«Веселе подвір’я» – збірка віршів для дітей від Ксенії Бондаренко (Ксенії Лелеки)


 

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека). Веселе подвір’я. Збірка віршів для дітей.

 

 

Ксенія Бондаренко
(Ксенія Лелека)

Синички-сестрички

Рано-вранці дві синички
Прилетіли до кринички,
Одна одну привітали,
Дзвінко пісню заспівали.
Із червоної калини
Нанизали намистини,
З квітів, ягідок, листочків
Сплели красені-віночки.
Заливались-хихотіли,
Навіть півня розбудили!
Півень каже: "Гей, дівчата,
Маю першим я співати!" 
Засоромились сестрички,
І рум'янцем вкрились щічки.


* * *


Дбай ізмалечку про вроду

Свинка сварить порося:
"Треба митися щодня,
Не вмиваються бруднулі,
Нечепури й вередулі.
Ти свинячої породи,
Дбай ізмалечку про вроду,
Будеш чистим й гарним дуже  —
Щойно вмиєшся з калюжі".


* * *


Куди зникає молоко?

Кіт Мурко сидить на варті —
Вже котові не до жартів.
З ранку думає-гадає:
Молоко куди зникає?
Як піде він полювати,
Потім нічим ласувати.
В мисці пусто, ні краплинки,
Кіт ковтає лише слинки.
Що за диво-дивина?!
У кота вже сивина!
Лиш Мурко заплющив очі —
Їжачок у миску вскочив.


* * *


Найкращий тато

Вийшла квочка на хвилинку
Поклювати в двір зернинки.
Кіт в гніздо, мов курка, ліг,
Міцно спить, без задніх ніг.
Умостився лише скраю,
Яйця котик не чіпає —
Незабаром у гнізді
В квочки з'являться малі.
Раптом чує кіт Мурко,
Що пищить під ним гніздо.
Кіт розплющив одне око,
А курчата вже під боком.
Кажуть котику малята:
"Ти найкращий в світі тато!"


* * *

 
Друзі

Кіт Мурко та песик Тузя
Найщиріші в світі друзі!
Заховає песик кістку,
А Мурко вже й хоче їсти.
Як дають коту сметану,
Кіт вилизує всі жбани.
Каже Тузі: "Ти зажди,
Зголоднів — попий води". 
Цуцик каже: "Не біда,
Що сметани мало,
Головне, що доброта
Завжди поміж нами!"


* * *


Завзяті кроленята

На городі попід тином
Згуртувалися морквини,
Плачуть з власної краси —
Вкоротив їм хтось носи.
...
Між рядами кроленята
Моркву смикають завзято,
Підбадьорює кролиця,
Діткам каже:"Не баріться!
Хто найбільше назбирає,
Той найдовші вуха має!" 
Кроленята — мов кроти, 
Лиш стирчать з землі хвости.
Раптом кличе: "Всім до хати!
Ґазда йде врожай збирати!"


* * *


Страховисько

Песик Тузя сам не свій —
В будці хтось живе чужий,
Більш нема у нього хати,
Де собачці тепер спати?
Гірко плаче та скавчить —
З будки звір страшний сичить!
Треба дім свій захищати
Та страховиська прогнати!
Кіт ліниво позіхнув,
Оком в будку зазирнув.
Каже песику Мурко:
"В гуски там тепер гніздо".


* * *


Козенята

У кози сьогодні свято —
Народились козенята!
Цапеня і дві козички, 
Брат, а в нього дві сестрички.
Тато цап поважним став,
В батька нині купа справ!
Треба вчити козенят
Де горох, де виноград,
Де гарбуз, де огірки,
Морква, сині, кабачки.
Козенята неслухняні,
Бешкетують на поляні,
Не бояться зголодніти —
В мами можна молочка попити!


* * *


Усміхайтеся!

