Володимир Даник
ДЖАЗ… І ЩЕ РАЗ – …ДЖАЗ!
Не відношу себе до особливих любителів джазу, а тим більше до його великих знавців. Але є джазові твори, що мене зворушили і схвилювали. І зворушили і схвилювали до такої міри, що було виразне відчуття – так, це музика мого серця...
Були, звичайно ж, джазові твори, які залишали мене байдужим. А то і зовсім розчаровували. Але ж... Але ж була, була завжди у душі спрагла потреба почути... чи щось таке, що ти вже чув... чи щось для тебе абсолютно невідоме і нове... і раптом усвідомити – так, це джаз... і це талановито!
Ця музика уміє хвилювати і заспокоювати. Вміє бути звичною і у той же час незбагненно-змінною і непередбачуваною. Яскравою і неординарною. Ще не відкритою і до прозорої ясності зрозумілою.
О, це так... Бо з почутою музикою змінюємося і ми. І змінюється наше сприйняття і світу, що вирує навколо, і музики, що звучить поруч. І це виявляє себе і в іменах, що ми відкриваємо для себе, і в тих звуках і ритмах, що нас переповнюють, і у написаних віршах теж.
На відео: The Best Of Duke Ellington & His Orchestra (Full Album).
|
ПРИСВЯТА ДЮКУ ЕЛІНГТОНУ Накрива сива хвиля днів А життя – ніби карамель, А митець – та хоч трохи дитя! Суєта, лабіринти справ... А життя – ніби карамель, |
|
Згадується думка, висловлена колись одним зі знайомих. Людиною, залюбленою у книгу, у мистецтво. Згадуючи про якусь з джазових подій, він зізнавався:
– Дивовижне відчуття... Навіть деякий дискомфорт... Люди, що поруч, одержують від музики, що звучить, шалену насолоду. А ти цю музику – просто не розумієш!
Ця несподівана відвертість підштовхнула і до власних думок, і до несподіваних і для себе самого висновків. Адже це і добре, коли є музика для тебе ще невідкрита. До неї прислухаєшся, намагаєшся її осягнути, знайти у ній щось близьке. Щось тобі найближче. І така музика, врешті-решт, відкривається для тебе. А потім, але це уже з часом, пишуться і такі поетичні рядки.
|
ДЖАЗ ПІД ЧАС ДОЩУ А так бувало вже не раз – І хай звучить не для овацій, О, це не раз було в житті, О, не сказати це устам! І хай звучить не для овацій, |
|
Бо і у тиші стільки музики. Ще не почутої. І ще не відкритої кимось. Музики, що зуміє відкрити для нас і свіжі ритми, і нові імена.
На відео: Soft Jazz: "Rain" (3 Hours of Smooth Jazz Saxophone Music w/ Rain Sounds).
Стаття надіслана автором спеціально для читачів "Малої Сторінки".
Дивіться також на "Малій Сторінці":