Вірші про зиму від Тетяни Строкач


                       Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Хурделиця

Татьяна Строкач

      Хурделиця

Хурделиця-сніговиця
Сніг-сніжок жбурляє!
Блискітками він іскриться,
Стежки замітає!
Та Святому Миколаю
Сніги не завада.
Він усіх-усіх діток
Привітає радо!
Принесе дарунків міх,
Іграшок багато,
Мир і щастя на поріг
І веселе свято!

 

 

                                                       Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Сир, що у небі.

 

           Сир, що у небі...

У небі нічному, мов сиру шматок,
Тонесенький місяць висить між зірок.
Такий недосяжний і, мабуть, смачний,
Жовтенький, яскравий, немов чарівний!

- Як хочеться сир, що у небі, дістати!
І ласим шматочком тим поласувати!
...У місячнім сяйві зітхає щодня,
Милуючись сиром, мале кошеня.

 

 

 

                                            Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Я намалюю білий сніг.

 

   Я намалюю білий сніг

Я намалюю білий сніг!
Проте чи з фарбою вгадаю?
Бо сніг, пройшовши сто доріг,
Став різноколірним, я знаю.

Він білосніжним був тоді,
Як народився із хмарини,
Та потемніли фарби ті
Вмить під колесами машини.

Сніг жовтий в світлі ліхтарів,
Рожевий від заходу сонця,
Сріблястий в подиху вітрів,
Що стукають в моє віконце.

Буває ще й червоний сніг,
Як окропить його кровиця...
Й брудний від кіптяви доріг,
І чистий ...на хрестах і лицях...

Я намалюю білий сніг!
Нехай покриє зло й ненастя!
Хай сніг, пройшовши сто доріг,
Нам принесе і мир, і щастя!

 

 

                                        Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Суцільна біла пелена.

 

                  Суцільна біла пелена...

Суцільна біла пелена з'єднала землю з небом.
Куди не глянь - кругом стіна, а йти вперед все ж треба...
Ні горизонту, ні стежин, усе, немов в тумані...
І ти у Всесвіті один блукаєш між снігами...
Доріг ніяк не віднайти у сніговім полоні,
А сніг в обійми огорта, вибілює вже скроні.
Лиш мерзлі грудочки ріллі, мов острівки, чорніють...
І в нескінченній цій імлі дарують мить надії...

 

 

                                 Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Снігове королівство.

 

             Снігове королівство

Снігове королівство, чудове, незвичне...
А стежина веде у казки Новорічні...
З-за дерев диво-звірі ген-ген визирають...
Вітер подихом враз хуртовину здіймає...
Руді білочки сніжки жбурляють грайливо...
Меле млин сніговий борошенце дбайливо...
Застеля килими і гаптує мережки
Чарівниця-Зима, цю торуючи стежку....

 

 

                                                       Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Квіти на снігу.

 

               Квіти на снігу...

Ці квіти на снігу у вазі крижаній
(Лиш в спогадах бринять осінні дні погідні)
Під сніговим дощем без сподівань і мрій
Сумують і тремтять, шепочуться із вітром:
- Не треба, не студи, дай крапельку тепла,
Відчути дай ще раз знайомий подих літа...
Та зимонька-зима все снігом замела,
Бо тільки так змогла пелюсточки зігріти...

 

 

                                         Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Мов котик пухнастий.

 

        Мов котик пухнастий...

Мов котик пухнастий, у місячнім сяйві
Вмостилася Зимонька серед снігів.
Усе огорнули м'якесенькі лапки,
Як віяло, хвостик стежинки замів.
Муркоче тихенько, зажмуривши очі,
Замріяно зорі ясні мерехтять...
Казки незвичайні прилинуть щоночі
До діток маленьких, що міцно вже сплять...

 

 

                                               Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Зайченятко взимку

Зайченятко взимку

Вухате зайченятко
Шукає собі хатку,
Щоб жити, не боятись,
Від лисоньки ховатись.
Хитрющі в неї очі,
Спіймати зайця хоче!
Скрізь нишпорить, блукає,
Сліди його шукає...
Де ж зайчику подітись?
Не сила вже гонитись.
Допоки сльози лити?
Де помочі просити?
Снігів навкруг чимало,
Зима сліди сховала.
Ще й нову шубку білу
Пошить йому зуміла.
В снігу сховався зайчик,
Біленький побігайчик.
Тепер лисиця бідна
Лишилась без обіду.

 

 

                                                            Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Їжачок засумував.

 

       Їжачок засумував...

       Їжачок засумував...
       Як тут веселитись?
       Вже останній лист зірвав
       З віт бешкетник-вітер...
       Дощик крапає слізьми
       В дзеркала-калюжі...
       - Прощавайте до весни!
       Спатоньки я мушу.
       Спорожніли ліс і сад,
       Осінь вже минає...
       Килимами снігопад
       Все навкруг вкриває...
       ...У хатинці під пеньком
       З мамою і татком
       До весни солодким сном
       Сплять їжаченятка....

