Більше...

Ганна Чубач, віршики для дітей (зі збірки "Жук малий і волохатий")


Ганна Чубач, віршики для дітей, збірка Жук малий і волохатий, читати та завантажити

 
 
Ганна Чубач, віршики для дітей, Біла чапля
 

Ганна Чубач

БІЛА ЧАПЛЯ 

Біла чапля  всіх дурила: 
«Я собі кожух  купила! 
Ще куплю собі хустину —  
Буду з вами цілу зиму!»  
Вірив чаплі  чорний жук, 
І метелик, і  павук. 
Навіть равлик, що не вірив, 
Але й він  у те повірив.  
Тільки жаба-крекотуха  
Не хотіла чаплю  слухать: 
«Не хвалися, чапудрило, 
Ти кожуха не купила! 
Ти не купиш  і хустину! 
Подасишся на чужину!»  
Ще земля не стала біла —  
Чапля в ірій полетіла. 


**************

 

Ганна Чубач, віршики для дітей, Хвалько


ХВАЛЬКО 

Як ще був  малий гарбуз, 
Не боявся висоти: 
Виліз з грядки на горішок, 
І зостався там  рости. 
Ріс та ріс... 
Та ще хвалився: 
«Як я високо вродився!» 
Тільки листя  гарбузове 
Поправляло кожне  слово: 
«Не   вродився, а  вмостився! 
Але що йому слова?  
Прошуміли - і нема. 
А з горіха добре  видко  
І город, й грядки сусідки. 
На горісі просто рай: 
Сухо, зручно, хоч  співай! 
А під осінь... 
Буде сміху  гарбузам: 
Із високого горіха 
Він не зможе  злізти сам. 
Під горіхом  бігли діти, 
І спитали: «Хто це там?» 
Як зняли його ізвідти, 
Похвалився: «Скочив  сам!» 


*************

 

Ганна Чубач, віршики для дітей, Дві Варвари


ДВІ ВАРВАРИ 

Скоромовка 

Варвара Варварі 
Варварила тихо: 
«На мене, Варваро, 
Звалилося лихо! 
Вареники вранці 
Вірунці варила 
І відра в  криниці, 
На лихо, втопила!»  
Варвара Варварі  
Відро діставала, В 
арвара Варварі  
«Спасибі!» казала.  


************

 

Ганна Чубач, віршики для дітей, Роса


РОСА 

Ой краса! Ну й краса! 
Вранці випала роса: 
На деревах, 
На траві, 
Навіть на камінчиках, 
Всі росинки, як живі,—  
В голубих промінчиках. 
Сяють, усміхаються, 
Скрапують, зливаються. 
І радіють на листках, 
І вкривають сріблом 
Дах...  


***********

 

Ганна Чубач, віршики для дітей, А я козу дою, дою


А Я КОЗУ ДОЮ, ДОЮ... 

А я козу дою, дою... 
А вона мене —  ногою! 
— Ти за віщо мене б’єш? 
— Бо ти їсти не даєш!— 
Я поставила  дійничку 
І побігла по травичку. 
Кізка тішиться травою 
І не б’є мене ногою. 


**************

 

Ганна Чубач, віршики для дітей, Сніжинки


СНІЖИНКИ
 
Ці  сніжинки — як пір’їнки: 
Стеляться легенько, 
Щоб собою не злякати  
Річечку маленьку.  
Ці сніжинки — холодинки: 
Помежи собою  
Ніби слухають, як хвильки 
Хлюпотять водою. 
Ну, а річечка  маленька 
Теж себе шанує: 
Щось шепоче там, під льодом, 
Бо снігів не чує.  
Ці сніжинки — молодчинки: 
Дружать між  собою. 
Коли сонечко  пригріє, 
То стануть  водою.  
Будуть вкупі  гомоніти 
І пісень співати. 
Буде річечка  маленька 
Більшою ставати. 


