Людмила Федорова
Зошит для учня – системний, комплексний та діяльнісний підхід до процесу научіння
(психолого-педагогічні аспекти)
В одній із попередніх статей я спробувала показати як СІК (схема інтерактивного конспекту) трансформується у зошит з друкованою основою для учня. Такі сторінки зошита я заготовляю для кожного учня на кожен урок, використовуючи звичайний аркуш паперу А-4, з полями по півтора сантиметра, з альбомною орієнтацією і розбиттям у дві колонки. Це дозволяє учневі брошурувати, вклеюючи заготовки у звичайний зошит, або вставляти в папку з файлами А-5.
Учні швидко звикають до роботи на таких листках. У їх свідомості виробляється певна система роботи: основні поняття — наслідки — застосування, яка озброює дітей не лише фактичними теоретичними знаннями із зарубіжної літератури, а й методологічними знаннями, тобто знаннями про основні елементи знань із зарубіжної літератури та структурні зв’язки між ними.
Оскільки підхід до складання СІК уроку є наслідком застосування закону діалектики, що вимагає будь-яке явище розглядати у всіх зв’язках і опосередкуваннях, брати кожне з них в єдності спільного, особистого, одиничного, то робота за зошитом дозволяє підійти до процесу навчання літератури комплексно і здійснювати його в єдності трьох компонентів:
- єдності соціального, психологічного і педагогічного;
- єдності усіх функцій навчання (освітньої, розвивальної, виховної);
- єдності усіх компонентів навчального процесу: цілей, змісту, методів, організаційних форм і засобів навчання за провідної ролі цілей навчання.
«Знання ніколи не можна давати в готовому вигляді. Вони завжди засвоюються через включення їх у ту чи іншу діяльність», — відомий вислів прихильниці діяльнісного підходу до научіння Н. Ф. Тализіної. Основна теза діяльнісного підходу полягає в тому, що людина виявляє властивості та зв’язки елементів реального світу лише в процесі і на основі різних видів діяльності (предметної, розумової, індивідуальної, колективної тощо).
Учень добре засвоює те, що виступає як прямий предмет і як мета його діяльності. Тому свідомість учіння передбачає, з одного боку, виконання відповідних дій із навчальним матеріалом (а не просто його спостереження і прослуховування), а з іншого – перетворення матеріалу, що засвоюється, в пряму мету цих дій. Знання та вміння свідомо засвоюються лише тоді, коли учень зі своєї діяльності та її результатів видобуває інформацію про істотні властивості реального світу. Зокрема, застосовуючи готові діаграми (радіальні, організаційні, циклічні, кола Венна і т. д.), учні вчаться використовувати їх властивості для характеристики, порівняння, аналізу, співставлення, систематизації та ін.
З позицій діяльнісного підходу по-іншому трактуються поняття «уміння» і «навички». Традиційно навички трактувалися як автоматизовані уміння, отже, первинним вважалися уміння, а навички — похідні від них. Майже на кожному етапі уроку виконується якась операція (складається таблиця або діаграма), навіть етапи уроку носять назви тих операцій, що виконуються учнями (робота за діаграмою, складання таблиці). При цьому один і той же етап уроку може виконуватись за допомогою якоїсь певної операції. Способи діяльності, які засвоюються учнями, стають їхніми навичками, згодом навички переростають у вміння. При такому трактуванні навички – первинні, а уміння – похідні.
Для повноцінного формування будь-якого нового знання і вміння П. Я. Гальперін пропонує таку послідовність етапів:
1. Створення мотивації.
2. Роз’яснення або виділення схеми орієнтовної основи дії.
3. Формування дії в матеріальній або матеріалізованій формі.
4. Мовлення без опори на матеріально-матеріалізовані засоби.
5. Формування дії у внутрішній мові.
6. Перехід дії у внутрішню мову, а внутрішньої мови — у думку.
Теорія поетапного формування розумових дій краще від інших концепцій научіння розв’язує проблему управління процесом навчання, вона планує не лише зміст знань, а й шляхи оволодіння ними, операції мислення, дії, строго адекватні знанням, що засвоюються; шляхи контролю засвоєних знань. Навчальна діяльність не обмежується жодним із цих компонентів, а зошит для учня структурується як єдність і взаємопроникнення всіх компонентів.
Як приклад структурованої роботи пропоную систему уроків для 7 класу з вивчення детективу А. К. Дойля «Пістрява стрічка». Для розгляду: СІК і сторінки зошита для учня.
* * *
СІК. Артур Конан Дойл – відомий автор класичних детективів, популярність його героїв у різних країнах.
Особливості сюжету і композиції оповідань про Шерлока Холмса
"... письменник цілком заслужив славу вже тільки тим,
що створив безсмертний образ Шерлока Холмса".
