Володимир Даник
ДУМКИ УГОЛОС
Майстерність – це лише одна з складових! Бо на одному крилі – далеко не полетиш.
Так, оригінальність – це, можливо, лише добре призабута банальність! Але ж хтось таки зумів її – ...вчасно пригадати.
Ось хто умілий оратор, бо так похвалив! Ніби вилаяв...
Ну, чого ви хочете... близорукість! Влада починає бачити, як насправді живе народ, тільки коли... вибори вже близько.
Та чого ж… стрімко розвиваємося! Прогрес – широченними кроками… І чого тільки не побачиш, чого тільки не зустрінеш – і низькі пристрасті, і високі технології!
Хтось звикає – думати... А хтось звикає – не думати! І перше, і друге називається однаково – звичка...
Так, дуже хорощий організатор… Так, у дитинстві зовсім і не мріяв – ...стати бюрократом! Усе це так... Але ж головне, що мрія – збулася!
Ну, якщо вже і підперізувати власну логіку, то лише – ...закордонним безглуздям!
Грошей – чи мало… чи багато... Але завжди не вистача!
Конструктивна критика – як паштет! Намазав на хліб і... можна їсти. А критика протилежна – така, що і не намазуєш, і не їси... А тільки плюєшся!
Ну, якщо завідувачем болота чорта поставили, то болото... і справді тихе!
А фортуна – дама украй примхлива і неуважна! Може, саме тому вона так уперто пропускає ваше прізвище – у такому довгому списку імен...
Ну, це не так просто і суміщати – набридливу рекламу і... здатність самостійно мислити!
Вас полюбляють... неприємні несподіванки?! Але ж любов – це така... непередбачувана річ! Сьогодні вона є, а завтра – нема...
Для надто вже ядучої критики потрібно мати або велику злість, або зміїну натуру! Або хоча б... холодний розрахунок.
Президентською карамеллю – душу посолодити?! О, така можливість є... у кожного з наших співгромадян!
Коли правду дуже вже пишно одягнути, може, її тоді... ніхто і правдою не назве?!
Ну, треба ж... така дивина: на всіх політиків... політики?! І справді ж не вистача! А на всіх ідеологів – ідеології більш, ніж достатньо...
Сварка може виникнути навіть тоді, коли у щасливого подружжя... просто забагато посуду!
Формулу щастя – кожен відкриває сам! А не вичитує її з товстих і вкритих пилом енциклопедій...
А двері бувають – і закриті... І так закриті, що і не кожен відімкне! І це частенько справедливо – і у буквальному розумінні, і як алегорія.
Дефіцит макулатури?! Ну, цього можна уникнути завдяки... особливо заповзятливим видавцям!
Так, Слон – виділяється! Але чим?! Своїми надмірними розмірами і грубою фізичною силою... А Муха на виду – завдяки витонченому інтелекту!
Навіть, щоб крутити хвоста коровам, потрібно мати – певну підготовку! Бо інакше закрутиш хвоста – не в той бік...
Котилася торба... з високого горба... І довго котилася?! Аж.. до пункту приземлення!
Ну, професор... він у всіх питаннях – професор! Це не якийсь там асистент... Завжди знає – і куди втекти, і коли тікати!
То що – сірі люди... створюють собі сіре життя?! Та ні... сіре життя – ні краплі творчості!
Жаби на болоті?! О, це і вдумливі мислителі, і вимогливі критики!
Трибуна – це таке вагоме... це таке відповідальне місце... Що з нього і в найжахливішу спеку можна – ...таке зморозити!
А терпіння – це зернини... Але що з них проросте – тільки покора чи... і шлях до істини!
Ну, яка ж тупа дійсність – без гострих питань?!
З точки зору Паска: в умовах постійних криз і до того ж при повній відсутності пуза що може зупинити штани на шляху непотрібного спадання?! Тільки... уміле керівництво ними!
Хто окупував Крим, на жаль, може окупувати і Рим! І навіть... чого гріха таїти... мідні труби.
А хліб істини збирають довго... і по крихті, а ви хочете – відразу! І цілою буханкою...
Тихий жах? У гучній формі?! Ну, це ж… дуже поширене явище!
Ну та звісно ж – казати правду! Хоч правда інколи бува така жахлива, що – краще б збрехали…
Та якби царевичів обирали, то Іван-дурень при належному піарі Іваном-царевичем... таки міг би стати!
Та що ж... соціальний поділ дуже чіткий: духовно бідні і... просто бідні.
При недолугій економічній політиці навіть дієта може стати... просто непотрібною!
А каятися у власних гріхах не люблять, взагалі-то кажучи, не тільки політики!
Ну, чим і справді нас не вразиш, то це – придуркуватістю реклами! Усього набачились...
І у відсутності логіки інколи, вибачайте, усе ж є своя логіка.
А без достатньої кількості висококваліфікованих роззяв необхідного рівня роззявкуватості – можна ж… і не досягти!
І до речі – про кулінарію… Ну, якщо вже пильно придивитись, то найсмачніша страва, мабуть, та, яку з’їдають – ще у процесі приготування!
За матеріалами: Часопис «Апокриф». Черкаси, видавництво «Інтроліга ТОР», 2018 рік. Стаття надіслана автором особисто для читачів "Малої Сторінки".
Читайте також на нашому сайті:
