– Може сметанки, хоч трішки поїла?
В озерах на небі багато її...

– Сметанки лиш краплю на вус намастила...
Бо маслом застигла сметана на дні...

А масло я кігтиком ледь колупнула,
Та лапки замурзались – стали брудні.

Довго їх мила, і навіть забула,
Що снилося далі сьогодні мені...

– Чом ти невесело пісню муркочеш?
Може болить щось? Стрибай-но на піч!

– Голодна й втомилася, спати я хочу!
Безсонна й важка була зоряна ніч.

* * *

МУЗА

"Няв-няв, мур-мур, няв-мур-няяяяв!"
Спів по школі залунав,
Виступає Муза киця –
Перша в хорі учениця.
Діти кажуть: "От дива!
Киця краще нас співа!
Недаремно вчителі
Кличуть Музою її".

На відео: Ксенія Бондаренко. "Муза".

КУДИ ЗНИКАЄ МОЛОКО?

Кіт Мурко сидить на варті –
Вже котові не до жартів.
З ранку думає-гадає:
Молоко куди зникає?
Як піде він полювати,
Потім нічим ласувати.
В мисці пусто, ні краплинки,
Кіт ковтає лише слинки.
Що за диво-дивина?!
У кота вже сивина!
Лиш Мурко заплющив очі –
Їжачок у миску вскочив.

* * *

НАЙКРАЩИЙ ТАТО

Вийшла квочка на хвилинку
Поклювати в двір зернинки.
Кіт в гніздо, мов курка, ліг,
Міцно спить, без задніх ніг.
Умостився лише скраю,
Яйця котик не чіпає –
Незабаром у гнізді
В квочки з'являться малі.
Раптом чує кіт Мурко,
Що пищить під ним гніздо.
Кіт розплющив одне око,
А курчата вже під боком.
Кажуть котику малята:
"Ти найкращий в світі тато!"

* * *

ДРУЗІ

Кіт Мурко та песик Тузя
Найщиріші в світі друзі!
Заховає песик кістку,
А Мурко вже й хоче їсти.
Як дають коту сметану,
Кіт вилизує всі жбани.
Каже Тузі: "Ти зажди,
Зголоднів – попий води".
Цуцик каже: "Не біда,
Що сметани мало,
Головне, що доброта
Завжди поміж нами!"

* * *

СУПЕРЕЧКА

Сперечалася коза,
Лютувала, мов гроза,
А корова і собі
Вихвалялась у юрбі.
Хизувались увесь ранок
Та й владнали наостанок:
"В кого краще молоко,
Нам розкаже кіт Мурко!"
Ґелґотять, сміються гуси –
З миски видно лише вуса:
"Молоко я все допив,
Дайте ще! Не зрозумів!"

* * *

МУРКО ЗАХВОРІВ

– Гей, скоріш на допомогу!
Дайте лікарю дорогу!
Кіт Мурко наш захворів,
З ранку він не їв, не пив!
Цілий день лежить без тями
Весь в страшних зелених плямах!
Навіть оком не моргне,
Бідоласі, мабуть, зле...
– Не хвилюйтесь, все чудово!
Кіт в порядку та здоровий!
Цілу ніч Мурко не спав,
Бо паркан він фарбував!

* * *

РІДНЯ

Кошеняті каже кішка:
"Полюватимемо мишку.
Треба вчитися, маля,
Все робити до пуття.
У котів велике діло –
Мишенят ловити вміло!"
Відказало кошеня:
"З мишенятком ми рідня,
Як дві крапельки води:
Вуса маєм і хвости.
Я не піду полювати,
З мишенятком буду грати!"

На відео: Ксенія Бондаренко. Вірш "Санчата".

САНЧАТА

"Сніжить! Зима! Виходьмо з хати!
Давно чекають нас санчата!"
Немов ґринджоли мали крила –
Ледь вуса киці не згубили.
Поїли снігу по дорозі,
В носах – бурульки на морозі,
Сховали вуха в рукавички,
Замерзли лапки й ніжні щічки.
"Голодні ми й спіймали втому!
Матуся кличе, час додому!"
Навперегони кошенята
Стрибали хутко і завзято,
За мить стояли нагорі –
Й санчат не треба дітворі.

* * *

ДЕ КИЦЯ?

– Кицю, де ти? Мамо, тато!
Треба Мурку відшукати!

Загубилася маленька,
Плаче десь моя руденька!

Може мерзне на подвір'ї?
Страшно їй, боїться звірів!

Зголодніла і не спить...
Лише жалібно нявчить...

Вже стемніло, вкрила нічка!
Де поділись рукавички?

***
– Ой, тихіше, мамо, тато!
Мурка в них вмостилась спати.

* * *

БАБУСИНІ КОТИКИ

У бабусі Келі
повен двір котів,
Від землі до стелі
Вистачить хвостів.

Любить бабця Келя
Котиків своїх,
На обід в оселю
Закликає всіх.

За любов безмежну
Котики їй вдячні —
Все їдять належно,
Бо занадто смачно.

Потім до криниці
З ними йде бабуся,
Дістає водицю
Й миє кицям вуса.

* * *

КОТИК-ДРІМОТИК

Заснув котик, задрімав,
Міцно спав та лиш не знав,
Що пухнастий йшов сніжок,
За плечима ніс мішок.

Розтрусивши вовну й пір'я,
Побілив усе подвір'я,
Морозцем щипав хвоста,
Щоб не змерз він у кота.

Кіт ліниво позіхнув,
І мов риба, в сніг пірнув.
Тепло й затишно під снігом –
Спати буде до відлиги.

* * *

КИЦІ ЗМЕРЗЛИ

Вийшла Леся за поріг,
А під ніжки стелить сніг.
В рукавички і хустинку
Враз сховалася дитинка!

Киці плачуть - не вдяглися...
Кажуть Лесі: "Не барися!
Принеси і нам кожухи,
Бо замерзли наші вуха!"

* * *

КОТИК І СНІГ

Сипле небо волохате
На подвір'я сніг кудлатий.
Кіт втомився, спати ліг,
Загорнувся в теплий сніг.
Вже й не видно... Навіть вуха
Вкрились білим ніжним пухом.

Поезії люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

Більше творів Ксенії Бондаренко на "Малій Сторінці":

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека). Твори для дітей

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека) "Народилася я на Одещині, де й мешкаю зараз. Маю двох діточок. Писати дитячі вірші почала несподівано для себе. Перший віршик з'явився в серпні 2020 року, а вже через два місяці віршиків назбиралося на цілу збірку. Тому разом з читачами було вирішено видати збірку дитячих віршів для дорослих і маленьких під назвою "Веселе подвір'я". Радітиму, якщо малятам сподобаються мої твори." (Ксенія Бондаренко)

Читайте також на нашому сайті:

Дитячі вірші про тварин, птахів, комах та риб

Вірші для дітей про звірят, пташок, комашок та рибок - від Ігоря Калинця, Дмитра Білоуса, Миколи Вінграновського, Марії Пригари, Марійки Підгірянки, Андрія М'ястківського, Варвари Гринько, Володимира Гринька, Грицька Бойка, Василя Шаройка, Володимира Гринька, Михайла Стельмаха, Володимира Лучука, Анатолія Григорука, Павла Глазового, Валентини Байкової, Івана Неходи, Андрія Малишка, Олени Журливої, Анатолія Камінчука, Василя Вітки, Володимира Підпалого, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Віктора Терена та інших українських авторів.