На сайті
Дошка оголошень Додати оголошення

Зимові вірші Марійки Підгірянки


вірші про зиму, новорічні вірші, вірші про Діда Мороза, Марія Підгірянка

 

 

Марійка Підгірянка

ЗИМА-БІЛОСНІЖКА

Ходить, ходить зима гаєм - Білосніжка,
Килимочки простеляє по доріжках.

Беріз коси стрічечками заплітає,
По ярочках з потічками розмовляє.

Ходить, ходить зима в полі - Білосніжна,
Розклада в полях перини, як на ліжках.

Накрива дбайливо ниви в час негоди,
Щоби спали без пригод озимі сходи.

Ходить зима по узбіччям, то в діброві,
То шелесне, тошепоче в чар-розмові.

То розкине перли ясні на полянці -
Та й назустріч любій, красній тій Веснянці...

 

* * *

 

ЗИМОВИМ ШЛЯХОМ

Село. Хатки у кожушках,
І верби в снігових шапках.
Темніє кучерява груша,
Кидає синю тінь на шлях.
І тиша. Сонно сунуть сани...
Дзвіночок раптом: тень-телень
І знову тиша...
Тоне, тоне
У срібній ночі білий день.

 

* * *

 

ВЕЧІР ІДЕ

Сонечко спить давно вже
За білою горою,
А вечір зорі ниже
Ниткою золотою.

Мороз ходить по дворі,
На льоду іскри креше,
На снігу світить зорі,
На вікнах квіти пише.

А місяць сіє світло
По стінах, по помості -
Так тихо, так привітно
Йде вечір до нас в гості.

 

* * *

 

СНІГОВА БАБА

Що за гамір?
Що за гра?
Ліпить бабу
Дітвора!

Ой же, баба
Снігова,
Біла в баби
Голова.

Ой, у баби
Горб на спині
І ломака
Он яка!

Ніс у баби
З картоплини,
Рот у баби
З буряка!

 

* * *

 

СИПЛЕ СНІГ

Сипле, сипле, сипле сніг.
Мов метелики сріблисті,
Ті сніжинки, білі, чисті,
Тихо стеляться до ніг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.
Тихо, легко і спроквола
Покриває все довкола, -
Ні стежок, ані доріг...
Сипле, сипле, сипле сніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.
Вже присипав доли, гори,
Вже весь світ, мов біле море,
Біле море без доріг.
Сипле, сипле, сипле сніг.

 

* * *

 

КОЛЯДКА

Ой, пригода, пригодочка,
Прилинула колядочка,
Щебетала на всі броди:
Гей, сходися, рідний роде!
Та послухай довгі речі,
Як дзвеніли наші мечі,
Та пригадай довгі змаги,
Як шуміли наші стяги,
Як літали полки птахом,
Як дудніли коні шляхом,
Як купались в сонці поля,
Як сміялась наша воля.
Ой, пригода, пригодочка,
Щебетала колядочка,
Закликала на всі броди:
Гей, сходися, рідний роде.
Гей, збирайся на всі шляхи,
Вервечками рідні стяги.
Гей, гуртуйся на всі смуги
Витягати ясні плуги,
Вислухати довгі речі,
Готувати руки й плечі.
Щоб дзвеніли нашим шляхом,
Щоб кружляли кличі птахом,
Щоб горіли в маках поля,
Щоб вернула наша воля!
Ой, пригода, пригодочка,
Щебетала колядочка:
Промайнула гори, води,
Закликала на три броди:
А з третього на четвертий,
На китайці розпростертий.

 

* * *

 

ЯСЕНЕЦЬ

Ой зима, ой зима,
Квіточок вже нема.
Беріжок, моріжок
Прикрив білий сніжок.

Ой зима, ой зима,  
А нам горя нема:
Теплі в нас кожушки
Міцні чобітки,
Ще й бабуся стара
Рукавички сплела.

Ой зима, ой зима,
А нам горя нема:
Ми вже всі назубок
Знаєм кожний урок;
Погуляєм гуртком -
То сніжком, то льодком!

По цей бік, по той бік
Всі підем на потік -
На воді морозець
Нам засклив ясенець!

 

* * *

 

СНІЖОК ТРЯСЕ

("Гей, сніжок трясе")

Гей, сніжок трясе
Вільно, вільно.
Порівняв усе
Всюди рівно.

Покрив беріжки
Й пагорбочок,
Накрив доріжки
Для саночок.

Линуть саночки
Скорі, скорі,
На них - діточки
Яснозорі.

Щось щебечуть все.
Дзвонять сміхом,
А сніжок трясе
Тихо, тихо...

В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!

 

* * *

 

ПТАШКИ ВЗИМКУ

І

Ой зима лютує дуже,
Посмітюшкам це байдуже,
Повтирали дзьобчики,
Витрусили чубчики,
Хвостиками повертіли -
На подвір'я полетіли.
Прилетіли під світлицю
І зустріли там синицю:
- Ой сестричко, добрий ранок,
Що ти їла на сніданок?
- Не пила я та й не їла,
Від морозу здеревіла.
- Ой синичко, не журися,
Сюди-туди повернися,
Ходи з нами, козаками,
Знайдем скриню з калачами,
Дамо тобі повну скриню,
Будеш у нас за ґаздиню!

II
Горобчик:
- Цір-цір, цір-цір,
Вийди, Івасю, надвір!

Синичка:
- Час-час, час-час,
Вийди, Марусю, до нас!

Посмітюшка:
- Цинь-цинь, цинь-цинь,
Хлопчику, зернятко кинь!

Жовтобрюшка:
- Ціть-ціть, ціть-ціть,
Нас рятувати спішіть!

Всі пташки:
- Цір-цір, ціть-ціть,
Діти кохані, спішіть!
Цинь-цинь, час-час,
Подбайте, діти, про нас!

На сніданочок для пташки
Киньте зерен, киньте кашки.
Ми ж все літо працювали -
Сади з черви обчищали,
Ще й співали всім на втіху,
Світ навколо звеселяли!
Цір-цір-цір!

 

* * *

 

СНІЖНИЙ ПУХ

Сніжний пух, білий пух
Від сонечка тане;
Зими дух, блідий дух
Вже більше не встане.

Промені запечуть -
Пропадуть морози,
І зимі потечуть      
По личеньку сльози.

Потічки попливуть
Весело заграють,
Мотильки оживуть,
Птиці заспівають.

Квіточки зацвітуть
На траві, як з шовку -
Діточки наплетуть
Вінків на обновку.

 

* * *

 

БІЖИТЬ ЗАЙЧИК ПО СНІЖКУ

Біжить зайчик по сніжку
У новому кожушку -
Гей, гей, тепленько,
Радується серденько.

Раптом вибіг із хати
Бурко, песик кудлатий.
Гав, гав! Бачить слід -
Буде зайчик на обід!
Сюди, туди, полями
Біжить зайчик до мами.
Мик, смик! Пропав слід -
Пропав песиків обід!

 

* * *

 

ЗИМА НАСТУПАЄ

Сіре небо, сіро-біла
низина -

Все кругом заворожила
тишина.

Сіра мла понависала
з верхів гір,

Біла ніч заколисала
весь простір.

 

* * *


ДІД МОРОЗ


Ходить Мороз надворі
По широкій оборі,
Ще й по горах-дібровах -
У чоботях пухових.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
Ходить-бродить у шубі,
Біла шапка на чубі.
Ходить лютий, сердитий,
Когось хоче вкусити.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
Як діток де зустріне -
Сніг у вічі їм кине,
Ще й зубами заблисне
І за пальчик потисне.
Старий він, сивий він,
З бородою до колін.
Дітям смішки - гуляють,
Сани з гірки спускають -
Скоро, скоро, скоренько
Аж червоне личенько.
Не злякає їх він -
З бородою до колін.
А за Дідом Морозом
Дмуха вітер з погрозом,
Дмуха вітер сердитий,
В сніговицю сповитий.
Свище люто, гуляє,
Пісню грізну співає.
Як в селі він ночує -
Всі дороги задує,
Гори снігу натрусить,
Діток в школу не пустить.
Свище люто, гуляє,
Пісню грізну співає.
Дітям смішки - гуляють,
Сніг з дороги згрібають:
Через пагорби й доли
Вчасно прийдуть до школи!
Дарма вітер гуляє,
Пісню грізну співає.

 

* * *


КАЗКА ПРО ДІДА МОРОЗА ТА БАБУ ЗАВІРЮХУ


У пралісі, у лісі -
Палац чудовий, чистий:
Одні кришталі в стрісі,
А зруб - увесь льодистий.
Поміст як сонце сяє,
А постіль - білі пухи.
Такий-то дім прекрасний
У Баби Завірюхи!
А Баба Завірюха
Мороза Діда має;
Та баби дід не слуха,
Усе один гуляє.
На села ходить в нічку,
Як згасне промінь сонця, -
То міст кладе на річку,
То квіти на віконця.
А баба все сердита,
Що дід один гуляє,
В метелицю сповита,
Шляхи всі замітає.
Холодним вітром дмуха,
Кладе замети всюди,
Щоб дід бабусю слухав
І не ходив нікуди.

 

За матеріалами: Марійка Підгірянка. Вірші. Упорядкування Л. Слободянюк. Художник Л. Горошко. Київ, видавництво "Школа", 2008.

 

* * *

 

ДЗВІНОЧКИ ДЗВОНЯТЬ ДРІБНО

Дзвіночки дзвонять дрібно,
Дзвіночки при санках —
Як біло, як біло-срібно
Прослався рівний шлях.

Саночки линуть сміло,
У птаха взяли лет,
Як біло, біло-срібно
Блищить зими намет.

Гей, міниться перлисто
Між вербоньками путь;
Як чисто, хрустально чисто
Ллєсь воздух в мою грудь!

Інеєм трусить сніжно
На очі на чоло;
Як ніжно, безмежно ніжно
Цілунком обняло.

Садочки мов леліють,
Мов сиплять вишні цвіт;
Я лину в білу мрію,
У казки срібний світ.

 

* * *



ГАЙ ВЗИМКУ

Не гайся, хлопчику, не гай,
На саночки сідай,
Поїдем, серце, в білий гай,
В казок зимових край.
У гаї молоді дубки
Зросли у височінь
І сніжні одягли шапки,
Підперли неба синь.
Схилилась до дубка сосна,
Задумлива сосна;
В голках - рясна, в шишках - рясна,
Зелена, як весна.
Берізка біла і струнка -
Красуня у гаю -
Вдивлялась в дзеркало струмка
На вроду на свою.
Дзюрчить струмок попід сніжок,
Розказує своє -
Прийшов цапок на бережок,
Водичку чисту п'є.
Промчався зайчик через хмиз,
До потічка прибіг,
Води попив, кори погриз,
Під кущиком приліг.
Збиточна білка молода
Стрибає по сосні,
Шишками в зайчика кида,
Його турбує в сні.
А дятел шишку ту схопив,
Та білці не віддав, -
У дірку від сучка встромив,
Насіння виїдав.
Про шишку білочка не дба,
Бо в неї у дуплі
Багато всякого добра
І ласощі  смачні.
Ліщинові горішки там,
Солодкі ягідки
І ще, на закуску білкам,
Засушені грибки.
Тож білочка не журиться,
Чи довго буде сніг:
У кожушку зажмуриться -
І їсть собі горіх.

 

* * *

 

МОРОЗ

Ходить Мороз надворі
По широкій оборі,
Ще й по горах-дібровах —
У чоботях пухових.

Старий він, сивий він,
З бородою до колін.

Ходить-бродить у шубі,
Біла шапка на чубі.
Ходить лютий, сердитий,
Хоче когось вкусити.

 

* * *

 

СНІЖОК ТРЯСЕ

(Ой, сніжок трясе)

Ой, сніжок трясе
Вільно, вільно —
Засипає все
Густо, рівно.
Порівняв горби
З долинами —
Зрівняє карби
Межи нами.

Ой, сніжок трясе
Біло, біло —
Присипає все,
Що боліло…
Мече, мов в піну
Літ скрижалі:
За ранню вину
Й пізні жалі.

Ой, сніжок трясе
Срібно-сніжно, —
Пригортає все
М’яко, ніжно.
Що зійшло в любові,
В труді, в крові
Тулить в смути дні
До обнови.

Ой, сніжок трясе…

 

* * *

 

ЧОРНЕ-БІЛИМ

Кряче ворон, крилом крає
Блакитну світиль.
Рідне поле укриває
Море білих хвиль.
І безмежне, і безкрає
Котиться до ніг.
Чорний ворон, крилом крає
Чорним білий сніг.

А вже стала пригодонька
Чи в лад, чи не в лад,
Закохалася зимонька
В кучерявий сад.
Полюбила, накупила
Пухових кирей,
Кучерики прикрасила
В блискучий іней.

Сни криштальні, сни пропащі, —
Нові дні ідуть…
Ой, вже треба ліпшій, кращій
Залишати путь.
І шепоче зима стиха
В вишневім саду:
Ой, не згадуй, милий, лихом,
Коли відійду.

 

* * *

 

НА ЛИЖАХ

Сніги упали свіжі,
Прослався білий шлях
Візьму я бистрі лижі,
Полину, наче птах.

В далеку Верховину,
Що мріє у півсні,
У тиху полонину,
В Карпати чарівні!

 

     

вірші про зиму, новорічні вірші, вірші про Діда Мороза, Марія Підгірянка

За матеріалами: Марійка Підгірянка. "Гарний Мурко мій маленький". Вірші. Художник Крилова Марія. Київ, "Веселка", 1990.

 

Більше віршів Марійки Підгірянки читайте на нашому сайті:

Твори Марійки Підгірянки

Марійка ПідгірянкаМарійка Підгірянка... під таким лагідним літературним псевдонімом, що звучить у чомусь по-дитячому і водночас з мелодійною поетичністю, увійшла до храму красного письменства жінка-гуцулка,  Марія Омелянівна Ленерт-Домбровська, -  справді народна вчителька...

 

 

 

 

 

 

Більше  зимових віршів на "Малій Сторінці":

Вірші про зиму

Леонід Глібов, Зимонько-снігуронько, вірш для дітей, вірш про зимуЧитайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Тетяни Винник, Тетяни Строкач та інших українських авторів.
 
Вірші до Нового РокуВірші для дітей до свята Нового року від українських авторів: Миколи Вінграновського, Лесі Храпливої-Щур, Тамари Коломієць, Василя Моруги, Леоніда Глібова, Михайла Литвинця, Олександра Олеся, Дмитра Головка, Петра Осадчука, Ірини Жиленко, Ігоря Калинця, Марії Хоросницької, Анатолія Качана, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Іванни Блажкевич, Тетяни Винник, Максима Рильського, Віктора Терена, Любові Забашти, Івана Неходи.

Останні коментарі до сторінки
«Зимові вірші Марійки Підгірянки»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар