Володимир Даник
ПУЛЬС НАШОГО ЖИТТЯ
А яка ж творча лабораторія – у, скажімо, поета-гумориста?! О, така лабораторія – просто не має меж… Їдеш у маршрутці – і раптом… чуєш щось таке усміхнене і соковите, сказане кимось з пасажирів. А то і самим водієм…
Інколи це не має для тебе якихось наслідків у творчому плані, а інколи усе ж помічаєш – думка запрацювала… запрацювала… І вийшовши на потрібній тобі зупинці, ти уже щось похапцем занотовуєш, щоб не тримати написане у пам’яті.
Може, саме тому у мене і написано вже немало коротких (у два… у чотири рядки…) усмішок, де вирують квітучі діалоги. Чи іронічних мініатюр, що віддзеркалюють ту чи іншу хвилюючу думку… Ту чи іншу актуальну обставину нашого непростого життя. Бо непросто живемо, вельмишановні! І кожен особисто, і усі разом. Отож… ну хоча б така іронічна мініатюра –
АБИ ВІДДАТИ
А все ж проблема – ой, сердита...
І навіть гостра! Се ля ві...
Аби віддати... ну, кредити...
Кредити слід – брати нові!
А тут і справді ж є над чим помізкувати, бо проблеми хоч і ускладнюються, а їх треба усе ж якось вирішувати. Бо на самій лише гострій, навіть дуже гострій критиці далеко не поїдеш і це вже добре усвідомлюють і самі політики, і їх електорат.
НІБИ ДУСТОМ
О, цей став… справжнім златоустом:
Бо критикою – ніби дустом!
Суспільство у стані змін, у стані реформ. І шлях, який долаємо, непростий. Але втрачати упевненість у собі усе ж не варто.
ХОДА
Отож... реформам – славну путь!
Попри роз’ятрені тривоги...
Бува, хода… як гордо йдуть!
Бува, хода... ледь тягнуть ноги.
Героями іронічних мініатюр можуть бути дуже різні персонажі, що і підтверджує мініатюра наступна.
РОЗДУМИ РЯБКА
Хоч гавкаєш на благо колективу,
Щоразу переходячи на крик,
Та слово – демократія... – важливе,
Бо не боїшся – гавкнеш не в той бік...
Та і ще одна мініатюра є також підтвердженням висловленої трохи раніше тези.
МОНІТОРИМО
Тема у мишей проста,
Але все-таки... безкрая:
Моніторимо кота –
Де він ліг... і де дрімає!
А інколи слухаєш, скажімо, коментар до захоплюючого футбольного матчу і теж чуєш, що коментатор… так соковито, так барвисто… висловився про те, що відбувається на полі. І це теж дає поштовх до творчості… але вже на іншу тему.
ТО Ж І ТАКТИКА
Хоч і сказано не без криги,
Але сказано від душі –
А футбол складається з бігу,
То ж і тактика... бий-біжи!
Живемо у нелегкі часи. Отож і треба активно мислити, щоб зрозуміти, а що ж відбувається у суспільстві. Щоб упевнено торувати шлях у майбутнє. А це справа непроста. Про це і наступна усмішка.
НА ГРАНІ
Як проблеми та проблеми...
Та ще й так вперто і люто!
То хоча й не гостра тема –
Гостроти все ж... не минути.
Дні – таким тривожним виром...
То ж, звертаючись до Гната,
Гриць турботливо і щиро –
Звик усім допомагати!
– Щось... в нервовому ви стані...
То ж і вам живеться нині –
Як? На грані виживання?!
– Ні, на грані... розуміння.
Отож гумор – пульс нашого життя… І це чітко усвідомлюють не тільки автори-гумористи, а і ті громадяни нашої країни, що зовсім не захоплюються літературною творчістю. А пульс – один з важливих параметрів життєдіяльності організму. Це справедливо і тоді, коли мова йде про організм соціальний. Про суспільство, у якому ми з вами, вельмишановні, живемо.
Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті: