Добірка віршів про весну відомих українських авторів з різних збірочок

Ліна Костенко

СОНЦЕ СИПЛЕ КВІТИ

Уже в дітей порожевіли личка,
Уже дощем надихалась рілля.
І скрізь трава,
Травиченька,
Травичка!
І сонце сипле квіти,
як з бриля!

*******

Михайло Стельмах

СОНЦЕ СТУКАЄ В ВІКОНЦЕ

Сонце стукає в віконце.
Ти не спи, як сходить сонце,
Прокидайся — й на зарядку,
А з зарядки та й на кладку,
Через кладку на лужок,
А з лужечка та в садок.
Там лежать граблі, лопата,
То ямки берись копати:
Треба вчасно навесні
Посадити яблуні,
Груші, персики, горіхи
Добрим людям для утіхи
І для цвіту, і для плоду —
На здоров'ячко народу.

*******

Станіслав Шушкевич

ВЕСНА ПРИЙШЛА

Бджоли — радісні дзвіночки —
Доторкаються листочків,
З лугу пишної постелі
Квіти дивляться веселі,
Бо весна прийшла…

Рибка блискає лускою,
Стриж летить вгорі стрілою,
І деркач кричить у лозах,
Гомонять найперші грози,
Бо весна прийшла…

Стрибунець хита стеблину
Млин скрегоче без упину,
Журавлі кружляють колом
Над м’яким зеленим долом
Бо весна прийшла…

Пісня чується — веснянка —
На стежинах і полянках.
Диво-птахом бистрокрилий
Полечу над краєм милим
Бо весна прийшла…

******

Лідія Компанієць

ВЕСНА-КРАСНА

Як прийшла весна-красна,
Не складала рук вона:
Спершу пташку із мандрівки
Повернула до домівки,
Потім з хмари на лану
Полила озимину.
Сонцем бризнула навколо,
Трактор вивела у поле,
Звеселила луки, гай
І увесь наш рідний край.

За матеріалами: "Малятко". Збірка творів з журналу "Малятко". Упорядник Світлана Єфименко.  Київ, "Веселка", 1988 р.

*******

Володимир Сосюра

ВЕСЕЛИЙ САД, ПАХУЧІ ВІТИ

Веселий сад, пахучі віти,
Гук пароплавів чуть з Дніпра.
Нам принесла барвисті квіти
Весни зеленої пора.

*******

Валентин Бичко

НА ЛУКАХ ВІД ЦВІТІНЬ-КРАСИ...

На луках від цвітінь-краси
Червоно, синьо, жовто, біло.
Палають крапельки роси,
Немов їх сонце запалило.

Гуде пташиним співом ліс,
Та найгучніше в цьому гулі
Виводить іволга свій свист,
Кують бездомниці-зозулі.

За матеріалами: "Вийшли вранці ми". Вірші. Художник Пономаренко А. Київ. Видавництво "Веселка", 1974.

СИМФОНІЯ ВЕСНИ

Ва! – із-під снігу трава
ожива – ва-овва!;
і весни вісник,
біло-теплий підсніжник;
і фіалочки-синьоквітки –
безпечні, як малі дітки;

Ве!  -  сонечко зве-зове;
все живе
силами наливається,
сонечку озивається;

В'є! - птаство снує,
гніздечка в’є;
наші хлопчики,
як горобчики;
наші дівчатка,
як ластів’ятка;

Ви! - ви, ви і ви
очухались від зими?;
весну-ясну зви-зови
з березнем, квітнем та травнем –
з теплом життєдайним славним;

Ві!  - посмітюх у траві
з чубом на голові: «ві, ві, ві!»;
а свиня у хліві: «кві-куві!»;
посмітюх у траві
з чубом на голові: «ві, ві, ві!»;
це йому так співається
чи він насміхається?;

В’ї!  -  а це вже солов’ї –
улюбленці мої:
«в’ї, в’ї, в’ї!”;
ось, та ось!, 
озвалися;
«фіть-тьох-тьох!» -
і, а де?, 
заховалися;
цю мелодію,
що не на виду,
у весняну симфонію
я  введу;

Во!  - води  налило:
струмок – не струмок – річка;
не боїться, іде Марічка –
ступає у воду, і все! –
підсніжники мамі несе;

Ву!  - в Україні живу;
там це все наяву –
подивися, гляди;
Україну люби!;

В’ю!  - шпак допомага солов’ю;
пісню співа несвою;
голосу свого немається,
але весна – співається!

