Завантажити текст віршів про дітей від Василя Шаройка (txt.zip)
Василь Шаройко
ХТО Ж РОЗПЛУТАЄ СЛОВА?
(Виправити плутанину)
За струмком
Дзюрчить село,
Небо
В сонечку зійшло,
Виструбнув
На півня пліт,
Кукурікнув
Сірий кіт,
Квітка
Сіла на бджолу,
Дуб старий
Спиляв пилу…
Хто ж
Розплутає слова?
Ви
Не зможете,
Бува?
За матеріалами: Шаройко В. "Хитрий щоденник". Вірші для мол. шк. віку. Художник М. Молотников. Херсон, 1998.
* * *
Василь Шаройко
ДЕ СОНЕЧКО ХОВАЄТЬСЯ
Запитав Іванко в Нати:
— Хочу я давно узнати:
Коли ніч уже надворі,
Сонце де ховається?
— А воно тоді на зорі
В небі розсипається.
*****
НЕ ОБРИВАВ
Синка до себе
Тато погукав.
— Сусіди скаржаться:
Ти груші обірвав.
— Не вірте, тату! —
Син заголосив.—
Я груш не обривав...
Я обтрусив.
*****
ЗРОЗУМІЛО
В дитсадок іде Вадим
Мимо хлібзаводу.
Зирк — сьогодні білий дим
З димаря виходить.
Тут замислився малий,
Каже:
— Зрозуміло!
Вчора чорний хліб пекли,
А сьогодні білий.
*****
ГРИЦЬКОВА ДУДА
Пилипко удвох із Грицем
Повертаються з крамниці.
Гарну дудочку купили,
Дме у неї Гриць щосили.
Тільки чом ніхто не слуха?
Всі лиш затуляють вуха
І тікають хто куди
Від Грицькової дуди.
*****
ЖМЕНЬКА МАЛЕНЬКА
Попросив хлопчина неньку:
— Дай мені цукерок жменьку.
— Сам візьми он там у вазі.
— Не візьму я в жоднім разі!
— Це ж чому? — питає ненька.
— Бо у мене менша жменька.
*****
ЩИРЕ ПОБАЖАННЯ
— Мене із днем народження вітаєш?
Спасибі! Ну, а що мені бажаєш?
— Бажаю щиро вам, мій любий татку,
Щоб ви мені купили шоколадку.
За матеріалами: Шаройко Василь. "Де сонечко ховається". Збірка віршів. Художник Деряжна Катерина. Видавництво «Веселка», 1980.
* * *
Василь Шаройко
ЩО ЛІТАЄ?
У Галини Гнат питає:
— Що, скажи, без крил літає?
А Галина (їй п'ять літ)
Каже Гнату:
— Вертоліт!
*****
ПОМІЧНИЦІ
— Мамо, — діти говорили,—
Ми сьогодні посуд мили!
— Молодці! — радіє мати,
Що взялись допомагати.—
І ти з ними теж, Оленко?
— Ні,— відказує маленька,
Мили тільки Зіна й Алла,
Я розбитий підбирала.
*****
НЕ ПЕРЕСКОЧИВ
Син в костюмчику брудному
З дитсадка прийшов додому.
Засоромив сина батько:
— Що ти робиш, друже?
Я ж казав: не перескакуй
Дощові калюжі!
— Не второпаю ніяк я,
Що ти, тату, хочеш?
Ти казав: «Не перескакуй» —
Я й не перескочив!
*****
КОГО ЛЮБИТЬ?
Брат запитує сестрицю:
— Любиш ляльку ти чи кицю?
На подряпане лице
Вказує сестриця...
Каже:
— Тихше, бо про це
Знов почує киця.
*****
ТЕ, ЩО ХОТІВ
Петрусь ходив і бурмотів:
— Сьогодні те робив я, що хотів.
— Що ж ти хотів? — спитали в нього.
— Та я хотів, щоб не робить нічого.
За матеріалами: Шаройко Василь. "Помічниці". Жартівливі вірші. Художник Северин Юрій. Видавництво «Веселка», 1977 рік. 18 с.
* * *
Василь Шаройко
ШКІДНИКИ ТА ОХОРОНЦІ
Питає вчитель
Учня на уроці:
- Які в саду
є шкідники та охоронці?
