"Ой, умер старий батько" - Тарас Шевченко ("Малий Кобзар")

Тарас Шевченко

ОЙ УМЕР СТАРИЙ БАТЬКО

Ой умер старий батько
І старенька мати,
Та нема кому щирої
Тії радоньки дати:
Що мені на світі
Сироті робити?
Чи йти в люди жити,
Чи дома журитись?
Ой піду я в гай зелений,
Посажу я руту;
Як що зійде моя рута –
Остануся тута:
Прийде милий в мою хату
Хазяїнувати;
А як же ні, то я піду
Доленьки шукати.
Посходила тая рута
В гаї зеленіє, –
А дівчина-сиротина
У наймах марніє!

За матеріалами: Тарас Шевченко. Видання "Малий Кобзар для дітей з малюнками", видавництво "Український учитель", 1911. З фонду рідкісних видань Національної бібліотеки України для дітей http://www.chl.kiev.ua/

Більше віршів та поем Тараса Шевченка:

Тарас Шевченко. Вірші для дітей

вірші Шевченка Любов'ю і турботою про дітей, які є майбутнім народу, наповнена остання книжка Шевченка - його "Буквар". Та навіть у „дорослому” Шевченковому „Кобзарі” є твори, які цікаві дітям - про чарівну українську природу, про лицарів-козаків, про видатне минуле України. Є також і жартівливі вірші. Славний український дух, завдяки Кобзаревому слову, прищепиться і наступним поколінням.

Твори Тараса Шевченка

твори Шевченка Уже для багатьох поколінь українців — і не тільки українців — Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне — невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з буттям рідної держави продовжується нею, вбираючи в себе нові дні й новий досвід народу, відгукуючись на нові болі та думи, стаючи до нових скрижалей долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічному шляху до Шевченка...