Володимир Даник. "На сторожі – ...Чернеча гора!"


Скіфія-2019-Літо

 

Володимир Даник

НА СТОРОЖІ – ...ЧЕРНЕЧА ГОРА!

Теперішні нелегкі роки, що їх прожила Україна, можна розглядати з різних точок зору. Скажімо, з точки зору соціологічних опитувань. Чи, можливо, цитуючи думки, висловлені досвідченими, високолобими експертами. А хіба ж не було б цікаво усвідомити, а яким же є цей нелегкий історичний період... так би мовити, у дзеркалі поетичного світосприйняття?! 
Переглядаю сторінки свіженького видання – а це альманах «Скіфія-2019-Літо»... (канівське видавництво «Склянка Часу»). Тут представлені і просто твори, і твори учасників поетичного конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора». Конкурс проводиться уже удесяте. Отож і хотілося б пробігтися поглядом по віршах учасників конкурсу. А на деяких рядочках і зупинитися.
Чому так? Поезія – це насамперед емоційний погляд на світ. І можливо саме тому вірші можуть бути цікавими і для людей, абсолютних далеких від поетичних поривань. І потім – серед учасників обдаровані люди з усієї України. Та ще й до того автор цих рядків потрапив... ну, не всім же так щастить...  до складу журі конкурсу. Тому і читати треба уважно і відповідально. І, певна річ, намагатися бути об’єктивним. Хоча це і нелегко. Бо кожен з учасників конкурсу подає на нього лише один вірш. А по одному віршу важко судити про творчість поета. Та у цьому і безперечний позитив – це додає стрімкості і динамізму самому конкурсу!
Але нічого – справимося. У журі кілька членів, наділених певним мистецьким досвідом. Отож коли хтось виявиться до певної міри суб’єктивним, то загальна оцінка (плюс... мінус...) може бути і цілком відповідною.

Отож про твори учасників. 

Наталія Бідненко (село Червона Поляна, Кіровоградська область) у своєму вірші піднімає гостру соціальну проблему, яка не може не хвилювати і до якої суспільство не повинно бути байдужим:

 

 

Село вмира. Ще б, може, серце билося,
Якби хоч хто у цю підтримав мить…
Село вмира. Й нікому не судилося
Про те дізнатись, як йому болить.

 

 

Карина Бойко з Запоріжжя пише про вагомість, якою має бути наділене поетичне слово, бо інакше навіщо і братися за перо:

 

 

Пишу... И не для денег, не для славы!
Пишу, когда душа полна огня.
Слова моей души – не для забавы:
Они мой мир, всю суть мою хранят.

 

 

Тетяна Лісненко з міста Ромни на Сумщині не обминає драматичних сторінок нашої дійсності і при цьому намагається усе ж бути філософічною:

 

 

Бо вже земля чекає, наче мати,
Її вже спраглі висохли вуста…
Набридли їй і «гради», й автомати,
Жадає виколихувать жита.

 

 

Василь Момотюк з Чернівецької області у одному з представлених своїх тривіршів, зауважує:

 

 

Обличчя війни
веселим не буває.
Хіба це не так?

 

 

Микола Проценко з Києва, людина з немалим життєвим і літературним досвідом, розмірковує над тим, а чому ж у його сучасників усе ж не пригасає спрага до творчості:

 

 

Пишуть, пишуть про значне:
Про кохання і дівчину,
Про війну і батьківщину…
Вічність тем цих не мине.

Пишуть також про своє.
Ні про що ж – не відшукати!
Чи самому написати?
Ось! Оце ж воно і є!

 

 

Олена Плавенчук з Київської області у своїх віршованих рядках відтворює драматизм (та і трагізм...) невигаданих обставин:

 

 

Багато сліз, людей багато,
І мама в чорному, як тінь.
Іде війна. Ховають тата,
А навкруги – весни цвітінь.
Б’є сонце в дзвони луннодзвінно
І лине голос з глибини:
Чоловіки не плачуть, синку,
Буває, журяться вони.

 

 

Тамара Станкова з Рівненщини придивляється до непростих соціальних проблем:

 

 

Одні батрачать за кордоном,
А ті – не знають, як прожить.
Усього вдосталь є в країні,
Нема ж за що його купить.

 

 

Киянин Ігор Тилик дивиться на оточуючий світ, як філософ, що і засвідчують приведені нижче рядки:

 

 

Життєва круговерть, мов ті млинові жорна,
Розмелюють століть спресований граніт.
У нім застигло все: і зоряне і чорне,
І мрії таїна,
Й кохання ніжна мить.

 

 

Киянин Володимир Цибулько частенько фігурує на радіо і телевізії, як політичний експерт, але мабуть усе ж є те, про що він хотів би сказати поетичним словом:

 

 

Забанений Бахус, сигари і ром
Поранений качур плава Дніпром
Історія наша де кров а де бром
Забанений Бахус але не Газпром

 

 

Олена Ющук з Дніпропетровщини пише (і так лірично, і одухотворено!) про те, якою нелегкою і неоднозначною буває жіноча доля:

 

 

Вспомните, что я жила в полете
мыслей и мечтаний, как стихий.
Вы меня когда-нибудь поймете,
женщину, писавшую стихи.

 

 

Живемо у суворі часи. Отож і Лідія Яцкова з Хмельниччини вірш «Війна, спинись» почанає рішуче і жорстко:

 

 

Війна, спинись біля вікна!
Поглянь на світ, протри зіниці!

 

 

І подальші рядки цього вірша пронизує неабиякий драматизм почувань:

 

 

Душі надірвана струна!
Знов плаче дзвін біля каплиці.

 

 

Та і завершує поетеса цей вірш тим же схвильованим рядком, з якого вірш і починався:

 

 

Війна, спинись біля вікна!

 

 

Отож переглянувши твори учасників конкурсу «Чатує в століттях Чернеча гора», починаєш укотре розуміти, що Чернеча гора – на сторожі... і поетичного натхнення, і високого слова, і нашої любові до України!

 

На відео: м. Канів, Чернеча гора (Телеканал АНТЕНА).

Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

Читайте також на нашому сайті:

Блог письменника, поета, гумориста, викладача ЧДТУ Володимира Даника
Володимир Даник - поет, прозаїк, автор пісень і бард. Автор 21 книг поезій, пісень і прози, серед яких: «Гуморески та байки» (1991), «Таємна зброя» (1992), «Під впливом НЛО» (1992), «Як стати молодим» (1992), «Вічна тема» (1993), «У Черкасах – сміються!» (2006) та інші. Володимир Олексійович - член Національної спілки письменників України, двічі лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» (2016 р., 2019 р.), лауреат Міжнародного літературного конкурсу «Гранослов», лауреат конкурсу «Автора! Автора!», який проводився журналом «Перець» та міністерством культури України.

Останні коментарі до сторінки
«Володимир Даник. "На сторожі – ...Чернеча гора!"»:
Людмила , 2019-10-14 20:05:42, #
Олександр , 2019-10-15 09:27:01, #
Василь , 2019-10-15 11:34:32, #
Аліна , 2019-10-16 14:04:27, #
Ігор , 2019-10-16 16:32:30, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 6     + Додати коментар
Топ-теми