 

 

                                                           Татьяна Строкач. Поезії про зиму.Рік добігає до кінця.

 

Рік добігає до кінця...

Рік добігає до кінця,
Минають дні за днями.
Ялинка прибрана сія
Яскравими вогнями.

І сміх веселий дітвори
Лунає звідусюди.
Хай буде мирним рік Новий,
Нехай щасливим буде!

Щоб малюкам не довелось
Жахи війни пізнати,
Щоб все задумане збулось!
Не плакала щоб мати...

І щоб не гинули сини -
Захисники країни.
Щоб колосилися лани
У рідній Україні.

Хай рік прийдешній принесе
Миттєвості чудові!
Різдвяна зірочка зійде,
Осяє всіх любов'ю!


                                                                         * * *

 

З прийдешнім Новим роком!

З прийдешнім Новим роком!
Маленьке миле Поросятко
Вже поспішає в нашу хатку.
Несе даруночків багато
Для діточок, для мами й тата.
А Песик Свинку ту чекає,
Для неї місце вже звільняє.
Бо вже скінчився рік Собак,
А це для Свинки добрий знак!
Хай рік багатим, щедрим буде!
Щоб дружба й злагода повсюди!
Хай Свинка рохкає премило!
Здоров'я всім, достатку й миру!

 

 

                                              Татьяна Строкач. Дитячі вірші про зиму. Новий рік у Білій Церкві.

 

     Новий рік у Білій Церкві

Зимно, казково, і сніжно, і ніжно
Сяє вогнями прикрашене місто...
Ціла алея ялинок незвичних
Всіх зачаровує в дні новорічні.

Різні за вродою, ніби дівчата,
Конкурс краси мріють свій
                                         розпочати.
А Миколай поміж них походжає
І компліментами їх осипає...

В танці кружляють, іскряться
                                          сніжинки...
Радісний настрій дарують ялинки! 
В мирі і щасті живе хай земля!
З роком Новим, Біла Церква моя!

 

                  * * *

 

Гав!- тікай, тут я господар!
Рох!- ні-ні, уже мій час!
Гав! - Свиня іще не в моді!
Рох!- не ображай ти нас!
Рох!- Собачий рік минає!
Гав!- та не прийшов ще твій!
Так стрічались і прощались
Свинка й Песик в рік Новий! 

 

                                                                           * * *

 

Як хочеться НИНІ дитиною бути

Як хочеться НИНІ дитиною бути,
Вивчати історію рідного краю,
Щоб знов відродити усе, що забуто :
Бажання писати в листах Миколаю,
Вивчати щедрівки, зерном засівати,
Колядки, Вертеп- все це рідне й знайоме!
Як хочеться НИНІ дитиною стати!
(Раніше на все це була заборона...)
Святкуйте, малята! Хай пісня лунає,
Бо ви є майбутнє своєї країни!
Віншуйте усіх, кого серце бажає,
Щоб в мирі і щасті жила Україна!

 

                                                 Татьяна Строкач. Поезії про зиму. Як хочеться НИНІ дитиною бути.

     За матеріалами:  Тетяна Строкач. "Осіння мелодія душі" (авторська група у ФБ)

 

 

Більше віршів Тетяни Строкач на "Малій Сторінці": 

Тетяна Строкач. Поезії для дітей
 

Читаймо дитячі вірші української поетеси Тетяни Строкач: поезії про маму, віршовані загадки про зиму та весну, загадки про пори року, поезії, присвячені народним святам та інші. 

 

 

 

Зимові поезії від інших українських авторів:

                                                   Вірші про зиму
Леонід Глібов, Зимонько-снігуронько, вірш для дітей, вірш про зимуЧитайте вірші для дітей про зиму від Лесі Українки, Марійки Підгірянки, Катерини Перелісної, Лесі Храпливої-Щур, Костянтини Малицької, Анатолія Камінчука, Олекси Кобця, Івана Неходи, Євгена Гуцала, Валентини Каменчук, Дмитра Головка, Анатолія Качана, Леоніда Глібова, Володимира Лучука, Тамари Коломієць, Тетяни Скабард, Володимира Коломійця, Ліни Костенко, Максима Рильського, Василя Діденка, Павла Усенка, Дмитра Павличка, Михайла Литвинця, Оксани Сенатович, Анатолія Качана, Валентини Козак, Надії Кир'ян, Лідії Компанієць, Василя Симоненка, Вадима Скомаровського, Павла Тичини, Спиридона Черкасенка, Андрія М'ястківського, Миколи Вінградовського, Михайла Стельмаха, Василя Шаройка, Грицька Бойка, Наталі Забіли, Ганни Черінь, Марії Хоросницької, Наталки Поклад, Оксани Кротюк, Анатолія Качана, Миколи Сингаївського, Григорія Фальковича, Ірини Жиленко, Василя Діденка, Юлії Хандожинської, Тетяни Винник, Тетяни Строкач та інших українських авторів.

Останні коментарі до сторінки
«Вірші про зиму від Тетяни Строкач»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
Топ-теми