- Сергійко та Гаврилко –
Шкідники,
Бо в сад
Частенько
Ходять по грушки, -
Відповідає
Вчителеві хлопець. –
А пес Рябко –
Надійний охоронець.
* * *
ПИЛА
Мовив Люді
Братик Вова:
- Будемо
Пиляти дрова.
Працювали –
Аж спітніли!
Віпочити захотіли.
Та пила
Не спочива
І видзвонює
Слова:
- Не од-ну
Іще
Ко-ло-ду
Роз-пи-ля-ти
Мо-жу з хо-ду!..
- Бач, яка
У неї сила! –
Зауважила
Людмила. –
Їй нелегко,
А співає
І сумною
не буває.
* * *
СХОЖА НА СЕСТРИЧКУ
Стріла Наточка
Марічку.
- Як ти схожа
На сестричку!
- Чим же я
На неї схожа?
Може, я
Така пригожа?
- Ні! –
Сміється Ната. –
Ти така ж…
Патлата.
* * *
МОЯ СЕСТРА
У колясці
Лежить сестричка.
Усміхаються всі малій!
На березці
Співає синичка
Колискову пісеньку їй.
Я, щасливий,
Біжу за татом
І зустрічним
Кричу:
- Ура!
Люди, гляньте!
Я дуже багатий:
У колясці –
Моя сестра!
* * *
ВИПАДОК НА АВТОВОКЗАЛІ
Хваливсь на перерві
Івасик Петрові:
- На автовокзалі
В нас букви – метрові!
Не знаю:
Чи більші
Де-небудь ще є.
Як буква впаде,
То людину уб’є.
Хоч вір,
Хоч не вір,
А таке
Вже бувало.
На мене
Раз буква одна
Як упа-ла-а-а!..
- Чому ж ти живий
Залишився, однак?
- Тому,
Що на мене
Упав…
М’який знак.
* * *
ЩОБ НЕ ВТІК
Місяць
Котиться за хату…
І синок
Порадив тату:
-Прив’язать його
Нам треба,
Щоб не втік,
Буває,
З неба.
* * *
МІСЬКИЙ ОНУК
Приїхав з міста у село
Онук у гості до бабусі.
А вранці,
Тільки розсвіло,
Вона йому:
- Не розберуся…
Чому це півні не співали?!
Невже з тобою ми проспали?
Онук запитує:
- А ти їх не забула завести?
За матеріалами: Шаройко Василь. Хитрий щоденник: Вірші: Для мол. шк. віку. Художник М. Молотников. - Херсон, 1998. - 25 с.
* * *
Василь Шаройко
ДУЖЕ ХОЧЕТЬСЯ УЗНАТИ
Гриць
Звертається до Нати:
— Дуже хочеться узнати:
Де тоді,
Як ніч надворі,
Сонечко ховається?
— Та воно ж тоді
На зорі
В небі розсипається!
* * *
ЗРОЗУМІЛО
В дитсадок
Іде Вадим
Мимо хлібзаводу.
Зирк —
Сьогодні білий дим
З димаря виходить.
Мить подумавши,
Малий
Каже:
— Зрозуміло!
Вчора
Чорний хліб пекли,
А сьогодні —
Білий.
* * *
ХТО СТАРШИЙ
До Федька
Підсіла раз
В дитсадочку Няня:
— Хто,
Признайся,
Старший з вас:
Ти
Чи ваша Таня?
І Федько,
Задерши ніс,
Мовив:
— Таня наша
Через те,
Що я підріс,
Вже тепер
Не старша.
* * *
БУДЕ ПОЛОВИНКА
Мама
Лагідно Маринці:
— Збігай, доню,
До крамниці
І купи півбанки
Свіжої сметанки.
— Треба повну!..—
Руки в боки
Узяла Маринка.—
А дійду додому поки,—
Буде половинка.
* * *
ВІРШИК ПРО ЛІДКУ, ГОЛКУ І НИТКУ
Оточили
Діти Лідку...
— Перестань!
Чого ти плачеш?
— Не вкладу-у-у
У голку-у-у нитку-у-у!..
— Може, вушка
Ти не бачиш?
— То не я,—
Схлипнула Лідка.—
То його
Не бачить нитка.
* * *
ОЛЯ МАТЕРІ ГУКА
Вмивши братика Сашка,
Оля матері гука:
— Глянь, які ми чисті!
