Добірка дитячих віршиків від Олесі Мамчич з різних збірочок

Олеся Мамчич

ДИТЯЧО-РІЗДВЯНЕ

Завелись на підвіконні білі голуби 
І сніги не можуть сонні звести голови 
А у небі видно знову в осяйнім саду 
Ніби кульку ялинкову різдвяну Звізду

У будиночку навпроти вікна аж скляні 
І мурчить як добрий котик сніг в дзвінкому сні

Обнялися біло-біло липа й верболіз 
І на душу щось набігло 
світле аж до сліз

* * *

РІЗДВЯНА КОЛЯДКА

І прийшли волхви 
О нічній порі, 
Принесли волхви 
Три ясні зорі. 
Що одна вела 
До печероньки, 
А друга лягла 
У кучерики. 
А остання зірка 
Рокована – 
У найглибший сховочок 
Схована. 
Щоб не плакала 
Матір Божая 
Що та третяя – 
З терном схожая.

За матеріалами: http://poetyka.uazone.net/ 

* * *

Олеся Мамчич

ЯК ПРАВИЛЬНО РЕВІТИ

Знають усі діти,
як потрібно ревіти.
Наприклад, шукаєш тата,
який щойно сів читати, 
і кажеш стонадцять разів:
"Ох, я б цукерочку з'їв!"
Якщо ж узятись за маму,
то слід ревіти помалу:
годинки з три, припустімо,
неголосно - та постійно.
Головне спинитися, поки
не взяла мама руки в боки.
Якщо ж перед вами бабуся -
то радити щось боюся:
одній достатньо й сльозини,
а в іншої прут з лозини.
А дід?
Поскиглити діду
краще після обіду,
коли він дрімає напів
і ще немає батьків.
На вулиці, де живу,
я найкраще реву!
Одне лиш не розберу -
як переревіти сестру.

* * *

ВИПІКАННЯ КАРТОПЛІ

палахтить мангал в Марисечки
всім аврал: 
збираймо трісочки!
пхаймо пень з-під сітки-рабиці
щоб вогонь набрався радості
йде Марися в синім топику
фартушком несе картопельку
картоплини під жаринками
стануть афрокартоплинками.

* * *

ПРО СТРАХОВИСЬК

Одне страховисько мале –
це вже достатньо зле.
А два страховиська малі –
жахливо взагалі.
А три страховиська підряд –
хоч завертай назад.
Четвірко їх? Не зволікай,
до мами утікай!
Якщо ж їх п’ятеро, чи шість,
найбільше з них когось та з’їсть,
тоді вже не вагайся:
бери і прокидайся.

* * *

Проповзли, як два вужі,
два пакетики-бомжі.
Їхній затишний смітник
довго був - та раптом зник.
- Казна-що, а не життя, -
сумно скаржилось сміття.
Побурчало,
погуло,
і на лавці спать лягло.

* * *

ПРО КРОТІВ

Я і ти -
ми кроти,
в нору можемо втекти,
якщо тут,
угорі,
буде гірше, ніж в норі.

Переважно нам,
кротам,
гірше тут,
а ліпше - там.

Та буває навпаки:
знизу
не-пе-ре-лив-ки!

Втім,
якщо полює кіт,
тут - не дуже,
там - як слід
(головне не переплутать,
в котрий бік зручніший світ).

Переважно ми, 
        кроти,
розумніші, ніж коти -
устигаємо швиденько
звідси 
шмигнути туди.

Там вже
нишком сиди:
підслуховуй сюди!

* * *

ВСІ ЗВУКИ СВІТУ

всі звуки світу
прийшли у мій дім
гай гай гай гай!
всі звуки світу
гай гай гай гай!
у мій маленький дім

стіл прокрутився
на одній нозі
штори гойднулись
туди і сюди
гай гай гай гай!
всі звуки світу
гай гай гай гай!
одному мені

прокинулась кішка
чорна як смола
з правого крісла
в ліве перейшла

прокинувся пес
білий як папір
і утік надвір

бо всі звуки світу
у моїй кімнаті
гай гай гай гай!
зовсім всі звуки
гай гай гай гай!
в мене під столом! 

