Дрімає ліс під переметами снігів,
Заснув ведмідь, куняють в норах борсуки…
Лише біжить дрібненька низочка слідів,
Та все між соснами старими навпрошки.
Ходив тут лис. Чи зайця полював,
Чи, може, так чого собі ходив,
Чи, може, самотою сумував,
Що синій ліс під переметами снігів.
Що ні билиночки не здибати ніде,
Що потонула між снігами далина,
Лиш на горбочку паленіє де-не-де
Шипшини ягідка, однісіньким одна.
* * *
А ВЕДМІДЬ ВЖЕ СПАТИ ЛІГ
Сніг сріблиться на морозі,
Їдуть зайчики на возі,
А за ними бричкою –
Сірий вовк з лисичкою.
Всі гуртом везуть ведмедю
Діжку липового меду.
Стали. Стукають в барліг.
А ведмідь вже спати ліг.
Натягнув на вуха плед –
Сниться сон йому про мед.
* * *
ВІХОЛА
Наметляло, навіяло,
Ще й добряче обсіяло.
Це віхола-кушпела
Прилетіла до села.
В комини похукала,
У двері погрюкала,
За клямки посіпала,
Ворітьми порипала,
Снігу намела
І в поля втекла.
* * *
ЛЮТИЙ
В білій куряві усе –
Хурделиця сніг несе,
Крутить, южить,
Метеляє,
У хати всіх заганяє.
А я її не боюся,
Бо з віконечка
Дивлюся.
* * *
КОЛИСАНКА ДЛЯ ВЕДМЕЖАТИ
Підбиває мама листяну перину:
– Укладайся спати, мій маленький сину.
Зажурила осінь золоту діброву.
Вітер нам співає пісню колискову.
Вже поснули бджоли, мушки і жуки.
Сплять сусіди наші – сірі їжаки.
Запашні, малинові хай насняться сни.
Спімо, мій кошлатику, міцно до весни.
За матеріалами: Оксана Кротюк. "Неслухняне левенятко". Київ, видавництво «Преса України», 2008 рік, 16 с. Джерело: http://abetka.ukrlife.org/. Малюнок Богдана Поліщука.
Більше творів Оксани Кротюк на нашому сайті: