Тетяна Винник. "Крута ворона" - збірка віршів для найменшеньких

Сонячний зайчик

Iз люстра з'явився
Сонячний зайчик, 
А потiм усiвся 
У жовтий трамвайчик.

По стелi, по стiнах,
Пiдлогою нiсся – 
В казковi країни
Ширяти втомився.

У шибку блискучу,
Вiд свiтла слiпучу,
Понiсся у весну – 
Зелену й чудесну! 

* * *

Потічок

Я – струмочок-бігунець
Із синіми очима.
І початок і кінець – 
В мене за плечима.

* * *

Дощик

В мiсти дощик побував –
На дахах потанцював,
У садочку побродив – 
Натрусив зелених слив.
І періщив, як з відра –
Iз води була б гора!
Та вода бiжить, тече
За парканове плече…
Обросив вiн дiточок,
Хто забув дощовичок.
Натомившись, дощик стих – 
У калюжцi спати лiг. 

* * *

Справжній друг
 
Дощик теплий і патлатий
Порядкує біля хати.
Він ганяє комарів
І танцює на столі.

Налякав сіреньку мишку,
Що сховалася за книжку.
Налякав і маму, звісно,
Що забула знять білизну.

Налякав і тата з братом,
Що пішли гриби збирати.
А я з дощиком дружу – 
Й по калюжах з ним біжу!

* * *

Нензи

У нашого Олекси
Завелися нензи!
Галасують по кутках,
Плачуть в мами на руках…

Ось такі в Олекси
Вередливі нензи!

Відірвали зайцю хвіст,
І погризли лису ніс,
Розгойдались на сльозі,
Розкрутились на нозі…

Ось такі в Олекси 
Хитромудрі нензи!

* * *

Чудасія

Чудасія у Богдана:
За ним полює каша манна –
В дитсадочку, навіть вдома…
Що робити – не відомо!?

Врятуватись як Богдану 
Підказала мудра мама:
Щоб узяв велику ложку – 
Й каші вже лишилось трошки…

* * *

Квітка

Два ліхтарики жовтенькі,
Сніжно-білі пелюстки – 
Рученятами маленькими
Я тримаю залюбки.

Приберу старанно вдома,
Як усі слухняні дітки.
В мене пісенька чудова
І сукенка, ніби квітка!

Грибочки

В лiсi тепло i волого,
Лиш гляди собi пiд ноги:
У вишиваних сорочках
Тут ростуть малi грибочки!

* * *

Сироїжка

На галявинi у лiсi
Сироїжка плаче:
- Сонце моє, подивися:
Качка в травах кряче,
Пролiтають в небi бабки,
Пташки – за горами,
Скаче на зелених лапках
Жабеня до мами. 
Тiльки я стою – на юшку – 
У рожевiм капелюшку!

* * *

Полуничка

Прокинулась, протерла вічка
Тендітна біла полуничка.
Коли вона червона стане – 
Її зірве для мене мама.

* * *

Каштанчик

На язичок гостренький,
Пустунчик зелененький,
На гілочці руками
Тримався він за маму.
Неслухався, гойдався,
Допоки не зірвався.
В травичку закотився –   
Богдасику відкрився!

* * *

Листочок 

Поспішає хто куди:
Білка скаче по гриби.
Вовк шукає зайця – 
Хай би хоч окрайця!
Лось шукає в лісі сіль,
Шубу їсть у шафі міль.
А сорока Кляра
Вкрала окуляри. 
Поспішає киця
Мишок подивиться.
І мураха поспішає
По піску сліди лишає.
Все довкруги миготить – 
Що нікого й не спинить!
Лиш малий листочок
Всівся на пеньочок.

Крута ворона

До нашого балкону
Прибилася ворона.
Може, біла, може, сіра,
А, може, й червона.

Підбігає зайчик
На ім'я Богданчик:

- Розкажи, вороно,
Виглянь із балкону, - 
Чи ти біла, чи ти сіра,
Чи, може, червона?!

І розкаркалась ворона,
Поправляючи корону:
- Я не біла і не сіра…
Я – крута ворона!

* * *

Їжачки

Швендя садом їжачок 
В кожушку iз голочок.
А за ним снують малята
В кожушках їжаченята.
Поховалися всi мишки – 
В темних закутках принишкли.
Порядкує їжачиха – 
Вiдганя вiд саду лихо
I несе малим синочкам
По багряному листочку. 

* * *

Шалик для жабеняти

Жабка мама працьовита – 
Шалики плела все лiто:
У зимовiм сiрiм свiтi
Вся сiм´я буде зiгрiта.
Шалик хай охороня
Вiд застуди жабеня!

* * *

Ґава

Ґава підняла на ґлузи
Чорноперих чорногузів:
- Ваше пір'я – то вугілля,
  Ваша доля – вітер в полі! 