*******

 

Ганна Чубач, віршики для дітей, Жук малий і волохатий


Ганна Чубач

ЖУК МАЛИЙ І  ВОЛОХАТИЙ 

Казка 

Жук малий і волохатий 
Все життя прожив без  хати. 
Вдень від холоду тремтів, 
А вночі від  страху млів. 
Дощик спинку обливав, 
В душу смутку наганяв. 
І набридло йому жити 
Під дощами і  під вітром. 
Жук малий і  волохатий 
Захотів своєї  хати. 
По стежині  біля ставу  
Проповзав  маленький  равлик. 
А у равлика  вся спинка 
Зручно схована  в хатинку. 
Жук у равлика  спитав: 
«Хто тобі хатинку  дав?»  
Равлик гордо  похвалився: 
«Яз хатинкою вродився!» 
Потім  равлик  засміявся —  
І в хатиночці сховався. 
Жук образився, прибіг 
Аж на наш  низький поріг. 
Зручно в сінях  примостився, 
Нашу хату роздивився. 
А тоді спитав у  брата: 
«Де взялася  ваша хата?»  
Я за брата відказав: 
«Хата? Тато збудував!» 
Жук на мене подивився: 
«Я сиріткою вродився!» 
Потім з нашого порогу 
Жук побіг аж на дорогу. 
По дорозі йшла корова, 
Круторога і  здорова. 
Жук питає про  своє: 
«А у тебе хата є?» 
А корова їсть траву 
Й каже: «В хлівчику живу!» 
Жук подумав:  «Хлів — здоровий, 
Коли там живе корова». 
Жук малий і  волохатий  
Натомився всіх питати. 
Він заліз в  трухлявий пень. 
І сидів там  цілий день. 
Там і нічку  він проспав. 
Що робити —  сам не знав. 
А мурахи бігли  в поле, 
Мед збирали  дикі бджоли, 
І якась мала пташина  
До гнізда несла пір’їну. 
Жук розправив  чорні крила 
І відчув, що має  силу. 
І сказав собі завзято: 
«Я також збудую хату!»  
Підійняв суху травинку, 
І стеблинку-бадилинку  —  
Поскладавши на листок. 
Поволік все  під місток. 
Під містком  жаби кричали, 
І жука не помічали. 
Ну, а він їх не злякався. 
За свою роботу взявся. 
Із глибокої криниці  
Наносив крилом водиці. 
Цілий день не спочивав —  
Будував та будував... 
А під вечір, ніби диво, 
Хатка виросла  красива. 
Жук від щастя  заспівав, 
Потім сів і  задрімав. 
Позліталися джмелі: 
«В хаті вікна  — замалі!» 
Носа висунув  комар: 
«Він забувся  про димар!» 
Обізвалася сорока: 
«Ця хатинка  — кривобока! 
Всіх зацитькала змія: 
«Хата гарна, бо — своя!» 
Йшли мурахи навпростець 
Й похвалили: «Молодець!» 
Але жук того не чув. 
Він — втомився, 
Він — заснув. 
Спав... 
І бачив уві  сні 
Свою хатку  в бур’яні. 
Бачив небо, 
Бачив поле — 
Був щасливий, 
Як ніколи!  

 

За матеріалами: Ганна Чубач. "Жук малий і волохатий". Вірші для дітей. Художник Олександра Прахова. Київ, видавництво «Веселка», 1991, 32 с.

 

Більше творів Ганни Чубач на нашому сайті: 

Твори Ганни Чубач для дітей

Ганна ЧубачОдна з  граней поетичного таланту Ганни Чубач — література для дітей. Загадки, скоромовки Ганни Чубач — справжнє диво, за допомогою якого дітлахи вивчають алфавіт, виробляють артикуляцію. Самих лише віршованих абеток близько дванадцяти. «Алфавітні усмішки»  Ганни Чубач навіть покладені на музику.


Останні коментарі до сторінки
«Ганна Чубач, віршики для дітей (зі збірки "Жук малий і волохатий")»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті