Володимир Коломієць, вірш "Щедрий вечір"

Володимир Коломієць

ЩЕДРИЙ ВЕЧІР

Два півники щедрували,
До віконця припадали:
—   Ко-ко, Ладо, ку-ку-рі-ку!
Тобі щастя, тобі віку,
Тобі сонця до світлиці,
А нам — пригорщу пшениці.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!
І щиглики щедрували,
Під віконцем щебетали:
— Щедрик-ведрик, щедрівочка,
Не боліла б голівочка,
Ані ручки, ані ніжки —
Щоб Ладуся грала в сніжки.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!
А зайчики не уміли,
Їх кролики научили:
—  Щедрик-чебрик, чебрицею —
Під красною світлицею
Трусим-трусим по сніжкові,
Аби росли чорноброві.
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я!   
Навстіжень тут Лада двері:
—  Любі гості, до вечері!
Тупіт! Шурх!
Закрутилось круг ялинки.
Чи то шубки, чи сніжинки?
—  Трусь-трусь-трусь!
—  Цінь-цінь-цінь!
Налітали у теплінь.              
—  Бе! ме-мее!
—   Ках-ках-ках!
Розсідались по стільцях.        
—   Гу-гу-гуу!
—  У-тю-тю!
Сам ведмідько на кутю.
—  Тук-тук-тук!
—  З Новим роком!
В парі дятел і сорока.
—   Годі! Тихше!
Ґвалту  досить! —
Тато й мама за стіл просять.
—  Нум за діло!
Гості всілись.
Раптом... крики знов почулись:
—  А про нас,
Ви що — забулись?! —
Леся, Іра та Марійка.
Ще й Тарасик із Андрійком
До світлиці увалились,
Аж заледве умістились:
—  Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим друзям на весь вечір! —
І пішло у нас гуляння.
Величання! Смакування!
- Нумо, гості дорогі,
Хай вам буде свято! —
За горою пирогів
 Не видать, де  й тато.
Вчений ворон каркнув:
-Кар!
Та й солодкий ваш узвар!
 -На столі, їй-бо, не пусто.
 Морквя — нам,
А вам — капуста!
—  Лада й мама постарались,
Аби всі понаїдались!
—  Гарно в дружбі та теплі.
—  Хліб — як сонце — на столі
Ось наїлись.
—  До ялинки!!
Заспіваймо, друзі, дзвінко!
—  А музики! Де музики? —
Шавкіт. Тявкіт. Гуки-крики.
Дме бурмилко у сопілку.
Крук на скрипці витина.
А зозуля на басолі,
—  Ну й троїста! «Ті-на-на!»
Ще й щиглики на цимбали!
А на бубон — баранець!
Ніжки самі пострибали.
Ну й танець! Хай їм грець!
Замигтіли черевики.
Регіт. Співи. Гуки-крики.
Один тільки вовчик плакав,
Сльози капали на лапу.
Плакав вовчик біля груби:
—  Ой, ніхто мене не любить... —
Лада ж йому:
—  Бідний вовчик,
Ти не плач, ти — ловкий хлопчик,
Хлопчик-вовчик, вовчик-ловчик,
Я тебе жалію, вовчик!
Вщухли співи,
Згас танець.
Нагулялися. Кінець.
Відбива годину дятел.
Ось і відбулося свято!
Лада видерлась на гірку:
— До побачення! — гука.
Леся, Іра та Марійка,
Ще й Тарасик із Андрійком Поруч:
—  Хай вам путь легка-а!..
Не біда, що трохи тоскно, —
Проводжати завжди так.
В зашпори бере морозко,
Аж цвіте на щічках мак!
Щедрий вечір, чемний вечір
Буде в пам'ятку малечі,
Хоч не раз іще до нас
Прийдуть гості...
—  Добрий час! Добрий час вам.
Щастя-долю!
Щоби мали всього вволю!