Притомились козенята
Зранку гратися-стрибати,
Та й побігли хутко діти
На ставок водичку пити.
Спрагу враз вони втомили,
На травичку дружно сіли.
Раптом із води сердито
Хтось показує копито!
Полякалися малята,
Нумо разом утікати!
Мама каже: "Повертайтесь,
Щиро-любо привітайтесь,
Кращий буде у вас друг,
Як всміхнетеся до вух!"


* * *


Відмінники

Вчаться плідно кроленята
Як стрибаючи літати:
"Ширше лапки, вище вуха!" —
Каже дітям вчитель-муха.
Зі старанням малюки
Перестрибують горбки,
Зі стрибком вони злітають,
Часу кролики не гають.
Учні вчаться на "відмінно",
Працьовито і сумлінно.
Мама мало не зомліла:
"Невже діти мають крила?"


* * *


Солов'їна мова

Соловейку каже півень:
"Кращий я за тебе співом,
Зранку всіх я підіймаю,
Навіть сонечко вітаю.
Ти ж співаєш по-простому,
Навіваєш сум і втому,
Як усі лягають спати,
Починаєш ти співати". 
Соловей не вихвалявсь,
Лише мовив тихо:
"Мова кожного із нас
Гарна та велика.
Я  співаю від душі,
Хоч і по-простому,
Бо рідніша на землі
Солов'їна мова!"


* * *


Замазури

Із калюжі порося
Кличе гратись жабеня:
"Квакунець, стрибай хутчіше! 
Разом гратись веселіше!" 
Гомонять, сміються діти,
Навіть ніколи сидіти!
Гусенята прилетіли
І носи свої встромили,
А за ними — каченята:
"Теж ми хочемо пірнати!" 
А курчата запищали:
"У калюжі місця мало,
Ми не вміємо плисти, 
Сядем гусям на хвости".
Схаменулися матусі,
Кажуть дітки: "Не хвилюйтесь!
Замазур вам слід відмити,
Щоб знайти, чиї де діти".


* * *
 

Вулкан

Щось лоша засумувало —
На подвір'ї тісно стало.
Треба бігати, скакати,
Вітра в полі доганяти!
Розігнався кінь Вулкан,
Не страшний йому паркан.
Мчить лоша, мов буревій:
"Геть з дороги всі мерщій!" 
Іскри раптом з-під копит —
На паркані спить наш кіт.


* * *

 
Ліпші друзі

Набридають Тузі мухи,
Всядуться йому на вуха
Й нумо голосно дзижчати,
Заважають Тузі спати.
Як розплющить песик очі —
Мухи ніс йому лоскочуть.
Лиш захоче цуцик їсти —
Починають в миску лізти.
Цуцикові не до сміху,
А для мух — найбільша втіха!
Мовлять лагідно до Тузі:
"Ми з тобою ліпші друзі!"


* * *


Впертий Кіндрат

Впертий наш віслюк Кіндрат!
Всі вперед, а він — назад,
Впреться міцно, йти не хоче,
Аж вивалюються очі.
Працювати неохота:
"Не втече, не вовк робота!" 
І стоїть так цілий день,
Вріс у землю, наче пень.
Ґазда кличе всіх до столу:
"Гей, гуртуйтеся у коло!" 
А віслюк вже й тут як тут,
Бідолашний, зовсім схуд!


* * *


Гусеня загубилося

Загубилось гусеня,
Гуска в пошуках півдня,
Кіт Мурко та песик Тузя
Все оббігали в окрузі.
Гусеня нема ніде,
Гуска плаче: "Пропаде!" 
Ластів'ята з висоти
Заспівали: "Всі сюди!
У калюжі порося
Вчить вмиватися гуся.
Не впізнати, весь у бруді,
Довго мити мама буде!"