* * *

Олеся Мамчич

ЛІЧИЛКА

п'ятдесят
лисенят
йшли гуляти в сад 
поки трошки заблудили -
сад украли крокодили 
(також п'ятдесят)
двадцять дві
вартові
вартували скарб
поки легко посварились
потім ледве помирились
краб поцупив скарб
десять ґав
між заплав
сто сховали балаклав
поміж вод і трав
так старанно заховали
що й самі позабували
хто куди поклав
в двох хлоп'ят
тінь від п'ят
відхиляється назад
де дровітня й склад
раптом: грюк!
що за звук?
по дровітні лізе жук!
шість у нього рук
так п'ятами накивали
що аж тінь повідривали
спереляку десять ґуль
два синці
а тіні - нуль

* * *

ЕЛЕКТРОМОБІЛЬ ПО ЛІСУ

електромобіль по лісу
віз Алісу і валізу
каже він:
по стежці лізу
не пихчу
везу валізу
то угору
то донизу
то поблИзу
то по хмизу
крізь сучки, калюжі й мох -
я працюю за сімох!
а всередині салону
віз валізу він червону
на ній ручки, штучки, стрази
червоніли від образи:
коли я служила Лізі
то жилося, як валізі -
то у Ніцці, то у Пізі
то на ніч у Симеїзі
а тепер колоди й мох -
я страждаю за сімох!
а Алісі добре в лісі
все що треба - у валізі
в неї хліб
в неї сіль
в неї електромобіль
їде собі та й сміється
все їй радісним здається
їде собі через мох -
і співає за сімох!

* * *

ПРО ТИРАНОЗАВРІВ ТА ЇЖУ

Була собі маленька
тиранозавр Оленка.
Вона усіх з’їдала,
з’їдаючи – страждала.
Захрумкотівши пташку,
жаліла бідолашку:
(не всі ж бо егоїсти,
хто любить попоїсти!)

* * *

КОНІ ЗЕЛЕНІ

коні зелені - живуть на клені
на підвіконні - червоні коні 
а коні сірі - тільки в сирі
а коні сині - в магазині
а коні карі - у Сахарі
а коні білі - у Трипіллі
коні-трамваї - в Парагваї
а коні-йєтті - у Тибеті
а коні-лижі - у Парижі
а коні-дині - у Пекіні
а коні з корку - із Нью-Йорку
а коні з кави - з-під Полтави

* * *

МИШКА

Завелася в домі мишка,
шурхотить вона з-під ліжка:
якщо мишка завелась –
то хоч з ліжка не вилазь.
Я кричу:
- Застряг у ліжку,
терміново кличте кішку,
як не кішку – то кота,
тут котяча смакота!
Киценькоооооо, врятуй негайно!
Киця ж мовила:
- Чекай-но.
Раптом там під ліжком слон?
Чи пітон?
А чи дракон?
Чи вовчисько?
Чи удав?
Ти хоч – хто там є – питав?
- Хтось! – виманюю.- 
Вилазь,бо пожежа почалась,
і пахтить, 
і курить,
скоро ліжко згорить!
І тоді,
від пилу сірі,
повискакували звірі:
і вовчисько,
і дракон,
і пітон,
і навіть слон,
і удав,
і камбала.
Ну, і мишка теж була.

* * *

ВАРИЛА ВАРОЧКА УЗВАР

Варила Варочка узвар,
узвар пахтів, немов димар,
не видно стало Варку -
а видно тільки хмарку.
Окропу Варка долила,
і трохи хмарка підросла,
і вже аж парко Варці,
немов у мультиварці.
Коли сипнула Варка груш -
окріп скрутився, наче вуж,
а потім чхнув, 
а потім зблід,
а потім вигнувся, як кіт,
а потім насварився,
а потім доварився.

Джерело: https://www.facebook.com/olesya.mamchych

* * *

Олеся Мамчич

Вірші зі збірки «Абетка для янголят»

Б

Ходить Мама Божа
на принцесу схожа,
в золотій короні,
квітка на долоні.
Квіточка від Кого? —
від малого Бога,
бо у Нього в руці
зацвітають ружі.

* * *

У

Свята Устина
У нас гостила,
свята Уляна
з нами гУляла,
святий Устим
приніс хУстин:
кожній дитині
дав по хУстині.

За матеріалами: http://abetka.ukrlife.org/