На відео: пісню "Реве та стогне Дніпр широкий" (слова - Тараса Шевченка, музика - Данила Крижанівського) виконує Капела бандуруистів Канади (Чикаго, США, 24 жовтня 2009 року).
Автор добре відомої пісні на слова Тараса Шевченка "Реве та стогне Дніпр широкий" Данило Крижанівський - родом з Кропивниччини
Данило Крижанівський народився у сім’ї священика Якова Крижанівського в грудні (за новим стилем – у січні) 1856 року в Херсонській губернії, до якої входили і Єлисаветградщина та Олександрійщина. Хлопець навчався у Єлисаветградському духовному училищі. Тут, зазначає дослідник Л. Кауфман, Данило отримав перші знання в області теорії музики та хорового співу. Саме зі співів, котрі охоплювали комплекс музично-теоретичних дисциплін, юнак показав кращу успішність в Одеській духовній академії, куди вступив 16-річним по закінченні єлисаветградського закладу.
Далі він вирішує зійти з батьківського шляху, обравши навчання на філолога в університеті Одеси. Викладав латинську, потім російську та церковнослов’янську мови в Болградській гімназії. Молодий учитель створив тут учнівський хор.
Данило Крижанівський у вільний час займається улюбленою справою – творить музику. А ще він захоплюється українським театром, де виділяє гру корифея Марка Кропивницького. Данило Якович цінував його не лише як видатного актора і театрального керівника, а й як талановитого співака, котрий володіє баритоном. Керуючи трупою Старицького Кропивницький неодноразово гастролював з нею в Одесі. Крижанівський спеціально приїжджав на ці вистави. Тут він і подарував присвячені Кропивницькому пісні "Реве та стогне Дніпр широкий" та "Чи у полі, чи у борі". Слова до першого твору він узяв із поеми Кобзаря "Причинна" (1838 рік).
Кропивницькому сподобалася пісня на слова Тараса Шевченка. Він її охоче виконував на сцені в колі колег, добився дозволу на видання, яке цензура обумовила тим, що разом із двома вказаними українськими піснями мали бути опубліковані і два російськомовні твори цього автора. 1886 року в Одесі побачили світ романси Крижанівського українською "Причинна" ("Реве та стогне Дніпр широкий"), "Чи у полі, чи у борі" (обидва – з присвятою Кропивницькому), та російською "Я чекаю на тебе" й "Спи, солодко спи".
Перша пісня вийшла у сольному та хоровому варіантах. Як зазначає Л. Кауфман, поліція конфіскувала видання. Цей дослідник зміг виявити лише його обов’язкові примірники в бібліотеці Санкт-Петербургу.
Подібною була доля і наступних видань "Реве та стогне…". Але пісня стала настільки популярною, що за підрахунком дослідника А. Правдюка цей твір за 1907 рік витримав 15 (!) перевидань.
Данило Якович 1889 року отримав підвищення по службі, перебравшись на роботу до канцелярії Одеського навчального округу. У 37-річному віці педагог помер.
Люди, співаючи "Реве та стогне…", не бачили публікацій пісні, вважаючи її народною. Такою вона була в часи цензурних заборон царату (за її виконання в дорадянський час на нелегальному Шевченківському зібранні в Олександрії Гната Юру було переведено з посади писаря служити у військовій маршевій роті) і в період національно-визвольних змагань 1917 – 1920 років.
Лише наприкінці 1950-х років одеський архівіст Бачинський встановив (відновив) авторство музики добре знаної в Україні пісні. Вона увійшла до української культури, душі нашого народу, і вже близько 130-и років гідно пропагує творчість Тараса Шевченка.
Сергій Шевченко, кандидат історичних наук
Джерело: http://gre4ka.info
Дивіться також на нашому сайті:
Пісні літературного походження
Пісенна Шевченкіана: поезії Тараса Шевченка у музичних творах
Відомо, що на поезії з «Кобзаря» Тараса Шевченка створено понад 250 творів різних музичних форм, авторами яких є понад 120 композиторів. Українські композитори почали перекладати на музику тексти Тараса Шевченка ще за його життя. Одним із перших був С. Паливода-Карпенко, який створив оперу «Катерина»(1858). Пізніше Аркас Микола Миколайович (старший) створив однойменну оперу «Катерина», яка стала більш відомою. Микола Лисенко створив 92 твори на поезії Т.Шевченка. Сучасні митці переспівують Шевченка і популяризують його твори серед школярів та молоді. Пропонуємо до вашої уваги кілька пісень на слова Великого Кобзаря у виконанні відомих українських виконавців.
