Загадки для дітей від Грицька Бойка


Грицька Бойка справедливо можна назвати неперевершеним майстром сміху в поезії для дітей. Він, як ніхто інший, вмів не просто розважати молодших читачів, а й з теплим, добрим гумором дотепно й незлобливо показати найрізноманітніші вади дитячого характеру. Вереда, замазура, хвалько, брехун, ледар, базіка, невіглас, недотепа, боягуз, підлабузник, задавака, ябеда, роззява, симулянт – ось „знамениті” персонажі його чудових віршів та поем.



Загадки для дітей від Грицька БойкаЗагадки Грицька Бойка
 

Дуже я потрібна всім —
І дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу,
А сама завжди мовчу.
(Книга)

 ***

Дерев'яний
Та довгенький,
Маю носик я
Гостренький.
На білому
Слід лишаю,—
І всіх діток
Потішаю.
(Олівець)

 ***

Висить в селі і в місті,
Збирає різні вісті.
Щодня її гінці
Спішать у всі кінці.
(Поштова скринька)

 ***

У легкого
Держака
Голова
Така
Важка.
(Молоток)

 ***

То холодним, то гарячим
Вдома кожен мене бачив.
І співаю
Я від жару,
І пускаю
З носа пару.
(Чайник)

 ***

Я блискуча, гостренька,
Маю вічко маленьке.
За собою несу
Довгу-довгу косу.
(Голка)

 ***

Скринька,
Вертушка,
Шнур
І кругле
Вушко.
(Телефон)

 ***

Два скельця,
Три дужки:
На ніс
І за вушки.
(Окуляри)

 ***

Залізний кінь,
Фарбований
І гумою
Підкований.
(Авто)

 ***

Я стою
На ходу,
А спинюся —
Упаду.
(Велосипед)

 ***

Дерев'яна
Гора:
Що не крок —
То діра.
(Драбина)

 ***

В печі боки обпекла
І в стіну міцну лягла.
(Цеглина)

 ***

В оркестрі
Поважають,—
Та б'ють мене,
Як грають.
(Барабан)

 ***

Невеличкі дві хатини,
В них м'які і теплі стіни.
По п'ять братиків малих
Прожива в хатинах тих.
(Рукавички)

 ***

Стаємо всім на дорозі,
Всіх спиняєм на порозі.
Хто іде — не обмине:
Нас рукою штовхоне.
(Двері)

 ***

Без рук, а з ногами,
Без ребер, а з боками.
І спинка міцна є.
А голови немає.
(Стілець)

 ***

У вогні
Я розмокаю,
У воді
Я висихаю.
(Віск)

 ***

Кристалиночки тверді,
Світлі — аж іскряться.
Народились у воді,
А води бояться.
(Сіль)

 ***

Мию, мию без жалю.
Мию там, де брудно.
Цю роботу я люблю,
Та від неї худну.
(Мило)

 ***

Як навколо об'їси —
Серединки не проси.
Ми такі гостинці:
Дірка в серединці.
(Бублики)

 ***

В небі я труджуся,—
Знає мене кожний.
Я на всіх дивлюся,—
На мене ж — не можна.
(Сонце)

 ***

І у горах невидима,
І у лісі невловима.
Я кричу — вона мовчить,
Я мовчу — вона кричить:
Поверта мені назад
Всі кінцівки слів підряд.
(Луна)

 ***

Між берегів
Текла, текла.
Мороз зміцнів —
Під скло лягла.
(Річка)

 ***

В зимовий, студений час
Люблять всі малята нас.
З гірки ми рушаєм в путь,
А на гірку — нас везуть.
(Санчата)

 ***

Взимку вкрили ми навкруг
Ліс, дорогу, поле й луг.
А як сонце припече —
Ми струмочком потечем.
(Сніжинки)

 ***

Не козлик, а рогатий.
Повільний, вайлуватий.
На собі носить дім
І ховається у нім.
(Равлик)

 ***

У морі купався,
Сухеньким зостався.
Під дзьобом — торбинка,
В торбинці — рибинка.
(Пелікан)

 ***

Борознить
Океан,
З голови
Б'є фонтан.
(Кит)

 ***

Без рук, без верстата
Вміє добре ткати.
А коли натче —
Здобич не втече.
(Павук)

 ***

Дивиться на землю,
Як зерно клює.
Дивиться на небо,
Як водичку п'є.
(Курка)

 ***

З бородою
Народився,
Та ніколи
Не голився.
(Козлик)

 ***

Довгі вуха,
Куций хвіст,
Невеличкий
Сам на зріст.

На городі
Побував —
Нам капусту
Попсував.

Довгі ноги
Скік та скік...
Ми погнались —
Він утік...
(Зайчик)

***

Шерсть гладенька
І м'якенька,
Спинка гнеться,
Хвостик в'ється —
Тільки лапки
Цап-царапки!
(Котик)

 ***

До квіточки лечу,
Лечу-дзижчу.
— Дзум-дзум-жу-жу! —
Як звуть не скажу.
(Бджілка)

 ***

Тук-тук-тук!
Так-так-так!
І комашка,
І черв'як,
І личинка —

Біла спинка,
І жучок-короїд —
Мій сніданок,
Мій обід.
(Дятел)

 ***

В своїм гороховім краю,
Як літо лиш настане,—
Я на одній нозі стою
В дрантя й лахміття вбране.
(Опудало)

 ***

Не дерево, а листя має.
її усякий обминає.
Лиш доторкнеться до долонь,
То припече, немов огонь.
(Кропива)

 ***

В ящику —
Вікно,
У вікні —
Кіно.
(Телевізор)

 ***

Йти не йдем,
Хоч маєм ноги,
Все тримаємось
Підлоги.
(Меблі)

 ***

Без голови,
А ногу маю:
Бриля на неї
Одягаю.
(Гриб)

 ***

З лісу в ліс перелітав,
Де не сяде — там співає,
І кладе яєчка
У чужі гніздечка.
(Зозуля)

 ***

Холодна, біла,
Ліс оголила,
Скувала річку,
Струмок спинила.
(Зима)

 ***

Костяну сорочку маю
І ніколи не знімаю,—
У сорочку-костомаху
Я ховаюся від страху.
(Черепаха)

 

За матеріалами: Грицько Бойко. Вибрані твори. Том 1, Київ, "Веселка", 1983. 
              Грицько Бойко. "Веселинки, вірші, скоромовки", Київ, "Веселка", 1995.

 

 

Більше загадок на нашому сайті:

Загадки для дітей (різні збірки)

загадкиЗагадки — своєрідний і дуже давній вид народної творчості. В сиву давнину загадкам надавали магічного значення, вони були пов'язані з культовими обрядами й звичаями, в них помітні сліди первісного світогляду. Вміле одгадування загадок вважалося ознакою розуму і щасливої вдачі. Загадки служили засобом випробовування мудрості, зрілості людини. Згодом вони втратили свою колишню функцію і використовувались як одна з форм культурної розваги.


Останні коментарі до сторінки
«Загадки для дітей від Грицька Бойка»:
Саша , 2015-11-30 19:27:02, #
Савицький Владислав Олександрович , 2020-06-30 08:51:25, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 2     + Додати коментар
Топ-теми