(Вільям Сомерсет Моем)
І. Робота за радіальною діаграмою
(Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір)
ІІ. Учні отримують схему-вклейку побудови класичного «шерлокхолмівського сюжету» за В. Шкловським (дослідник творчості) і проводиться колективний аналіз.
1. Холмс і доктор Вотсон пригадують свої попередні справи, розплутані злочини. Це ніби увертюра, яка відповідно налаштовує читача, заглиблює його в стан очікування.
2. Поява клієнта, який повідомляє про загадкову подію (вбивство, крадіжку тощо).
3. Ділова частина оповідання — розслідування. Шерлок Холмс збирає докази.
4. Вотсон неправильно тлумачить докази. Він відіграє подвійну функцію: повести читача хибним шляхом і водночас підготувати ґрунт для тріумфу Великого детектива, який роз¬крив таємницю.
5. Розслідування на місці злочину. Злочинець. Докази на місці.
6. Поліцейський (антагоніст Великого детектива) пропонує хибну розгадку.
7. Інтервал, заповнений роздумами Вотсона, який не розуміє, в чому ж річ. У цей час Шерлок Холмс, приховуючи напружений процес мислення, курить або грає на скрипці, після чого він поєднує факти докупи, іще не оприлюднюючи, однак, остаточного висновку.
8. Розв'язка, найчастіше несподівана.
9. Шерлок Холмс аналізує факти і пояснює, як він дійшов тих чи тих висновків завдяки дедуктивному методу.
ІІІ. Домашнє завдання
1. Прочитати оповідання А. К. Доля «Пістрява стрічка».
2. Скласти власну схему сюжету до оповідання.
3. Словник: спадок, заповіт, позивач, відповідач, детектив.
* * *
СІК. Артур Конан Дойл. Шерлок Холмс як безпосередній учасник розв’язання сімейного конфлікту в оповіданні «Пістрява стрічка»
"... скільки на світі зла, і найгірше,
коли злі справи робить розумна людина".
(Артур Конан Дойл)
І. Юридичний словник – випереджальне домашнє завдання
Спадок – майно, що переходить після смерті його власника до іншої особи.
Заповіт – офіційний документ, що містить розпорядження певної особи стосовно її майна в разі смерті; передсмертна воля.
Англія має давні традиції стосовно виконання заповіту по спадщині. Але разом з тим на цьому ґрунті виникали злочини, адже власник спадку часто ставав дуже багатим. Ці особи нерідко робилися учасниками гучних судових процесів.
ІІ. Робота над схемою – робота з текстом
Проводиться у формі засідання суду. Вчитель – суддя *. Учні: І гр. – відповідачі *, ІІ гр. – позивачі *, ІІІ гр. – детективи* (*учні знаходять тлумачення слів – д/з).
(Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір)
* * *
СІК. Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Сутність «дедуктивного методу» Шерлока Холмса, утвердження в його образі сили інтелекту і моральних якостей
"...Будувати ж теорію, не маючи фактів, – велика помилка.
Мимоволі починаєш підганяти факти під теорію
замість того, щоб пояснити теорію фактами".
(Артур Конан Дойл)
І. Словникова робота
Оскільки фактів і явищ дуже багато, щоб не «втопитися» в цьому «морі», їх правильно групують, використовуючи попередньо сформульовані припущення (гіпотези). Це дозволяє фактам набувати концептуального тлумачення, а припущенням і гіпотезам – пройти перевірку фактами, тобто пройти перевірку на відповідність дійсності. Цей метод називають дедукцією (лат. deduction – виведення).
Прототип – реальна особа, факти із життя чи риси характеру якої використав автор для створення образу літературного героя.
ІІ. Інформаційна пауза
18-річний Артур Конан Дойл познайомився з Джозефом Беллом, 39-річним професором, в 1877 році під час свого навчання в Медичній школі Единбурзького університету. Белл був одним з викладачів майбутнього письменника. Під кінець другого року навчання Конан Дойла, професор взяв його до себе у відділення асистентом. Це дало змогу Конан Дойлу споглядати за здібністю Белла швидко визначати подробиці життя пацієнта: «Треба вміти за найдрібнішими деталями – за виразом обличчя, за блиском в очах, за формою рук і пальців, за плямами на одязі і взутті – читати біографію й думки».
Так, наприклад, доктор Белл спостерігав за ходою людини. Манера ходи солдата дуже відрізнялася від ходи матроса. Якщо Белл вирішив, що перед ним моряк, то шукав татуювання, які б могли підказати про подорожі пацієнта, в яких те чи інше татуювання могло бути нанесене. Белл привчав себе помічати найменші акценти в мові людини, які б допомогли визначити звідки вона. Щоб визначити професію пацієнта, Белл оглядав його руки, чи немає на них якихось характерних ознак, на зразок мозолів тощо.