В’я!  - це вже – читайте! – і  я;
як  вам  симфонія  моя,
в’я?!

Петро Король

НАВЕСНІ

Навесні в гайок піду,
Першу квіточку знайду,
Біля квіточки помрію,
Разом з нею порадію,
І вона всміхнеться
До мойого серця.

*******

Олена Пчілка

ДО ДІТОЧОК

Годі, діточки, вам спать!
Час давно вже вам вставать!

Гляньте: сонечко сміється,
В небі жайворонок в’ється,

В’ється, радісно співає, —
Він весну вам сповіщає!

А весна та чарівниця
Щиро вам несе гостинця;

Пташка, рибка, звір на волі,
Божа пчілка, квітка в полі, —

Всі весною оживають,
Весну красну прославляють.

******

Марія Пономаренко

ВІТЕР ПЕНЗЛИКА УЗЯВ

Вітер пензлика узяв,
Вітер сонце малював!
Раз — промінчик,
Два — промінчик…

Сів вітрисько на ослінчик
Із чола він витер піт;
— Я живу чимало літ,
Та від спеки на малюнку
Я не маю порятунку!

Намалюю білолиці
Ще й хмариноньки-сестриці,
Намалюю дощик
З кошиком і горщиком.

Сонце каже: — Навесні
Не зашкодить дощ мені,
Тож нехай, із краю в край
Буде гарний урожай!

За матеріалами: "Весняний передзвін": оповідання, вірші, загадки, казки. Упорядкування О. Чередниченко. Художники К.Самойлов, Л.Белякова. – Харків, "Белкар-книга", 2007. – 48 с.

*******

Журлива Олена

ВЕСНА

Біжать, біжать хмариночки
По небу в далечінь
І кидають від сонечка
Свою легеньку тінь.

А сонечко всміхаються
Цілує гай і сад,
І в листя одягається
Зелений виноград.

Цвітуть грушки, і вишеньки,
І яблунька рясна, -
Прийшла з теплом і сонечком
Сподівана весна.

За матеріалами: Журлива Олена. "У нашої Наталі". Збірка віршиків для малят. Художник О. Крилова. Видавництво «Веселка», 1969.

*******

Іван Франко

ДИВУВАЛАСЬ ЗИМА

Дивувалась зима,
чом це тануть сніги,
чом льоди присли всі
на широкій ріці?

Дивувалась зима,
як посміли над сніг
проклюнутись квітки
запахущі, дрібні?

І найдужче над тим
дивувалась зима,
що на цвіт той дрібний
в неї сили нема.

*******

Тарас Шевченко

ВСТАЛА ВЕСНА

Встала весна, чорну землю
Сонну розбудила,
уквітчала її рястом,
барвінком укрила.

І на полі жайворонок,
соловейко в гаї землю,
убрану весною,
вранці зустрічають...

За матеріалами: "Дивувалася зима". Вірші українських класиків про природу. Видавництво «Веселка», 1971.

*******

Володимир Самійленко

ВЕСНЯНІ ПІСНІ

Веселиться земля,
Зеленіють поля,
Розвилися гаї і діброви; 
Соловейко в садку 
Тьохка пісню дзвінку;
Од квіток дух несеться чудовий.
А повітря легке 
І проміння палке 
В серці мрії роєм підіймають;
І мов сила нова 
У грудях прибува,
І в душі якісь співи лунають.
Все збудилось од сну, 
Зустрічає весну...
І розкішна природа Вкраїни 
У величній красі 
Вабить погляди всі,
Наче личко вродливе дівчини.

За матеріалами: Володимир Самійленко. Поетичні твори. Київ, "Наукова думка", 1990, стор. 52.