Більше...

Будинок, в якому живеш: "Що тут було" - вірш Марії Пригари


Марія Пригара, Що тут було, вірш про будинокМарія Пригара

ЩО ТУТ БУЛО...

Що тут було?
Бур’ян як ліс,
Та ще будяк колючий ріс,
Та дерези густі кущі,
Та грязь, коли ішли дощі,—

А більш нічого не було!
А хто ж тут жив?
Самі коти
Гасали скрізь до темноти.
І потім, як настане ніч,
Над чагарями плакав сич —
Собі шукав дупло.

Де ж зараз ділись чагарі?
Стоїть на тому пустирі
Хороший, світлий дім,
Мов з-під землі, за ним услід
Росте сусід і ще сусід,
Бо тут не тісно їм.
 
А далі — тільки оком кинь!
Біжать будинки в далечінь,
Зростають день за днем.
Вже є тут грядки для квіток.
Шепоче листячком садок.
Отут і ми живем!

За матеріалами: Марія Пригара. "Ручаї". Вірші та казки. Малюнки О. Животкова та О. Лебідь. Київ, "Веселка", 1968, стор. 104.

 

Більше творів Марії Пригари на нашому сайті:

Вірші для дітей від Марії Пригари
У цьому підрозділі можна знайти як окремі твори Марії Пригари, так і тематичні добірки віршів поетеси: про дітей, про школу, про ліс та природу, про тварин та птахів, про війну, про Дніпро, про козаків-запорожців.

Останні коментарі до сторінки
«Будинок, в якому живеш: "Що тут було" - вірш Марії Пригари»:
Всьго відгуків: 0     + Додати коментар
На сайті