У 2006 році видавництво Stone Publishing House опублікувало книгу для школярів «Доктор Джозеф Белл — справжній Шерлок Холмс» (англ. Dr Joseph Bell – the original Sherlock Holmes).
ІІ. Перевірка д/з – інтерактивна вправа «мозковий штурм»
ІІІ. Робота за організаційною діаграмою (робота з текстом)
(Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір)
IV. Дослідницька робота – робота з різними джерелами інформації (Інтернет, література, кіно)
• Прізвище, ім’я: Шерлок Холмс.
• Рік народження: 1887 (див. Британську енциклопедію). Утім, якийсь Натан Бенджис, один із шанувальників містера Холмса, називав зовсім інший рік — 1854-й. І навіть уточнював день — 6 січня.
• Родинний стан: неодружений.
• Близькі родичі: брат — Майкрофт Холмс, сімома роками старший від Шерлока. Політичний діяч.
• Зовнішність: статура сухорлява, ріст більше від 6 футів (понад 180 см), тонкий орлиний ніс, квадратне, ледь виступаюче вперед підборіддя, гострий, пронизливий погляд, «трохи скрипучий» голос.
• Освіта: можливо, навчався в Оксфорді. Кембридж виключається.
• Адреса: Великобританія, Лондон, Бейкер-стріт, 221-6.
• Рід занять: приватний детектив або сищик-консультант.
• Метод розслідування: дедуктивний метод.
• Друзі: доктор на прізвище Ватсон (або Уотсон).
• Знаменита фраза: «Елементарно, Ватсон».
• Основні вороги: професор Моріарті, полковник Себастьян Моран.
• Шкідливі звички: куріння трубки.
• Хобі: хімія, гра на скрипці.
• Улюблені газети: «Дейлі телеграф», «Таймс».
• Спортивні захоплення: бокс, фехтування, гольф, плавання, східні єдиноборства. Відмінно стріляє з пістолета.
• Видані роботи: брошури «Визначення сортів тютюну за попелом», «Посібник з розведення бджіл», роботи про відбитки слідів, про вплив професій на форму руки, монографія «Поліфонічні мотети Лассуса». Перу Шерлока Холмса належать також два оповідання про власні розслідування. Найкраще з них — «Левова грива».
• Нагороди: орден Почесного легіону, член Британського королівського товариства хімії.
• Екранізації: близько 210 фільмів. Самого Холмса зіграли 117 акторів.
V. Домашнє завдання
1. Виписати крилаті вислови Холмса.
2. Підготовити інформацію про Ватсона (повість «Етюд в багряних тонах»).
* * *
СІК. Артур Конан Дойл. «Пістрява стрічка». Доктор Ватсон як розповідач. Різні точки зору на події як художній прийом створення атмосфери таємничості
І. Розкодування теми уроку
Атмосфера (гр. atmos – дихання + sphaira – м’яч) – 1) газоподібна оболонка навколо Землі; 2) в переносному сенсі середовище; настрій людей. «Таємнича атмосфера» - почуття, які викликає в уяві читача розповідач.
Розповідач – образ особи, що виступає у творі як суб’єкт розповіді (герой, який розповідає) і, водночас, як її об’єкт (герой, що є учасником тих подій, про які розповідає). Автор вводить цей змішаний тип образу, щоб дистанціюватись від розповідача, очима якого ми бачимо зображені у творі події.
Точка зору (англ. point of view) – або щось розповідати або сприймати, як персонаж те, що відбувається у художньому світі.
ІІ. Інформаційна пауза – випереджальне д/з
Народився Джон Хеміш Ватсон на початку 50-х років XIX сторіччя. Дитинство провів в Австралії. Закінчив медичний коледж Лондонського університету і вступив на курси військових хірургів у Нетлі. В Афганістані, у битві поблизу Майванде, був серйозно поранений і відправлений у відставку. Батько Ватсона помер, старший брат, розтринькавши спадщину, спився. Зустріч із Холмсом стала для доктора порятунком від самотності. Ватсон допомагав великому детективові 17 років.
ІІІ. Робота над схемою – робота з текстом
(Натисніть на картинку, щоб збільшити її розмір)
IV. Рефлексія (Чим захоплюють мене детективні твори (х/ф)?)
V. Домашнє завдання
Дослідницька робота «Прототипи д-ра Ватсона» (конкретні риси взяті від прототипу для створення образу).
Завантажити викладений матеріал у форматі pdf.zip
* * *
Дивіться далі сторінки учнівського зошиту з розглянутих тем:
Завантажити сторінки зошита (pdf.zip)
Матеріали люб'язно надано автором спеціально для "Малої Сторінки".
Детальніше дивіться на сайті Людмили Федорової: https://sites.google.com/
Дивіться також на "Малій Сторінці":
