«Веселе подвір’я» – збірка віршів для дітей від Ксенії Бондаренко (Ксенії Лелеки)

Ксенія Бондаренко
(Ксенія Лелека)

Синички-сестрички

Рано-вранці дві синички
Прилетіли до кринички,
Одна одну привітали,
Дзвінко пісню заспівали.
Із червоної калини
Нанизали намистини,
З квітів, ягідок, листочків
Сплели красені-віночки.
Заливались-хихотіли,
Навіть півня розбудили!
Півень каже: "Гей, дівчата,
Маю першим я співати!" 
Засоромились сестрички,
І рум'янцем вкрились щічки.

* * *

Дбай ізмалечку про вроду

Свинка сварить порося:
"Треба митися щодня,
Не вмиваються бруднулі,
Нечепури й вередулі.
Ти свинячої породи,
Дбай ізмалечку про вроду,
Будеш чистим й гарним дуже  —
Щойно вмиєшся з калюжі".

* * *

Куди зникає молоко?

Кіт Мурко сидить на варті —
Вже котові не до жартів.
З ранку думає-гадає:
Молоко куди зникає?
Як піде він полювати,
Потім нічим ласувати.
В мисці пусто, ні краплинки,
Кіт ковтає лише слинки.
Що за диво-дивина?!
У кота вже сивина!
Лиш Мурко заплющив очі —
Їжачок у миску вскочив.

* * *

Найкращий тато

Вийшла квочка на хвилинку
Поклювати в двір зернинки.
Кіт в гніздо, мов курка, ліг,
Міцно спить, без задніх ніг.
Умостився лише скраю,
Яйця котик не чіпає —
Незабаром у гнізді
В квочки з'являться малі.
Раптом чує кіт Мурко,
Що пищить під ним гніздо.
Кіт розплющив одне око,
А курчата вже під боком.
Кажуть котику малята:
"Ти найкращий в світі тато!"

* * *

 
Друзі

Кіт Мурко та песик Тузя
Найщиріші в світі друзі!
Заховає песик кістку,
А Мурко вже й хоче їсти.
Як дають коту сметану,
Кіт вилизує всі жбани.
Каже Тузі: "Ти зажди,
Зголоднів — попий води". 
Цуцик каже: "Не біда,
Що сметани мало,
Головне, що доброта
Завжди поміж нами!"

* * *

Завзяті кроленята

На городі попід тином
Згуртувалися морквини,
Плачуть з власної краси —
Вкоротив їм хтось носи.
...
Між рядами кроленята
Моркву смикають завзято,
Підбадьорює кролиця,
Діткам каже:"Не баріться!
Хто найбільше назбирає,
Той найдовші вуха має!" 
Кроленята — мов кроти, 
Лиш стирчать з землі хвости.
Раптом кличе: "Всім до хати!
Ґазда йде врожай збирати!"

* * *

Страховисько

Песик Тузя сам не свій —
В будці хтось живе чужий,
Більш нема у нього хати,
Де собачці тепер спати?
Гірко плаче та скавчить —
З будки звір страшний сичить!
Треба дім свій захищати
Та страховиська прогнати!
Кіт ліниво позіхнув,
Оком в будку зазирнув.
Каже песику Мурко:
"В гуски там тепер гніздо".

* * *

Козенята

У кози сьогодні свято —
Народились козенята!
Цапеня і дві козички, 
Брат, а в нього дві сестрички.
Тато цап поважним став,
В батька нині купа справ!
Треба вчити козенят
Де горох, де виноград,
Де гарбуз, де огірки,
Морква, сині, кабачки.
Козенята неслухняні,
Бешкетують на поляні,
Не бояться зголодніти —
В мами можна молочка попити!

* * *

Усміхайтеся!

Притомились козенята
Зранку гратися-стрибати,
Та й побігли хутко діти
На ставок водичку пити.
Спрагу враз вони втомили,
На травичку дружно сіли.
Раптом із води сердито
Хтось показує копито!
Полякалися малята,
Нумо разом утікати!
Мама каже: "Повертайтесь,
Щиро-любо привітайтесь,
Кращий буде у вас друг,
Як всміхнетеся до вух!"

* * *

Відмінники

Вчаться плідно кроленята
Як стрибаючи літати:
"Ширше лапки, вище вуха!" —
Каже дітям вчитель-муха.
Зі старанням малюки
Перестрибують горбки,
Зі стрибком вони злітають,
Часу кролики не гають.
Учні вчаться на "відмінно",
Працьовито і сумлінно.
Мама мало не зомліла:
"Невже діти мають крила?"

* * *

Солов'їна мова

Соловейку каже півень:
"Кращий я за тебе співом,
Зранку всіх я підіймаю,
Навіть сонечко вітаю.
Ти ж співаєш по-простому,
Навіваєш сум і втому,
Як усі лягають спати,
Починаєш ти співати". 
Соловей не вихвалявсь,
Лише мовив тихо:
"Мова кожного із нас
Гарна та велика.
Я  співаю від душі,
Хоч і по-простому,
Бо рідніша на землі
Солов'їна мова!"

* * *

Замазури

Із калюжі порося
Кличе гратись жабеня:
"Квакунець, стрибай хутчіше! 
Разом гратись веселіше!" 
Гомонять, сміються діти,
Навіть ніколи сидіти!
Гусенята прилетіли
І носи свої встромили,
А за ними — каченята:
"Теж ми хочемо пірнати!" 
А курчата запищали:
"У калюжі місця мало,
Ми не вміємо плисти, 
Сядем гусям на хвости".
Схаменулися матусі,
Кажуть дітки: "Не хвилюйтесь!
Замазур вам слід відмити,
Щоб знайти, чиї де діти".

* * *
 

Вулкан

Щось лоша засумувало —
На подвір'ї тісно стало.
Треба бігати, скакати,
Вітра в полі доганяти!
Розігнався кінь Вулкан,
Не страшний йому паркан.
Мчить лоша, мов буревій:
"Геть з дороги всі мерщій!" 
Іскри раптом з-під копит —
На паркані спить наш кіт.

* * *

 
Ліпші друзі

Набридають Тузі мухи,
Всядуться йому на вуха
Й нумо голосно дзижчати,
Заважають Тузі спати.
Як розплющить песик очі —
Мухи ніс йому лоскочуть.
Лиш захоче цуцик їсти —
Починають в миску лізти.
Цуцикові не до сміху,
А для мух — найбільша втіха!
Мовлять лагідно до Тузі:
"Ми з тобою ліпші друзі!"

* * *

Впертий Кіндрат

Впертий наш віслюк Кіндрат!
Всі вперед, а він — назад,
Впреться міцно, йти не хоче,
Аж вивалюються очі.
Працювати неохота:
"Не втече, не вовк робота!" 
І стоїть так цілий день,
Вріс у землю, наче пень.
Ґазда кличе всіх до столу:
"Гей, гуртуйтеся у коло!" 
А віслюк вже й тут як тут,
Бідолашний, зовсім схуд!

* * *

Гусеня загубилося

Загубилось гусеня,
Гуска в пошуках півдня,
Кіт Мурко та песик Тузя
Все оббігали в окрузі.
Гусеня нема ніде,
Гуска плаче: "Пропаде!" 
Ластів'ята з висоти
Заспівали: "Всі сюди!
У калюжі порося
Вчить вмиватися гуся.
Не впізнати, весь у бруді,
Довго мити мама буде!"

* * *

Піжмурки

Квочка вивела в садок
На прогулянку діток.
Зацвірінькали курчата:
"Нумо в піжмурки всі грати!"
Між кульбабками сховались
Та від сміху захлинались.
"Раз, два, три, чотири, п'ять…" 
Мама йде усіх шукать.
Квочці стало не до сміху:
"Де ж ви, діти мої? Лихо!"
Дивиться: стрибають квіти.
Не кульбабки то, а діти!

* * *

Суперечка

Сперечалася коза,
Лютувала, мов гроза,
А корова і собі
Вихвалялась у юрбі.
Хизувались увесь ранок
Та й владнали наостанок:
"В кого краще молоко,
Нам розкаже кіт Мурко!" 
Ґелґотять, сміються гуси —
З миски видно лише вуса:
"Молоко я все допив,
Дайте ще! Не зрозумів!"

* * *

Мурко захворів

— Гей, скоріш на допомогу!
Дайте лікарю дорогу!
Кіт Мурко наш захворів,
З ранку він не їв, не пив!
Цілий день лежить без тями
Весь в страшних зелених плямах!
Навіть оком не моргне,
Бідоласі, мабуть, зле...
— Не хвилюйтесь, все чудово!
Кіт в порядку та здоровий!
Цілу ніч Мурко не спав,
Бо паркан він фарбував!

* * *

Впіймай хвоста

Цуценя, мов завірюха,
Все до купи — лапи й вуха,
Розболілись животи
В горобців від сміхоти.
Кіт сміявсь, упав з паркану,
А за ним і впали жбани.
У дворі переполох,
Гусенята, мов горох,
Від матусі повтікали, 
Цуцика, мабуть, злякались.
Справа в Тузі непроста:
Хоче він впіймать хвоста!

* * *

Горобці

Горобці, немов комахи,
Сіро вкрили бідолаху,
Сонця соняшник не бачить,
Шкарлупинням гірко плаче.
Все довкола шкереберть,
Галаслива круговерть.
Ґазда ходить по городу
Та ховає квітів вроду.
— Хлопці, браття, поспішайте!
Діткам сім'я назбирайте,
Не марнуйте ні хвилинки,
Бо рослини вже в хустинках!

