Наталя Карпенко. Добірка віршів про рідне слово

       Наталя Карпенко

         РІДНЕ СЛОВО

В моїм серці живе колискова,
Перша стежечка, перший мій крок. 
Українською – з першого слова,
Українською – перший урок.
В ріднім слові прадідова сила
І гаряча прабабина кров.    
В нім душа моя, в нім мої крила,
Моя віра і світла любов.

              * * *

        ПРО СЛОВО

Слово різниться на дотик і смак
В кожного племені й роду.
Слово – це образ, слово – це знак,
Слово – це мудрість народу.
Слово – це наше крилате пташа,
Що вилітає з гніздечка.
Слово – це голос і наша душа,
Наші думки і вервечка.  

     А У СЛОВІ...

А у слові, а у слові
Зріє гілочка любові,
Зріє смуток і надія,
Надимає крила мрія.
А слові, а у слові
Звуки різнокольорові,
Дотик радості й скорботи…
Вдих і видих. Пісня й ноти.

             * * *

Якого кольору слова?

Якого кольору слова?
Що криється у слові?
Вони зелені, як трава,
Чи різнокольорові?
Чи, може, жовті, як пісок,
Чи сині, як барвінок?
Слова прозорі, як струмок!   
Не колір, а відтінок!