Чорногуз промовив ґречно:
- Ти говориш недоречно – 
  Обзиваєшся даремно, 
  Бо сама, як ніч, ти темна!

* * *

Мікроб

Я малесенький мікроб –
Подивись у мікроскоп!
Я живу, де заманеться – 
На поверхні у люстерця,
У повітри, у ставках
І у тебе на руках…
Ой брудна моя робота – 
Не бери мене до рота! 

* * *

Німа мавпа 

Мавпа вгледіла на мапі
Таку ж саму іншу мавпу.
Показала мавпі ріжки,
Але та не мовить й трішки.
На ліані лиш мовчить…
Треба мавпу проучить!
Мавпа розірвала мапу,
Де мовчала інша мавпа.
Мавпа, що була на мапі,
Розгойдалася на лапі
Й іншу боляче вкусила:
- Я німа. Не зрозуміло?!

* * *

Казка

В казку завiтали друзi:
Ось запрошення – папузi,
I лисичцi, й бегемоту…
В казцi вистачить роботи
Павучку i вiслючку,
Жабенятi, їжачку,
Кoтику i мишцi,
Хитрiй-хитрiй лисцi,
Зайчику i бджiлцi,
I рудiй корiвцi.
Чаплi на однiй нозi – 
Помiстились в казку всi!

* * *

Лисенятко

Маленьке лисенятко
Неслухалося татка, 
Нi маму, нi бабусю,
Нi дiдуся Петруся.

Само ходило в ліс
Та пхало всюди ніс,
Ловило ґав на лузі,
Качалося на пузі…

Та якось заблукало – 
Куди iти – не знало,
Допоки тато лис
Знайшов його мiж слiз.

Маленьке лисенятко
Тепер – слухняненятко!
Само не ходить в лiс
Й не пхає всюди нiс!

* * *

Білки

На осонні грались білки
Рахували листя з гілки:
Перший лист – кленовий, 
другий лист – дубовий,
із берези, із калини,
в'язу, бука і ліщини,
липи, ясена, горіха,
із вербички та із вільхи.
За дуплом – руденький лист, 
Схожий він на мамин хвіст!

* * *

Базар 

Мавпа купила мапу.
Слон – стільці на балкон.
Лисиця украла спиці – 
В'язати пастки синицям.
Ведмеді придбали меду.
Зайці – запашні хлібці.
Лось обрав пилосос.
Мишка маленька сіра
Кота у клітці купила.

* * *

Мишка

Розумна мама мишка
Чита розумну книжку
Допитливим малятам – 
Сiреньким мишенятам!

Читає мишка книжку
У затишному лiжку – 
Про сир, ковбаску та
Про хитрого кота. 

* * *

Панчішки для киці

Я зв'яжу панчішки 
Киці-муркотусі.
Будуть сірі мишки
В котусі – на вусі!

Кицька у панчішках –
Хай зима-зимуся.
Бійтесь, сірі мишки, 
Кицьку біловусу!

Перший сніжок

Хмарка біла й волохата
Дивиться у нашу хату.
Привела сніжок на луки – 
Трепетно взяла за руку.
Він іде собі тихенько,
Бо сніжок той ще маленький.

* * *

Сніговик

Що за звiр прийшов у двiр?!
Бiлий тулуб, бiлi щоки,
Калиніють в нього губи,
Ніс морквяний, руки – вбоки,
Черевики – скалки дров,
А на головi – вiдро!

* * *

Новорічна пісенька

В далекому чорному лісі,
Де виють голодні вовки,
Ялинка в снігах заблудилась,
А мала б на свято прийти!

Хилилися сосни довкола – 
Сніжинками віти цвіли.
Ялинка ходила по колу – 
Дорогу сніги замели.

На плечі схиливши торбинку, 
Ішов Миколай тим лісом…
Й зелену красуню ялинку
До нашої хати приніс він.

І стала ялинка на диво
Красива, іскриста, мрійлива.
І дуже в цю мить щаслива,
Бо радість на всіх розділила.

* * *

Хуртовина 

Хуртовина ходить мiстом – 
Блимають шибки iскристо,
Сон торкається рiки,
Сплять пожухлi будяки.

Трусить снiгом, зававає,
Все морозом огортає,
Сплять дерева в заметiлi,
А на них – пташки осiлi. 

* * *

Святий Микола 

На стiнi висять снiжинки,
Сяє вогником ялинка,
Сяє кулька кольорова
I памушечка цукрова.

А надворi сипле снiг,
Замiтає сто дорiг,
Але ту не замете,
Де Святий Микола йде!

Для слухняних дiточок –
Принесе вiн див мiшок.
Обiйде усi хати,
То ж чекай на Hього й ти!