* * *


Піжмурки

Квочка вивела в садок
На прогулянку діток.
Зацвірінькали курчата:
"Нумо в піжмурки всі грати!"
Між кульбабками сховались
Та від сміху захлинались.
"Раз, два, три, чотири, п'ять…" 
Мама йде усіх шукать.
Квочці стало не до сміху:
"Де ж ви, діти мої? Лихо!"
Дивиться: стрибають квіти.
Не кульбабки то, а діти!


* * *


Суперечка

Сперечалася коза,
Лютувала, мов гроза,
А корова і собі
Вихвалялась у юрбі.
Хизувались увесь ранок
Та й владнали наостанок:
"В кого краще молоко,
Нам розкаже кіт Мурко!" 
Ґелґотять, сміються гуси —
З миски видно лише вуса:
"Молоко я все допив,
Дайте ще! Не зрозумів!"


* * *


Мурко захворів

— Гей, скоріш на допомогу!
Дайте лікарю дорогу!
Кіт Мурко наш захворів,
З ранку він не їв, не пив!
Цілий день лежить без тями
Весь в страшних зелених плямах!
Навіть оком не моргне,
Бідоласі, мабуть, зле...
— Не хвилюйтесь, все чудово!
Кіт в порядку та здоровий!
Цілу ніч Мурко не спав,
Бо паркан він фарбував!


* * *


Впіймай хвоста

Цуценя, мов завірюха,
Все до купи — лапи й вуха,
Розболілись животи
В горобців від сміхоти.
Кіт сміявсь, упав з паркану,
А за ним і впали жбани.
У дворі переполох,
Гусенята, мов горох,
Від матусі повтікали, 
Цуцика, мабуть, злякались.
Справа в Тузі непроста:
Хоче він впіймать хвоста!


* * *


Горобці

Горобці, немов комахи,
Сіро вкрили бідолаху,
Сонця соняшник не бачить,
Шкарлупинням гірко плаче.
Все довкола шкереберть,
Галаслива круговерть.
Ґазда ходить по городу
Та ховає квітів вроду.
— Хлопці, браття, поспішайте!
Діткам сім'я назбирайте,
Не марнуйте ні хвилинки,
Бо рослини вже в хустинках!


* * *


Рідня

Кошеняті каже кішка:
"Полюватимемо мишку. 
Треба вчитися, маля, 
Все робити до пуття.
У котів велике діло —
Мишенят ловити вміло!"
Відказало кошеня:
"З мишенятком ми рідня, 
Як дві крапельки води:
Вуса маєм і хвости. 
Я не піду полювати, 
З мишенятком буду грати!"


* * *


Лікар

Липу хвору рятувати
Прилетів в садочок дятел,
На світанку стукотить,
Бо у дерева болить!
Працьовитий лікар-птах
Визволяє від комах,
Шкідникам він на заваді,
Всі дерева пташці раді.
Там де знайде шкідника,
Буде місце для дупла,
В нім оселяться синиці,
Щебетухи-трудівниці.


* * *


Ґава

Крадькома стрибає ґава,
Пильно стежить птаха жвава, 
Носять мишки тишком-нишком
До нори смачні горішки.
Ґава молодь поучає:
"В хаті місця вже немає.
Щоб вмістилося багато,
Шкаралупки треба зняти!"
Тріскотять міцні горіхи
Ґаві хитрій на утіху!
Миші раптом остовпіли,
На траві лиш крихти взріли:
"Що сховаємо у нірку?
Від горіхів лише дірка!"
Птаха ще посмакувала,
Та й до мишок проказала:
"Все, що носите до хати,
Треба, любі, скуштувати!"


* * *


Злива

Дощ! Гримить! Лютує вітер!
Злива! Град! Ховайтесь, діти!
З неба ллє, мов із відра.
Гей, додому, дітвора!
Мчать малі хутчіш до хати
Сонце з вікон виглядати.
Через двір тече ріка,
Злились небо і земля.
Сумно дітям у негоді:
"Де ти, сонце? Дощик, годі!"
... Вийшло сонечко, вітає,
Веселково небо грає.
Зацвірінькали синички:
"Всім купатися на річку!"
Бешкетують знов малята,
Не було б без зливи свята,
Дощик став їм у пригоді —
Двір тепер у повноводді.