* * *

Рідня

Кошеняті каже кішка:
"Полюватимемо мишку. 
Треба вчитися, маля, 
Все робити до пуття.
У котів велике діло —
Мишенят ловити вміло!"
Відказало кошеня:
"З мишенятком ми рідня, 
Як дві крапельки води:
Вуса маєм і хвости. 
Я не піду полювати, 
З мишенятком буду грати!"

* * *

Лікар

Липу хвору рятувати
Прилетів в садочок дятел,
На світанку стукотить,
Бо у дерева болить!
Працьовитий лікар-птах
Визволяє від комах,
Шкідникам він на заваді,
Всі дерева пташці раді.
Там де знайде шкідника,
Буде місце для дупла,
В нім оселяться синиці,
Щебетухи-трудівниці.

* * *

Ґава

Крадькома стрибає ґава,
Пильно стежить птаха жвава, 
Носять мишки тишком-нишком
До нори смачні горішки.
Ґава молодь поучає:
"В хаті місця вже немає.
Щоб вмістилося багато,
Шкаралупки треба зняти!"
Тріскотять міцні горіхи
Ґаві хитрій на утіху!
Миші раптом остовпіли,
На траві лиш крихти взріли:
"Що сховаємо у нірку?
Від горіхів лише дірка!"
Птаха ще посмакувала,
Та й до мишок проказала:
"Все, що носите до хати,
Треба, любі, скуштувати!"

* * *

Злива

Дощ! Гримить! Лютує вітер!
Злива! Град! Ховайтесь, діти!
З неба ллє, мов із відра.
Гей, додому, дітвора!
Мчать малі хутчіш до хати
Сонце з вікон виглядати.
Через двір тече ріка,
Злились небо і земля.
Сумно дітям у негоді:
"Де ти, сонце? Дощик, годі!"
... Вийшло сонечко, вітає,
Веселково небо грає.
Зацвірінькали синички:
"Всім купатися на річку!"
Бешкетують знов малята,
Не було б без зливи свята,
Дощик став їм у пригоді —
Двір тепер у повноводді.

* * *

Горішки

На травичку вранці мишки
Діткам принесли горішки,
Мишенята хрумотять,
За сніданком гомонять.
Шкаралупок вже гора,
Точить зубки дітвора.
Не встигають мама й тато
Дітям ласощі збирати.
Запищали гризуни:
"Ще несіть! Все з'їли ми!"
Усміхнулися дорослі,
Кажуть дітям: "Ви не гості.
Щоб горішків скуштувати,
Треба вам попрацювати!"

* * *

Хом'ячок

 Не сидиться хом'яку,
За щоками — по мішку,
До хатини зранку носить
Гречку, жито, рис і просо.
Утомився, ледь біжить...
Бачить, соняшник лежить —
Ціла купа насінин,
Треба впоратись і з цим!
Щоки, наче два гарбу́зи...
— Ще б знайти і кукурудзу!
До нори приповз хом' як,
Не зайти туди ніяк!
Буде хату будувати,
Щоб запаси в ній складати,
Бо стара вже замала,
Непридатна для зерна.

* * *

Лелеки

Недалеко від смереки
Оселилися лелеки,
Батько-птах гніздечко звив,
Щастям хату оповив.
Клекотять ширококрилі
Чорногузи сніжно-білі,
Незабаром у бузьків
Буде купа дітлахів.
Недаремно кажуть люди:
"Де лелека — радість буде".
На подвір'ї галасливо —
В дім навідалося диво:
Ґазда пташкою кружля —
Народилось немовля!

* * *

Сумний їжачок

Плаче гірко їжачок,
Бо замало голочок:
"В будяка страшні колючки,
Всі бояться квітку-злючку!"
Їжачиха каже сину:
"Хіба в цьому, любий, сила?
Якщо розум будеш мати,
Не прийде біда до хати".

* * *

Веселе подвір’я

Соловейко на світанку
Заливавсь безперестанку,
На подвір'я вийшов півень
Привітати друзів співом.
Ґазда кличе на сніданок,
Каже жваво: "Добрий ранок!"
Песик Тузя й кіт Мурко
В мисці ділять молоко.
Цап запрошує козу
Їсти з ним смачну лозу,
Козенята і кролі
Моркву смикають з землі.
Квочка діток на зерно
Ніжно кличе: "Ко-ко-ко!"
Каченята на ставку
Дружно всі пливуть в рядку,
А за ними гусенята
Повертаються до хати.
Порося вмовляє маму
Не вмиватися так рано,
А корова і телятко
Ласощі дають лошатку.
Хом'яку час поспішати
В поле плідно працювати.
У гнізді на стрісі хати
Вже пищать лелеченята...