Дай нам швидше рушника:
Руки в нас краплисті!
* * *
В ПЕРЕПОВНЕНІМ ТРАМВАЇ
В переповненім
Трамваї
Місця
Гнат не уступає
Дідусеві...
А дідусь:
— Що ж, сиди.
Я обійдусь.
Настоятися
Успієш
Ти тоді,
Як постарієш.
* * *
НЕ ПЕРЕСКОЧИВ
Син
В костюмчику брудному
З дитсадка
Прийшов додому.
— Що ж ти робиш,
Лобуряко?!—
Тато
Злиться дуже.—
Я ж казав:
«Не перескакуй
Дошові калюжі!»
— Тату!
Не збагну ніяк я:
І чого ти хочеш?!
Ти казав:
«Не перескакуй».
Я й не перескочив.
* * *
ЗНАЄ
— А я знаю,—
Мамі Ріта,—
Чом накидкою накрита
Знов моя подушка!..
То для того,
Щоб її
Не вкусила мушка.
* * *
НА ДОЛИНУ БІГ БИЧОК
(З М. Наволочкіна)
Чок, чок,
Чок, чок —
На долину
Біг бичок.
Головою
Крутить Лиска:
— Му-у-у!
Не бачили Бориска?
Ми,
Хоч бачили,—
Мовчок:
Хай побігає бичок!
* * *
ПІДКАЗАЛА
— Підкажи,—
Гнат зве Галинку,—
Рвуть коли
В саду малинку?
Підказала
Галя вмить:
— Рвуть тоді,
Як сторож спить.
* * *
КИЦЬКА ПОМИЛИЛАСЬ
— Тату, бачите? —
Людмила
Голосно сміялася.—
Кицька
М’ячик прокусила,
Як я з нею гралася!
Мабуть, вирішила кішка,
Що не м’ячик то,
А мишка.
* * *
СЕСТРИЧКА
У моєї
У сестрички
У косичках
Білі стрічки.
Хоч вона ще
І мала,
Та сама їх
Заплела.
Одягла
На себе Катя
(Теж сама!)
Біленьке плаття,
Взула білі
Черевички —
Не впізнать
Теперь сестрички!..
Здивувалась
Навіть ненька:
— Це ж чия
Така біленька?!
* * *
ПРО ПЕТРИКА ТА МАННУ КАШУ
Мабуть, змовилися старші...
І знайомі, і свої —
Всі вмовляють,
Щоб я каші
(Ох і хитрі!)
Більше їв.
Вранці мама:
— З’їж, мій синку,
Каші манної тарілку!
Кашу, Петрику,
Щоб знав ти,
їли навіть космонавти!
Їж і ти —
Враз підростеш,
Космонавтом станеш теж.
Я, звичайно, й сам не проти
Космонавтом стать, пілотом...
Тільки їсти кашу-манку
Все одно не буду зранку.
Наближається обід —
І мене вмовляє дід:
— Петре, я в літа твої
Стільки каші попоїв!..
Сил набравсь від неї змалку,
А тепер — дивись — рибалка!
Взяв би я тебе до нас,
До рибалок, на баркас,
Рибу разом би ловили.
Та у тебе мало сили,—
Сумно каже дід Василь.—
Мало каші ти їси.
— Що ж,—
Признавсь я діду Васі,—
Хочу плавать на баркасі.
Тільки їсти кашу манну
Все одно в обід не стану.
Капітан на «Метеорі».
З рейсу ввечері приходить
І розмову знов заводить:
— Взяв би, хлопче, залюбки
Я тебе в помічники,
Тільки ж ти
(Зітхає тато)
Каші їв ще небагато...
Сили в тебе зовсім мало,
Не втримаєш ти штурвала.
Плавать я на «Метеорі»!
Тільки...
Що ж мені робить?!
Я задумався на мить...
Треба їсти більше каші.
Буду їсти кашу-манку
Ввечері, в обід і зранку,
Буду слухать маму й тата,
Буду вчитися багато,
Швидко виросту і стану —
Так і знайте! — капітаном.
За матеріалами: Василь Шаройко. "Щоб сонечко світило". Вірші. Художник К. В. Солодка. Симферополь, видавництво "Таврія", 1990 р., 32 с.
Більше віршів Василя Шаройка на "Малій Сторінці":
Просто восхитительные стихи. Спасибо автору!!!