* * *


Горішки

На травичку вранці мишки
Діткам принесли горішки,
Мишенята хрумотять,
За сніданком гомонять.
Шкаралупок вже гора,
Точить зубки дітвора.
Не встигають мама й тато
Дітям ласощі збирати.
Запищали гризуни:
"Ще несіть! Все з'їли ми!"
Усміхнулися дорослі,
Кажуть дітям: "Ви не гості.
Щоб горішків скуштувати,
Треба вам попрацювати!"


* * *


Хом'ячок

 Не сидиться хом'яку,
За щоками — по мішку,
До хатини зранку носить
Гречку, жито, рис і просо.
Утомився, ледь біжить...
Бачить, соняшник лежить —
Ціла купа насінин,
Треба впоратись і з цим!
Щоки, наче два гарбу́зи...
— Ще б знайти і кукурудзу!
До нори приповз хом' як,
Не зайти туди ніяк!
Буде хату будувати,
Щоб запаси в ній складати,
Бо стара вже замала,
Непридатна для зерна.


* * *


Лелеки

Недалеко від смереки
Оселилися лелеки,
Батько-птах гніздечко звив,
Щастям хату оповив.
Клекотять ширококрилі
Чорногузи сніжно-білі,
Незабаром у бузьків
Буде купа дітлахів.
Недаремно кажуть люди:
"Де лелека — радість буде".
На подвір'ї галасливо —
В дім навідалося диво:
Ґазда пташкою кружля —
Народилось немовля!


* * *


Сумний їжачок

Плаче гірко їжачок,
Бо замало голочок:
"В будяка страшні колючки,
Всі бояться квітку-злючку!"
Їжачиха каже сину:
"Хіба в цьому, любий, сила?
Якщо розум будеш мати,
Не прийде біда до хати".


* * *


Веселе подвір’я

Соловейко на світанку
Заливавсь безперестанку,
На подвір'я вийшов півень
Привітати друзів співом.
Ґазда кличе на сніданок,
Каже жваво: "Добрий ранок!"
Песик Тузя й кіт Мурко
В мисці ділять молоко.
Цап запрошує козу
Їсти з ним смачну лозу,
Козенята і кролі
Моркву смикають з землі.
Квочка діток на зерно
Ніжно кличе: "Ко-ко-ко!"
Каченята на ставку
Дружно всі пливуть в рядку,
А за ними гусенята
Повертаються до хати.
Порося вмовляє маму
Не вмиватися так рано,
А корова і телятко
Ласощі дають лошатку.
Хом'яку час поспішати
В поле плідно працювати.
У гнізді на стрісі хати
Вже пищать лелеченята...

 

 

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека). Веселе подвір’я. Збірка віршів для дітей.

Матеріали люб'язно надіслані авторкою спеціально для читачів "Малої Сторінки".

 

 

 

Більше творів Ксенії Бондаренко на "Малій Сторінці":
 

Ксенія Бондаренко (Ксенія Лелека)"Народилася я на Одещині, де й мешкаю зараз.  Маю двох діточок. Писати дитячі вірші почала несподівано для себе. Перший  віршик з'явився в серпні 2020 року, а вже через два місяці віршиків назбиралося  на цілу  збірку. Тому разом з читачами було вирішено видати збірку дитячих віршів для дорослих і маленьких  під назвою "Веселе подвір'я".  Радітиму, якщо малятам сподобаються мої твори." (Ксенія Бондаренко)


Останні коментарі до сторінки
««Веселе подвір’я» – збірка віршів для дітей від Ксенії Бондаренко (Ксенії Лелеки)»:
Катерина , 2021-03-20 15:44:48, #
Оновити список коментарів
Всьго відгуків: 1     + Додати коментар
Топ-теми